Наша розмова з Надзвичайним і Повноважним Послом Ісламської Республіки Іран в Україні паном Манучехром Мораді тривала дві з половиною години. Наприкінці інтерв’ю іранський дипломат зауважив, що українське суспільство зосереджує серйозну увагу на порушених у ньому питаннях, тому він хотів дати повне роз’яснення.

- Ваші запитання були досить чутливими, і, мабуть, багато хто з послів та відповідальних посадовців не захотіли б на них відповідати, але я, через повагу до вас та українського народу, надав відверті та прозорі відповіді, – зазначив пан Мораді.

НЕДАВНІ ІРАНСЬКО-УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕМОВИНИ У КИЄВІ БУЛИ ПРОВЕДЕНІ НАЙКРАЩИМ ЧИНОМ

- Ваша Високоповажносте, пане Посол! На жаль, ми починаємо розмову з сумної теми – катастрофи українського літака. Яке ваше враження від останніх перемовин, які відбулися в Києві, й якою є перспектива наступного раунду переговорів?

- Перед тим, як відповісти на ваше запитання, хотілося б відзначити один момент. Хоча вже минули місяці після цієї катастрофи, проте гіркота її й досі не вщухла для нас, і я весь час думаю про це, і це мене дуже засмучує. Хочу, скориставшись можливістю, ще раз висловити співчуття родичам і друзям жертв катастрофи і побажати, щоб ми ніколи не ставали свідками повторення таких гірких випадків в історії двох країн, і ніде в світі.

Я говорив під час одного з попередніх інтерв’ю, що, можливо, ніхто не зрозуміє так, як я, біль і смуток родичів жертв авіакатастрофи, оскільки подібна трагедія сталася і в мене. Я втратив дружину і шестирічного сина під час подібної авіакатастрофи, яка сталася в березні 1994 року в повітряному просторі в районі Нагірного Карабаха. Відносно тієї катастрофи ніхто не взяв на себе відповідальності, нiхто не визнаний винним i досi не було виплачено компенсацiй. Тому пiсля катастрофи українського літака я дуже хотiв особисто зустрiтися з родичами жертв катастрофи й вiд щирого серця висловити спiвчуття рiдним i близьким загиблих, проте, на жаль, авiакомпанiя МАУ не надала менi такоï можливостi.

Повертаючись до вашого запитання: на щастя, недавнi iрансько-украïнськi перемовини в Києві були проведені найкращим чином.

У нас були серйозні, конструктивні й прозорі переговори з украïнською стороною, які тривали 11 годин. Протягом цього часу було розглянуто й обговорено всі питання й проблеми, що стосуються катастрофи. Іранська делегація була сформована досконалим чином, до ïï складу входили представники з технічних, юридичних, правових, політичних питань, всі члени делегаціï встановили зв’язки з украïнськими колегами.

Крім того, окремо відбулася зустріч між Військовим прокурором Тегерана, який зазвичай не здійснює візитів, проте, на прохання глави іранськоï делегаціï, взяв участь у візиті, із заступником Генерального прокурора Украïни паном Гюндузом Мамедовим.

Згідно з досягнутою домовленістю, наступний тур перемовин відбудеться у жовтні в Тегерані. Іранська сторона кілька днів тому (інтерв’ю записувалося 20 серпня, – авт.) вручила ноту Посольству України в Тегерані й запропонувала період з 18 до 21 жовтня для другого туру перемовин. У перші два дні відбудуться експертні засідання комітетів, а потім заступники міністрів закордонних справ двох країн обговорять результати експертних засідань. Наразі ми очікуємо відповіді української сторони відносно пропонованого періоду для проведення перемовин.

Загалом, моя оцінка першого туру перемовин є цілком позитивною. На моє переконання, їхні результати навіть перевищили наші очікування. Тому відносно другого туру переговорів я також є оптимістом і впевнений, що завдяки добрій волі сторін ми досягнемо дуже хороших результатів.

- З якими результатами планує прийти до другого етапу перемовин іранська сторона, щоб зустріч груп перемовників у жовтні була результативною? Чи можна очікувати, що до цього часу буде підготовлено протокол відносно технічного розслідування обставин катастрофи літака?

- На даний час було опубліковано три технічних звіти іранської сторони. Крім цих трьох звітів, у зв’язку з ситуацією, що виникла внаслідок поширення коранавірусної інфекції, експерти ICAO, експерти з Ірану, України та інших країн провели засідання в режимі онлайн.

- Де були опубліковані ці звіти?

- Вони були оприлюднені Організацією цивільної авіації Ірану для широкого загалу, і українська сторона також була поінформована.

 Згідно з нормами й правилами ІСАО, Іран є відповідальним за розслідування катастрофи, а інші країни нам допомагають підсумувати та провести остаточну оцінку причин катастрофи. Під час останніх перемовин у Києві було досягнуто угоди, що Іран якомога швидше підготує остаточний звіт. Ми докладаємо зусиль, щоб до наступного туру перемовин він був підготовлений, і один його примірник ми обов’язково надішлемо українській стороні, щоб представити в цьому звіті наші точки зору. Ми також намагаємося в своєму звіті врахувати точки зору української сторони.

- Чи буде цей звіт містити результати зчитування інформації з “чорних скриньок”?

- Так, це – повний, всеохопний звіт, який містить результати польового етапу розслідування та матеріали співбесід з тими людьми, що є в курсі справи. Також цей звіт містить результати розслідування бортових самописців. Відносно цього питання є відповідні міжнародні норми й правила, і Іран зобов’язаний в рамках ІСАО та зазначених норм опублікувати свій звіт.

НА ПОЛЬОВОМУ ЕТАПІ РОЗСЛІДУВАННЯ СЛІДЧІ ДОПИТАЛИ ДЕСЯТКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ УСІХ КАТЕГОРІЙ

- Чи ви можете, не розголошуючи таємниці слідства, розповісти про деталі кримінального розслідування авіакатастрофи літака, що здійснював рейс PS752? 9 червня іранське державне інформагентство ІРНА повідомило про шістьох затриманих у зв’язку з катастрофою Боїнга 737, трьох з яких звільнили під заставу, а решту утримують під вартою. Чи є серед заарештованих осіб представники вищого командування іранської армії?

- Іран та Україна мають хороший досвід співпраці в юридичній сфері – між двома країнами підписано Договір про правову допомогу й співпрацю, яким визначено рамки співробітництва між двома державами. Ця юридична база може нам допомогти.

Підґрунтям для роботи Судової Влади Ісламської Республіки Іран, яка є відповідальною за розслідування справи, є саме цей Договір, а також норми й правила ІСАО і, звичайно ж, національне законодавство Ірану.

Ще одним важливим моментом є територіальна компетенція Ірану в розслідуванні справи, пов’язаної з цією трагедією. Дотримання суверенітету Ірану на повітряний простір над своєю територією, про який іде мова в Чиказькій конвенції, є одним з принципів щодо судового розслідування по цій справі. У Договорі між Ісламською Республікою Іран та Україною також приділяється увага національному суверенітету двох країн.

Інший момент, який ми також не повинні забувати: у цій катастрофі також загинули 152 громадянина Ірану, вона сталася на території Ірану, і винуватці та підозрілі особи також є іранцями, тому це все – докази та свідчення того, що Іран з різних причин має компетенцію відносно розслідування цієї справи.

- На якому етапі воно наразі перебуває?

- По цій справі, в першу чергу, проходять військові, а згідно з Конституцією Ісламської Республіки Іран, саме військовий трибунал, а не звичайний цивільний суд, є відповідальним за її розслідування.

У розслідуванні справи є кілька важливих принципів, які є предметом уваги Військового прокурора та суду. Вони полягають у необхідності ретельного розслідування, уваги до всіх можливих гіпотез, справедливого й неупередженого судового слідства, дотримання міжнародних правових норм, притягнення до відповідальності всіх ймовірно винних і призначення покарання, згідно з законом, для всіх винних осіб за результатами розслідування, свідчень і речових доказів.

Оскільки розслідується справа, пов’язана з катастрофою, жертвою якої стали також і неіранські громадяни, суд зобов’язаний однаково врахувати права як іранців, так і іноземців, згідно з однаковими правилами відносно даної справи.

Інший важливий момент – це те, що в Ірані, як і в багатьох інших країнах, Судова Влада є незалежною, і уряд не може нав’язувати Судовій Владі й судові свої думки, погляди й судження.

Ще одним принципом, на який слід звернути увагу, є те, що наші військові таємниці не є предметом переговорів та не можуть розголошуватися.

Тому, у відповідь на ваше питання я не можу назвати їхніх імен, оскільки, з точки зору закону, не маю на це права. 

Як ви сказали, були затримані 6 осіб, троє з яких першого ж дня були заарештовані, а інших троє людей були відпущені під заставу. Проте в процесі широкого розслідування, здійсненого на його польовому етапі, слідчими були викликані та допитані десятки представників усіх категорій військовослужбовців – від оператора і до посадовців вищих рівнів.

- Чи можете ви розповісти про співпрацю між судовими й правоохоронними органами Ірану та України? Українська сторона заявила, що іранська сторона не відповідає на міжнародні запити, і це створює складнощі для синхронної взаємодії й співпраці.

- По цій справі можливими є два шляхи співпраці. Перший – це, коли одна країна регулярно пише листи й надсилає запити відносно надання інформації, а другий – коли сторони в рамках законодавчих і правових норм сідають разом, проводять перемовини й здійснюють обмін інформацією.

Під час останніх перемовин ми домовилися обрати другий шлях. Тому під час першого туру окрему зустріч провели прокурори, а під час другого представники прокуратур обох країн проведуть засідання комітету з юридичних питань.

Крім того, у листах, які надсилає Прокуратура України, є запити, що зачіпають наш національний суверенітет і військову таємницю. Тому ми не могли надати відповіді на всі листи і пояснили це представникам української Прокуратури під час останніх перемовин, хоча положення про ненадання інформації існують як на основі норм міжнародного права, так і згідно з положеннями Угоди про правову допомогу між двома нашими країнами.

Я ПРОШУ ЗМІ І ВЛАДУ КОНТРОЛЮВАТИ ОЧІКУВАННЯ ШИРОКОГО ЗАГАЛУ ВІДНОСНО ОБСЯГІВ КОМПЕНСАЦІЙ

- Питання компенсацій у справі про авіакатастрофу літака рейсу PS752 буде обговорюватися під час другого туру перемовин у жовтні. В Україні великий резонанс викликала заява голови Центральної страхової компанії Ірану Голамрези Солеймані відносно відмови виплачувати компенсації авіакомпанії МАУ. Чи можете ви висловити точку зору відносно цих заяв, а також прокоментувати позицію іранської сторони щодо виплати компенсацій?

- Міркування, які висловив пан Солеймані, насправді стосуються внутріорганізаційних питань, і ні в якому разі не виражають точки зору й офіційні позиції Ісламської Республіки Іран. Офіційна позиція зазвичай висловлюється під час перемовин та в заявах офіційних осіб. Саме їхні точки зору є предметом уваги, і на них слід спиратися.

Дозвольте відзначити для ваших читачів ряд моментів відносно способу виплати компенсацій, оскільки питання компенсацій, звичайно, є дуже важливим, і під час останніх перемовин воно було предметом нашої уваги та інших сторін. Ми також провели засідання в режимі онлайн з представниками інших зацікавлених країн відносно компенсацій. Під час цього засідання ці країни погодилися, що Україна буде їхнім представником і речником відносно питання компенсацій у перемовинах з Іраном. Тому ми розмовляємо з Україною відносно компенсацій, і будь-які угоди, яких ми досягнемо з Україною, звичайно, мають стати предметом угод з іншими країнами.

Виплата компенсацій, як і інші питання, що стосуються катастрофи, мають відповідні юридичні й міжнародні рамки. Ми під час перемовин, а також в інтерв’ю після їх проведення заявляли про готовність виплатити компенсації згідно з нормами міжнародного права та обов’язками Ірану згідно з конвенціями, стороною яких є наша країна. Суть полягає в тому, що ми не приймемо будь-якої формули для виплати компенсацій. Це – важливий момент. 

- Ви можете пояснити його докладніше?

- Може, завтра якась країна заявить: я хочу максимальний рівень компенсації. На якій підставі вона висуває вимогу відносно максимального обсягу? Згідно з якою формулою слід заплатити? Наша формула чітка й конкретна – міжнародні правила й конвенції, стороною яких ми є.

Ще один момент – ми знаходимося під економічними санкціями. Ви знаєте, що наша країна знаходиться під максимальним тиском американського режиму, і ми перебуваємо у незвичайних економічних умовах. Тому я звертаюся до українських ЗМІ й шановних представників керівництва України та інших держав з проханням контролювати очікування широкого загалу відносно питання обсягів компенсацій.

Інший важливий момент полягає в тому, що останнім часом деякі представники українського керівництва заявили, що отримання компенсацій для них не є пріоритетом, натомість пріоритет мають технічні й юридичні розслідування та результати розслідувань, і після цього вони говоритимуть про компенсації. Для нас це – не проблема, проте слід дати відповідь на вимоги родичів жертв катастрофи. Але в будь-якому разі питання компенсацій обговорюватиметься під час другого туру перемовин.

- Представники вищого керівництва Української держави, зокрема, Президент Володимир Зеленський та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, заявляли, що розраховують на якнайшвидшу домовленість з Іраном у процесі досудового слідства відносно всіх питань, пов’язаних з виясненням обставин катастрофи літака МАУ, передачі винних правосуддю та виплати необхідних компенсацій. Чи іранська сторона поділяє ці підходи? Які перепони можуть виникнути відносно цього питання?

- На моє переконання, якщо ми будемо рухатися законним шляхом, у дусі доброї волі, ніяких проблем не виникне, ми досягнемо згоди й проблеми буде вирішено. Іншими словами, вимоги, що виходять за юридичні рамки, і незаконні вимоги з одного боку, а також відсутність добрих намірів можуть створити складнощі у вирішенні питань, пов’язаних з катастрофою, і сприяти затягуванню їх вирішення.

Іранська сторона протягом місяців, що минули після катастрофи, підтвердила, що має добру волю, а також діяла у відповідності до законодавства. Ми з самого початку здійснювали цілковиту співпрацю з групами технічних фахівців з України та інших держав. Ми відправили “чорні скриньки” до Франції, де вони були досліджені в присутності представників інших країн. У нас були численні політичні та юридичні консультації. Спілкувалися між собою президенти, міністри закордонних справ та секретарі рад національної безпеки й оборони. Посли мали численні зустрічі у міністерствах закордонних справ обох країн.

Мені здається, що ми виконали всі зобов’язання, які мали, в юридичній площині, демонструючи добру волю. Іран через три дні після катастрофи взяв на себе громадянську відповідальність за цей інцидент і повідомив про готовність виплатити компенсацію, а також були затримані підозрювані особи й розпочато слідчий та судовий процес. Ми здійснювали тісну співпрацю з експертами ІСАО та інших країн і виконали всі свої зобов’язання.

З вашого дозволу, я розповім про два інших інциденти.

4 жовтня 2001 року літак Ту-154 авіакомпанії “Сибір”, що прямував з Тель-Авіва до Новосибірська, було збито ракетою комплексу протиповітряних сил України С-200. Україна спочатку спростовувала потрапляння ракети, а потім заявила, що несприятливі погодні умови в районі Чорного моря призвели до її відхилення від курсу та влучення в літак, і визнала факт влучення ракети через вісім днів. Тодішній міністр оборони України пан О.Кузьмук після того, як Україна підписала Угоду про виплату компенсацій з двома державами, заявив: виплата компенсацій з боку України – це гуманний акт, не в тому сенсі, що ми визнаємо свою провину. Він у період прем’єрства В.Януковича став віце-прем’єр-міністром і принципово спростовував потрапляння української ракети в російський літак. Тобто в кінцевому рахунку Україна не взяла на себе відповідальності.

Відносно компенсацій, 30 листопада 2003 року було підписано Угоду (між Україною і державами, громадяни яких найбільше постраждали в авіакатастрофі – ред.) про виплату компенсацій. Щоправда, розміри компенсацій не стали відомими. Генеральна прокуратура України 20 вересня 2004 року заявила, що оскільки немає достатніх доказів та свідчень відносно падіння літака внаслідок потрапляння ракети С-200, справа оголошується закритою, а в червні 2007 року справу відносно відповідальності за цей інцидент закрили остаточно. 

Відносно виплат компенсацій за літак, авіакомпанія “Сибір” подала позов проти Міністерства оборони України, який розглядався протягом семи років і, врешті-решт його було відхилено. Після того 10 жовтня 2011 року авіакомпанія “Сибір” подала позов до Апеляційного суду України, а 11 грудня 2012 року Верховний Суд України підтвердив попереднє рішення.

Таким чином, нікого не було визнано винним. Український Уряд не взяв на себе ніякої відповідальності. Підписання Угоди про компенсацію між трьома державами та постанова Генерального прокурора України звільнили Україну від будь-якої відповідальності.

Тут цікаво й те, що коли ми вивчали це питання, то з’ясували, що ніяких слідів участі ІСАО в розгляді цієї справі не виявлено. Ніде також не йде мова про передачу справи до міжнародних судів. Водночас, на жаль, протягом кількох останніх місяців українські мас-медіа пишуть про можливість передачі справи про авіакатастрофу літака МАУ до міжнародних судів.

Інший приклад. 3 липня 1988 року американський крейсер “Vincennes” збив ракетою пасажирський літак авіакомпанії Iran Air, який прямував з Бендер-Аббаса до Дубаю, і на борту якого перебувало 290 чоловік. Американський уряд не лише не взяв на себе ніякої відповідальності, але й навіть командир корабля отримав медаль “За відвагу”, інші співучасники та оператор також отримали медалі “За гідність та відвагу”.

Я просив би, щоб ви донесли до аудиторії подробиці цих двох інцидентів, оскільки це свідчить про поведінку держав у випадках подібного роду катастроф.

Моє прохання полягає також у тому, щоб ми будували наш діалог у рамках закону та на засадах доброї волі й прагнули зберігати позитивну атмосферу, створену після першого туру перемовин, утримувалися від політизації питання та створення медійного ажіотажу.

У цьому випадку, я запевняю, що справу буде вирішено швидко, чітко, об’єктивно, на засадах справедливості.

СПОДІВАЮСЬ, ЩО МИ НЕЗАБАРОМ ПОЧУЄМО ГАРНІ НОВИНИ ПРО ІРАНСЬКУ ВАКЦИНУ ПРОТИ КОРОНАВІРУСУ

- Під час інтерв’ю на початку червня ви сказали, що Іран – одна з країн, які досягли успіху в боротьбі з коронавірусом. Водночас наразі захворюваність у вашій країні зростає. Що є причиною поширення цієї хвороби? Чи Іран готовий до другої хвилі пандемії?

- На жаль, коронавірус, це всесвітнє лихо, продовжує забирати жертви, і це завдає нам великого жалю.

Як ви знаєте, друга хвиля коронавірусу розпочалася в усьому світі, й майже немає країн, які заявили б, що повністю перемогли цю хворобу. Наприклад, у США зафіксовано найбільші цифри жертв коронавірусу відносно тих, що захворіли, незважаючи на всі можливості в лікувальній сфері та фінансові ресурси, якими вони володіють.

В Ірані, на жаль, протилежна ситуація. В той час, коли скрізь у світі у боротьбі з коронавірусом користуються допомогою інших держав, ми воюємо з цією інфекцією, спираючись лише на власні знання, потенціал і можливості. Хоча однією з основних причин того, що поширення коронавірусу знову досягло апогею, є потреба людей у роботі та добуванні доходів для забезпечення засобів існування.

Економічний цикл країн має здійснювати свій оборот, і це – найбільша причина виникнення другої хвилі коронавірусу в усьому світі, у тому числі в Ірані.

Щоправда, в Ірані умови боротьби з коронавірусом ускладнив економічний тиск американського режиму. Попри підтримку Ірану більшою частиною світової спільноти та звернення до США щодо зняття з нашої країни санкцій на період поширення захворювання на COVID-19 і направлення до Ірану медичного обладнання та фінансових ресурсів, США створили перепони для надання на прохання Ірану кредиту МВФ для боротьби з коронавірусом у розмірі п’яти мільярдів доларів. Нам не лише не було видано кредит, проте й було заблоковано кошти в банках інших країн, таких, як Південна Корея та Індія, і тепер ми не маємо можливості скористатися цими коштами для допомоги населенню навіть з метою боротьби з коронавірусом.

Всупереч заявам американської адміністрації, що медичне обладнання та продукти харчування не підпадають під санкції, через труднощі з перерахуванням коштів, можливостей для забезпечення медичним обладнанням та продовольством практично не існує. Ми наразі управляємо країною, лише спираючись на внутрішній потенціал і можливості.

В той же час, народ Ірану й іранська держава не піднімуть руки вгору, що означало б капітуляцію перед будь-якою країною. Сьогодні молоді фахівці та студентство Ірану намагаються якомога швидше створити вакцину від коронавірусу й передати її народові Ірану та світові, у тому числі, американському народу. Ми досягли значного прогресу у виробництві вакцини від коронавірусу, і я сподіваюсь, що незабаром ми почуємо гарні новини про іранську вакцину проти коронавірусу. 

- Наразі в Україні триває вступна кампанія. Чи мають іранські абітурієнти можливість цього року вступити до українських вищих навчальних закладів з огляду на коронавірусні обмеження у світі? Які українські виші найпопулярніші серед іранських студентів і скільки їх наразі навчається в Україні?

- Згідно з офіційною статистикою, яку українські вищі навчальні заклади нам надали, у вишах України навчаються приблизно 1400 іранських студентів, здебільшого, за спеціальностями “лікувальна справа”, “стоматологія” та “фармакологія”. Меншим попитом користуються технічні спеціальності, оскільки Іран досяг високого рівня в технічних галузях та в сфері інженерної діяльності, й наші вищі навчальні заклади знаходяться серед найкращих. Водночас в Ірані медичні спеціальності більш популярні, і, оскільки у нас можливості щодо прийому на навчання з медичних фахів обмежені, більшість студентів, що обрали ці спеціальності, від’їздять на навчання до інших країн, у тому числі, до України.

Якщо говорити відверто, становище наших студентів тут складне. З одного боку, уряд України та керівництво навчальних закладів заявляють про значну зацікавленість у тому, щоб якомога більше іранських студентів навчалися тут, оскільки це – й економічна вигода для вишів та держави, до того ж, навчання іноземних студентів сприяє їхньому ознайомленню з українською культурою та суспільством, і кожен з них у майбутньому може бути хорошим представником України у світі. Проте, з другого боку, в іранських студентів є чимало труднощів і перепон. 

Хоча пандемія коронавірусу – це найважливіша проблема для всіх іноземних студентів, все ж таки є кілька проблем, які стосуються виключно іранських студентів. Одна з наших великих проблем – це валютне питання та питання переказу грошей. На жаль, українські банки через слідування санкціям США не співпрацюють з іранськими громадянами. Тобто батько іранського студента не може переслати гроші своїй дитині через банк, і, як результат, студент не може вчасно заплатити за навчання, а університет, у свою чергу, погрожує їм відрахуванням.

Іншою проблемою студентів і взагалі громадян Ірану є призупинення прямих авіарейсів між двома країнами. Студент, який захоче приїхати через Туреччину або будь-яку іншу країну, має заплатити чимало грошей. На жаль, уряд України після катастрофи літака авіакомпанії «МАУ» скасував дозвіл на прямі авіарейси між Іраном та Україною і, незважаючи на неодноразові звернення Посольства, не погодився на видачу дозволу на прямі рейси.

Згідно з існуючими статистичними даними, на жаль, в наступному навчальному році кількість іранських студентів і через пандемію коронавірусу, і через проблеми, про які я говорив, набагато зменшиться, і це не на користь ваших університетів. Крім того, це призведе до зниження рівня співробітництва двох країн в науковій та освітній сферах.

Інший важливий момент – це недобросовісна діяльність фірм-посередників між студентами та університетами. Деякі з цих фірм ошукують студентів та беруть з них забагато грошей. Університети, на жаль, у більшості випадків ігнорують цю проблему і залишають студента, перед яким мають зобов’язання, наодинці з нею.

З приводу вищенаведених проблем я зустрічався з колишнім міністром освіти і науки України та з ректорами університетів, але, на жаль, ці проблеми залишились. Як результат, кількість іранських студентів в українських вузах зменшується.

- Ви сказали, що на сьогодні в українських вишах навчається 1400 іранських студентів. Тобто їх стане ще менше?

- Так, це кількість іранських студентів попереднього навчального року. У новому вона неминуче знизиться, можливо, навіть до половини.

Я хочу скористатись можливістю й оприлюднити кілька прохань, щоб допомогти вирішити ці питання і насправді посприяти Українській державі у тому, щоб іранських студентів приїздило більше.

По-перше, ми б хотіли, щоб з боку університетів здійснювався серйозний контроль для запобігання недобросовісній та непрозорій діяльності незаконних фірм-посередників.

По-друге, з огляду на невирішеність проблеми коронавірусу в світі та в Україні, університети мали б проводити для іноземних студентів онлайн заняття і не змушувати студентів перебувати в Україні.

Приміром, учора я отримав електронного листа від іранської матері. Вона була дуже занепокоєна і просила, щоб я поговорив з керівництвом університету, де навчається її дитина, і попросив, щоб наступний семестр восени проходив у форматі дистанційного навчання.

Третє прохання полягає в тому, щоб знайти можливість відновити прямі рейси між двома країнами, принаймні – дозволити іранським авіакомпаніям здійснювати такі рейси.

ІРАН ЯК КРАЇНА З 80-МІЛЬЙОННИМ НАСЕЛЕННЯМ Є ГАРНИМ РИНКОМ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

- Товарообіг між Україною та Іраном торік знизився майже наполовину: з 468,9 млн дол. у 2018 році до 263,7 млн дол. у 2019 році. Як позначився всебічний вплив пандемії коронавірусу на економічному співробітництві між нашими країнами у першій половині поточного року?

- Звісно, коронавірус вплинув на економіку всіх країн, а також на торговельні відносини між державами.

Зменшення обсягу товарообігу між Іраном та Україною ні в якому разі не є позитивним сигналом, і я, насправді, дуже засмучений таким станом речей.

Приміром, кілька років тому товарообіг між нашими країнами перевищував 1 млрд дол., при цьому значну його частину становив експорт з України в Іран.

Як ви сказали, у 2018 році обсяг торгівлі між нашими країнами складав майже півмільярда доларів, а в 2019 році цей показник знизився майже до половини.

Чому в 2019 році, коли про коронавірус ще не було й мови, обсяг товарообігу між двома країнами знизився наполовину від показників попереднього року? Причиною такого стану є, на жаль, консервативна поведінка України в економічних відносинах з Іраном. Якщо ви звернете на це увагу, то згадаєте, що у 2018 році американський уряд вийшов з ядерної угоди з Іраном і в односторонньому порядку застосував проти Ірану широкий пакет санкцій. На жаль, обсяг товарообігу знизився вдвічі.

Також не було відповіді на жодну з іранських пропозицій та ініціатив, а засідання спільної Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва не проводилися вже кілька років. Зупинка прямих авіарейсів також завдала великої шкоди торговельним відносинам між нашими країнами.

Якщо ми не зможемо якнайшвидше знайти вихід з цієї ситуації, обсяг товарообігу знизиться ще більше.

Я протягом вже майже двох останніх років на кожній зустрічі говорив, що економіки Ірану та України доповнюють одна одну, тобто ми маємо багато товарів, які можемо легко надавати Україні за кліринговою системою і, навпаки, імпортувати з України потрібні нам товари. Клірингова система є дуже простою, там немає необхідності в банківській взаємодії.

Іран з населенням 80 млн є дуже добрим ринком для української сільськогосподарської та промислової продукції, тому не варто втрачати традиційні та цілком вигідні відносини з Іраном через односторонні санкції США.

- Рік тому ви сказали, що для того, щоб іранські інвестори приїздили в Україну, наша країна має вирішити низку правових проблем, особливо в питанні прозорості поведінки в торговельній сфері та підтримки інвестицій. Нещодавно Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про «інвестиційних нянь», а Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про спрощення порядку залучення інвестицій та представлення нових фінансових інструментів». Як ви оцінюєте можливий вплив цих заходів української влади на залучення інвестицій в Україну, зокрема, з Ірану?

- Я читав новий закон про «інвестиційних нянь». Його ухвалення свідчить про те, що для Президента Зеленського питання залучення інвестицій є важливим, оскільки це один з найважливіших шляхів розвитку економіки країни.

Однак ухвалення закону – це одна сторона медалі, а його реалізація – інша. Я гадаю, кожна держава, зокрема й Україна, має також створити умови для виконання закону, тобто таку атмосферу, коли інвестори вкладатимуть сюди гроші без будь-якого остраху.

Іранці є дуже активними у сфері інвестицій. Сьогодні вони інвестують у різні галузі сусідніх країн, таких, як Туреччина, Ірак, Грузія, Афганістан та Росія, і починають будівництво заводів, обробку сільськогосподарських земель, будівництво транспортних шляхів, міського устаткування та споруд.

Проте, на жаль, в Україні немає умов для іранських інвестицій. У цьому напрямку існує кілька основних проблем, зокрема складнощі в отриманні віз, транспортні та банківські проблеми, оскільки українські банки не співпрацюють з іранцями.

- Багато країн світу наразі стежать за передвиборчими перегонами в США, щоб спрогнозувати можливі геополітичні тенденції на майбутнє та політику США відносно цих країн. Чи є цікавими вибори в США для Ірану з цієї точки зору? Чи є в Ірані якісь очікування в цьому сенсі?

- Ми вважаємо вибори в США внутрішнім питанням цієї країни, всупереч претензіям пана Помпео, який звинувачує Іран та кілька інших країн у втручанні у виборчий процес у США. 

Я ще раз наголошую: ми ані втручаємось, ані вважаємо ці вибори важливими для нас. 

 ІРАН ЗБЕРІГАЄ ПРИНЦИПОВУ ПОЗИЦІЮ ЩОДО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ

- Ви вже пояснювали, чому Іран відмовляється голосувати за резолюції ООН про проблему мілітаризації Росією Криму та ситуацію з правами людини в окупованому Криму. Чи можлива зміна позиції Ірану з огляду на посилення Росією тиску на мусульман на окупованому півострові?

- Почну з того, що одна з місцевих працівниць нашого Посольства, яку ми дуже поважаємо, є кримчанкою.

Наша позиція щодо протиріч між Росією та Україною є принциповою та такою, що відповідає міжнародним правилам і нормам. Ми всерйоз бажаємо вирішення проблем та протиріч між цими двома країнами шляхом двосторонніх переговорів, та вважаємо, що вирішення протиріч на двосторонньому рівні може мати кращий результат, аніж порушення питань на рівні міжнародних організацій, таких, як Рада Безпеки ООН, тому що в таких організаціях фактором впливу також виступають інші інтереси держав.

Хоча Ісламська Республіка Іран має дуже близькі відносини з Росією, і вже сотні років ми є сусідами, все ж таки Іран зберігає свою принципову позицію в питанні конфлікту між Росією та Україною, в тому числі щодо територіальної цілісності України.

Щодо питання дотримання прав людини в Криму, Ісламська Республіка Іран як мусульманська країна, звісно, підтримує права всіх мусульман в усьому світі, й це є частиною наших релігійних основ та Конституції. Проте перед цим слід сказати, що протиріччя між Росією та Україною тривають лише останні 6 років, але вже більш як 15 років Україна, незважаючи на дружні відносини з Іраном, голосує за антиіранські резолюції західних держав. І це при тому, що становище прав людини в Ірані, безперечно, є набагато кращим, аніж в багатьох інших країнах.

Ми вважаємо резолюції західних держав проти Ірану цілком політизованими, тому підтримка Україною цих резолюцій є для нас болісною, і ми сподіваємося, що Україна могла би переглянути свою нинішню позицію.

Але, незважаючи на всі ці питання, я цілком оптимістично налаштований щодо майбутнього відносин між нашими країнами і вважаю, що шляхом перемовин ми можемо вирішити багато непорозумінь та знайти відповіді на багато питань. 

Я впевнений, що ми вирішимо і гірке питання авіакатастрофи справедливим шляхом, і зможемо з легкістю подолати деякі непорозуміння на міжнародній арені. Важливим є те, щоб ми розглядали двосторонні відносини з позиції доброзичливості та намагались діяти заради взаємних інтересів.

- Ви сказали, що Іран зберігає принципову позицію щодо територіальної цілісності України, тобто ваша країна не визнає анексії Криму Росією?

- Ми з самого початку цієї кризи мали чітку позицію, що протиріччя між Росією та Україною мають бути вирішені в рамках міжнародних законів і норм та у двосторонньому порядку.

У питанні територіальної цілісності України ми наголошуємо на необхідності дотримання міжнародних норм, і це було оголошено нашою офіційною позицією. Це є формулюванням, яке сприймається на міжнародному рівні без нашого втручання в окремі нюанси позицій та претензій сторін.

- Якою є ваша думка щодо переслідування Росією кримських татар в окупованому Криму за релігійною ознакою?

- Я не володію повною інформацією щодо цього питання, тому для повідомлення своєї точки зору мені необхідно вивчити його більше.

- Як ви ставитеся до ідеї Президента України щодо проголошення мусульманських свят офіційними державними святами?

- Як мусульманин я однозначно схвалюю це рішення і дякую панові Президентові за повагу до мусульманського населення, його потреб та вірувань. Вважаю, що це сприятиме національній солідарності, згуртованості, стабільності та спокою в Україні. Якщо кожна зі спільнот в Україні так, як і в будь-якій іншій країні, відчуватиме, що їхні думки та вірування поважають, рівень їх солідарності та відданості суспільству неодмінно зростатиме. Вважаю, що це рішення Його Високоповажності пана Зеленського є дуже мудрим та сміливим, і я зі свого боку вдячний йому за це.

 Надія Юрченко, Київ

Фото: Геннадій Мінченко, Укрінформ