Третє коло луб'янського пекла для історика, який відкрив Сандармох

Засуджений у Росії карельський історик Юрій Дмитрієв - один з тих, хто відкрив урочище Сандармох, у якому було розстріляно багато жертв сталінського терору, в тому числі українців. Серед них - діячі нашого "Розстріляного Відродження". Дмитрієв уважно досліджував безліч місць поховань у Сандармосі та описав їх у декількох книгах, які високо оцінило історичне співтовариство світу. Публікація про нього в Укрінформі називалася "Помилування по-російськи: 3,5 роки людині, яка відкрила Сандармох. Чому історик Юрій Дмитрієв назавжди залишиться в історії України". Серед іншого про підсумки сфальсифікованої справи історика у тому тексті говорилося, що "у випадку з Дмитрієвим заспокоюватися не можна доти, доки він не опиниться на волі, і краще б – за межами Росії". На жаль, погані новини не змусили себе довго чекати.

ПРАВОСУДДЯ ЗА ПРИНЦИПОМ "ДОЛОЙ СТЫД!"

Події у цій справі розвиваються за найгіршим сценарієм. Після розгляду у Верховному суді Карелії термін покарання було значно збільшено - до 13 років. Але, крім того, ще й скасовані виправдувальні вироки за іншими статтями, а це означає, що справи по них відправлені на новий розгляд. Інакше кажучи, переслідування викривача сталінізму пішло на третє коло, перетворюючись на якусь жахливу нескінченність.

Напередодні розгляду апеляції у Верховному суді Карелії порядок денний комплексно організовувався під девізом "Долой стыд!" Втім, для путінської Росії це давно вже стало звичайним…

Адвокат Дмитрієва Віктор Ануфрієв, який давно веде його справу, опинився на карантині через підозру на коронавірус. Природно, він попросив перенести засідання на дату після виходу з карантину. Йому відмовили. Дмитрієву дали абсолютно нового "адвоката по назначению" Артема Черкасова. А у того на ознайомлення з 19 томами справи було лише кілька днів. Дмитрієв заявив відвід новому адвокату. Але і його суд не почув. Розгляд апеляції відбувся у визначені строки і без адвоката, якого знає, якому довіряє обвинувачений.

Однак і це ще не все знущання російської влади, причому не лише судової. За три дні до винесення ВС Карелії нового варіанту вироку була здійснена акція з підготовки негативної громадської думки. На пропагандистському телеканалі "Россия 24" в інформаційній програмі "Вести" вийшов окремий сюжет, який прямо розпалює ненависть до підсудного. У ньому були оприлюднені "шокирующие снимки" прийомної доньки Дмитрієва. Насправді, вони давно присутні у справі і розібрані журналістами, які висвітлювали процес. Але тут їх тупо "слили" на ТБ. Трохи заретушованими, однак слідом було показано коротке відео, на якому дівчинка обіймає прийомного батька. І на відео її вже можна було ідентифікувати, крім того, ведуча у порушення правил назвала її ім'я.

У цьому випадку порушення законів не лише етичних, але і прописаних, було настільки очевидним, що навіть омбудсмен Карелії заявив про порушення прав дитини у зв'язку з цим сюжетом і підготовку ним скарги до Роскомнагляду. Але зрозуміло, що це відписки, і нічого значного провіднику кремлівської лінії, телеканалу "Россия 24", загрожувати не буде.

Уся історія Дмитрієва наразі розпадається на дві частини.

ПОСАДКА ДМИТРІЄВА ПІШЛА НА ТРЕТЄ КОЛО

По-перше, є новий вирок - 13 років замість 3,5. Адвокат Ануфрієв у четвер вже оголосив, що оскаржить його, щойно отримає повний текст рішення (ймовірно, це відбудеться днів через п'ять). За російським законом, оскарження відбуватиметься у третьому касаційному суді загальної юрисдикції, який знаходиться у Санкт-Петербурзі.

Але з'являється і друга частина історії - у зв'язку з тим, що ВС Карелії не визнав виправдувальні вироки Дмитрієву, винесені судом першої інстанції за трьома статтями – у виготовленні і зберіганні порнографії, у зберіганні зброї і у розпусних діях. По них справа відправлена на новий розгляд у Петрозаводський міськсуд. Там є кілька варіантів розвитку подій. В принципі, суд може взагалі повернути справу до прокуратури на дорозслідування. Або ж відразу провести новий судовий розгляд. Тобто, за одними і тими самими надуманими, сфальсифікованими обвинуваченнями Дмитрієва судитимуть вже втретє!

Природно виникає запитання: чому сюжет "дела Дмитриева" виходить настільки вибагливо звивистим?.. Нагадаємо його основні етапи.

Перший суд. Наприкінці 2016 року Дмитрієва затримали і незабаром заарештували за обвинуваченням "в изготовлении порнографических материалов". Навесні наступного року йому також було офіційно пред'явлено обвинувачення у скоєнні розпусних дій щодо неповнолітньої (що полягало у самому її фотографуванні) і у незаконному зберіганні зброї (іржаві залізяки, знайдені при розкопках). Суд розпочався 1 червня 2017 року. На вирок вийшли 5 квітня 2018-го. Дмитрієва виправдали за "розпусними" статтями, але, щоб не виносити виправдувального вироку, засудили до 2,5 року обмеження волі за обвинуваченням у незаконному зберіганні зброї. Але незабаром, 14 червня, Верховний суд Карелії скасував виправдувальний вирок.

Другий суд. 27 Червня 2018 року Дмитрієва знову затримали. Наступного дня Слідком РФ до попередніх обвинувачень додав нове, ще більш тяжке - "насильственные действия сексуального характера, совершённые в отношении лица, не достигшего 14 лет". 22 липня 2020 року Петрозаводський міськсуд виправдав історика за статтями про виготовлення порнографії, розпусні дії та зберігання зброї, проте визнав Дмитрієва винним у скоєнні "насильственных действий сексуального характера по отношению к несовершеннолетнему". При цьому за вироком, 3,5 роки позбавлення волі, той повинен був звільнитися вже до середини листопада поточного року. І ось 29 вересня Верховний суд Карелії знову скасував вирок і знову відправив справу на новий розгляд.

Тобто цілком очевидно, що система, в зуби якої попався цей чоловік, не хоче його випускати. Але, з іншого боку, видається дивним, що вже двічі ситуація розвивалася за схожим сценарієм: виправдання за усіма статтями, окрім однієї, а за нею – призначення найменшого з можливих термінів. Чому ж не давався відразу такий вирок, який би влаштував могутніх ворогів Дмитрієва?

АЛГОРИТМ І ДІЙОВІ ОСОБИ "ДЕЛА ДМИТРИЕВА"

І от далі ми вступаємо на слизький ґрунт умоглядних міркувань. Головний ворог Дмитрієва видається досить очевидним - це ФСБ, яка вважає День чекіста своїм професійним святом. А якщо так, то і розслідування історика, які розкривають злочини НКВС, досить боляче б'ють по цій організації. Причому це не якісь петрозаводські, карельські ефесбешники, а центральний апарат, Луб'янка.

Але далі у них "что-то пошло не так". Так, місцевій карельській владі дали установку ущучити Дмитрієва. Однак, без конкретного визначення строгості покарання, термінів, а лише за принципом "ну вы же понимаете". Брудні статті, навішані на історика, були такими тяжкими, що робили його становище ніби як безнадійним. Проте громадськість зуміла розвернути цю історію, показавши і довівши публіці, причому не лише російській, а й світовій, сфальсифікованість "дела Дмитриева". Історія вийшла резонансною, за нього почали заступатися селебріті.

За цих умов наперед вирішеного обвинувального вироку петрозаводські судді все ж мали певну відносну свободу дій. За дуже слабкої обвинувальної бази та очевидному широкому обуренні, вони постаралися, щоб і вовки були відносно ситі, і вівці більш-менш цілі. Наслідком чого стали такі вироки - спочатку 2,5 роки, згодом трохи більше – 3,5.

Але на Луб'янці не захотіли задовольнитися такими напів заходами: тиснути так тиснути! Тому термін підняли майже в чотири рази, та ще й саму справу відправили на третій захід.

Чи означає це, що "дело Дмитриева" є тепер зовсім безнадійним? Ні. Оскільки в цій історії є ще й елемент утихомирення суспільства, перевірка на міцність його протестного потенціалу. На Луб'янці, як і в Кремлі, були б дуже раді, якби обурення як в Росії, так і у світі з приводу переслідувань історика стихло. На тлі інших - нових гучних історій: Навальний, Білорусь, Карабах... Але якщо цього не станеться і протест буде не менш, а, може, більш гучним, то не виключено, що Кремль може проявити "доброту". І у цьому конкретному випадку - дещо зменшить апетити Луб'янки.

Ну, а сам Дмитрієв - все той самий, принциповий і незломлений. Це видно з його листів правозахисниці Зої Свєтовій та фотографці, активістці Вікторії Івлєвій.

"Всем привет, не сломался, не сник, готов к борьбе дальше! Мы еще повоюем".

"Печалька??? Нет! Закономерно. Видно сильно я кому-то хвост прищемил… Ладно – повоюем еще. Во всяком случае – руки складывать не намерен. Ласты склеивать – тоже".

Олег Кудрін, Рига