Вибори у США: Трамп усе ще покладається на суди
Оголошення перемоги на виборах президента США до того, як завершиться офіційний підрахунок голосів по всій країні, – справа звична для Америки. Адже, з огляду на специфіку Колегії вибірників, тут важлива боротьба саме за їхні голоси. І як тільки один із кандидатів набирає 270 таких голосів, він визнається переможцем. Так відбувалося майже завжди. Майже, бо у 2000 році справа дійшла до Верховного суду США, який визначив обраним президентом республіканця Джорджа Буша. Тож, коли у Дональда Трампа кажуть про невирішений результат виборів-2020, вони апелюють саме до цього кейсу. Отже, чи може ситуація повторитися?
ФОРМАЛЬНИЙ ПРЕЦЕДЕНТ?
У 2000 році за крісло президента США змагалися республіканець Джордж Буш-молодший і демократ Альберт Гор. Боротьба між кандидатами проходила практично на рівних (246 вибірників у Буша і 250 у Гора). Останнім полем битви став штат Флорида, який давав 25 вибірників. Хто вигравав Флориду, той заходив у Овальний кабінет. Американські ЗМІ прозвали боротьбу за цей штат «фотофінішем», бо різниця в підрахунках звужувалася буквально до кількох сотень голосів.
Протистояння почалося після закриття дільниць увечері 7 листопада 2000 року. Центральні телеканали, такі як CNN, NBC, FOX, CBS та ABC, на підставі попередніх опитувань заявили про перемогу демократа Гора в переважно республіканському штаті, а отже, і на виборах у країні. Однак уже за дві години після початку підрахунку голосів, коли Буш різко вирвався вперед, телевізійники змінили свої прогнози й позначили штат як «невизначений». Уже о другій ночі, коли було оброблено 85% голосів, Буш обходив Гора на 100 тисяч +голосів, і ЗМІ почали віддавати перевагу республіканцю. Але залишалися ще три округи – Броуард, Маямі-Дейд та Палм-Біч – відомі як переважно демократичні.
Між четвертою і п’ятою ранку різниця між Гором і Бушем становила всього дві тисячі виборців. І телеканали знову змінили свій прогноз щодо Флориди на «невизначений». Наступного дня, коли підрахунок на місцях завершився, Буш перемагав на кілька сотень бюлетенів.
Через дуже невелику різницю був ініційований перерахунок у машинному режимі, який завершився через три дні перевагою Буша на 327 голосів. Команда Альберта Гора вимагала через суд провести ручний перерахунок у чотирьох продемократичних округах. Це супроводжувалося судовою тяганиною і браком часу. У підсумку Верховний суд США, який налічував чотирьох прореспубліканських суддів проти трьох продемократичних, розпорядився припинити всі перерахунки, і президентом став Джорд Буш-молодший. Причому тоді Гор обходив конкурента на більш як пів мільйона голосів по всій країні.
Прибічники демократів досі вважають, що у 2000 році Верховний суд США спирався на політичні мотиви, оскільки проголосував на користь Буша саме через партійні симпатії суддів. Однак навіть тоді головний судовий орган Сполучених Штатів не вирішував – зараховувати або ж анульовувати голоси виборців, чого зараз бажає добитися Трамп.
ЮРИДИЧНА ВІЙНА
У голові в Трампа судова тяганина почала проєктуватися вже давно – за кілька місяців до виборів, коли Байден значно відірвався в соцопитуваннях. Це був свого роду «варіант Б» – про всяк випадок, якщо соціологія не бреше. Ще тоді на запитання, чи прийме Трамп перемогу демократа, якщо той виграє, президент заявляв, що спиратиметься на рішення Верховного суду США.
Вочевидь, додаткової порції натхнення Трампові додало швидке призначення консервативної судді Верховного суду Емі Баррет замість померлої «ікони» лібералів Рут Гінзбург – за тижні до виборів. Це був уже третій ставленик Трампа за його каденцію, що призвело до суттєвої переваги у вищій судовій інстанції – шість суддів (проти трьох) у інтересах Республіканської партії.
У перші ж дні після голосувань юридична команда Трампа почала подавати позови з вимогою не враховувати бюлетені, які надійшли поштою. Нагадаємо, саме цим методом закликав голосувати своїх виборців Джо Байден, щоби зменшити загрози пандемії.
Цього понеділка в хід пішла важка артилерія. Генеральний прокурор США Вільям Барр – також ставленик Трампа – уповноважив федеральних прокурорів почати розслідування «вагомих повідомлень про порушення під час голосування й підрахунку голосів». А штаб Трампа подав позов до федерального суду, аби завадити демократам офіційно затвердити перемогу Джо Байдена у Пенсильванії. Формальними приводами в обох випадках були названі, зокрема, «відсутність ознак прозорості», а також брак можливості для перевірки спостерігачами процесу обробки бюлетенів.
Підтримав юридичну війну Трампа і його вірний соратник у Сенаті – лідер республіканської більшості Мітч Макконнелл. Він висловився за перерахунок голосів та неврахування бюлетенів, отриманих поштою.
Причому й президент Трамп, і його прибічники, які протягом місяців намагалися посіяти сумніви щодо результатів виборів, продовжують бездоказово заявляти про нібито фальсифікації та домагатися перегляду голосувань. Судді в Джорджії та Мічигані вже відмовилися розглядати позови, однак процеси тривають у Пенсильванії та інших штатах.
ШАНСИ ПРЕЗИДЕНТА
Так чи інакше, нинішня ситуація зовсім не схожа на справу Гор–Буш, коли йшлося про перерахунок голосів у одному штаті через різницю в кілька сотень бюлетенів. Зараз ідеться про перемогу Джо Байдена по широкому фронту. Він упевнено лідирує в Джорджії (плюс 16 голосів вибірників) та Аризоні (плюс 11), що в сумі має дати демократові 306 голосів. Така істотна перевага, а також короткий дедлайн, установлений законами США щодо завершення всіх судових розглядів, практично не залишають Трампові шансів змінити результати виборів. Виглядає так, що майже все – не на його боці. Але якщо у Трампа буде навіть крихітна можливість наблизитися до перемоги, він, скоріше за все, не випускатиме її. І тут можуть зіграти свою роль не тільки судові рішення, щоби зменшити розрив, а й недобросовісні вибірники, котрі проголосують усупереч волі американців зі свого штату.
Інакше Дональд Трамп утратить не тільки Білий дім, а й імунітет недоторканності. І тоді будь-який судовий позов може коштувати йому дуже дорого. До того ж, як стало відомо кілька тижнів тому, колишній бізнесмен має сотні мільйонів боргів, зокрема іноземним банкам. З Овального кабінету з ними впоратися набагато легше, обмінявши їх на політичний вплив у вузьких питаннях.
Напевно, саме тому Дональд Трамп не пристав одразу на пропозиції свого зятя і впливового радника Джареда Кушнера визнати поразку на нинішніх виборах і піти з Білого дому гордою ходою. Хоча надалі, не виключено, що 45-й президент таки змінить тактику й дослухається до цих пропозицій – для того, щоб спробувати себе знову на виборах 2024 року.
ПОЧАТОК КІНЦЯ ПОПУЛІЗМУ
Час грає проти Дональда Трампа. Кандидата від демократів Джо Байдена вже привітали лідери основних союзних держав. А дехто, наприклад, експрезидент Євроради Дональд Туск не став приховувати реального ставлення до ситуації, назвавши поразку Трампа початком кінця правого популізму. А це означає одне: навіть якщо Трампові гіпотетично й вдасться оскаржити перемогу Байдена, він стрімко втрачає легітимність у очах цивілізованого світу.
Ба більше, цієї неділі Байдена привітав із перемогою і Джордж Буш-молодший – саме той головний фігурант і переможець судової справи, на яку спираються юристи Трампа. І це також ставить під великий сумнів будь-яку підтримку з боку республіканської еліти спроб Трампа перевести демократичні вибори у площину судових баталій.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
Перше фото The White House