МН17: останнє судове засідання-2020

У Нідерландах у судовому комплексі «Схіпхол», де від березня триває розгляд справи МН17, 25 листопада відбулося останнє судове засідання 2020 року. Очікується, що розгляд справи по суті щодо чотирьох обвинувачених розпочнеться 1 лютого 2021 року.

Під час засідання 25 листопада суд відхилив більшість клопотань адвокатів одного з чотирьох обвинувачених, спецпризначенця ГРУ Олега Пулатова. Зокрема, стосовно додаткового вивчення так званих «альтернативних версій» трагедії, що лише призвело б до затягування процесу. Головуючий суддя наголосив, що суд має розглянути справу та ухвалити рішення в розумні терміни. Також адвокатам родичів загиблих суд дозволив надати доступ до цифрової версії всіх матеріалів справи. Рідні задоволені таким рішенням. А ще вони дуже раді, що останнє цьогорічне судове засідання пройшло без фільмів російських пропагандистів біля судового комплексу, адже «кіно» викликало лише біль і роздратування своїми фейками та «альтернативними версіями» трагедії.

ОСТАННЄ СУДОВЕ ЗАСІДАННЯ РОКУ

2020 рік через COVID-19 став важким випробуванням для цілого світу. Та особливо для родичів 298 чоловік, котрі загинули під час катастрофи літака, що виконував рейс МН17 із Амстердама у Куала-Лумпур і був збитий над Донбасом 17 липня 2014 року. Шість років рідні загиблих чекали на початок судового процесу, і навіть коронавірус не зміг завадити слуханням.

Головуючий суддя Гендрік Стейнгаюс оголосив своє рішення щодо запитів захисту Пулатова. Його адвокати серед іншого вимагали заново допитати експертів і свідків та дослідити всі докази. Більшість клопотань представників Пулатова суд відхилив. Зокрема, щодо вивчення «альтернативних версій» трагедії. Суд наголосив, що принцип рівності сторін не означає, що захист може повністю переробити розслідування, яке проводила прокуратура. Головуючий також зазначив, що захист подав велику кількість клопотань. За його словами, своєчасна подача запитів – не єдиний, але не менш важливий критерій їх задоволення.

«Захист має обґрунтувати, роз’яснити, що на його думку в матеріалах справи вважає неправдивим чи неповним, бо інакше такі клопотання несерйозні. І якщо очевидно, що запит щодо повторного розслідування чи допит свідка нічого нового не принесе, то таке клопотання можна відхилити», – зазначив Гендрік Стейнгаюс.

Таким чином, більшість клопотань захисту Пулатова відхилено. Зокрема щодо допиту низки експертів, свідків та повторного проведення експертиз зображень «Бук», з якого, за офіційною версією слідства, було знищено МН17. Міжнародна спільна слідча група дійшла висновку, що «Бук» належить 53-й зенітно-ракетній бригаді протиповітряної оборони російських збройних сил, дислокованій у Курську. А причетними до транспортування та бойового застосування «Бука» є колишній офіцер ФСБ, так званий колишній «міністр оборони ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час збиття літака полковник ГРУ Генштабу збройних сил РФ, глава «ГРУ ДНР» Сергій Дубинський, підполковник-спецпризначенець ГРУ Олег Пулатов (усі – громадяни РФ), громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці Росії.

Водночас суд задовольнив запити адвокатів щодо допиту декількох експертів та свідків, котрі можуть дати свідчення щодо «Бука» і причетності Пулатова до його транспортування. А ще мають допитати військовослужбовців 53-ї зенітно-ракетної бригади РФ та Сергія Дубинського. Також було долучено до справи інтерв’ю, яке Дубинський дав російській пропагандистці Яні Єрлашовій, але воно має бути перекладено на нідерландську.

Щодо Пулатова, який погодився долучитися до судового процесу, то суд знову наголосив його адвокатам, що вкотре запрошує їхнього клієнта до судової зали та не надсилатиме йому запитання в письмовій формі, як раніше пропонував захист Пулатова. Через те, що головними доказами причетності «грушника» Олега Пулатова до трагедії МН17 є прослушка, суд вважає за потрібне додатково дослідити, чи справді на записах чути голос Пулатова, аби поставити крапку щодо розмов, яких не визнає обвинувачений.

ДЕАКТИВАЦІЯ МАТРЬОШОК

Після оприлюдненого розслідування Bellingcat, яке доводить, що російська пропагандистка Єрлашова та нідерландський блогер Макс ван дер Верф на своєму каналі Bonanza Media випускали фейки про МН17 під керівництвом головного управління Генштабу ЗС Росії, мені дуже закортіло поспілкуватися з російськими «матрьошками», які організовували акції біля суду та під час майже кожного судового засідання крутили своє «кіно» цих «журналістів» і ГРУ РФ. Влаштовувала покази організація «Глобальні права мирних людей». Та цього разу російська пропаганда пропустила останнє засідання року.

«Так, сьогодні «кіно» не показують. Схоже, вони вже заробили достатньо грошей. Ще до розслідування Bellingcat я знав, що ці акції під судом організовано російською пропагандою і що їх координували з Росії. Що ж до сьогоднішнього засідання, суд відхилив більшість клопотань адвокатів Пулатова, і я дуже цьому радий», – сказав у коментарі кореспонденту Укрінформу в Гаазі родич трьох жертв трагедії МН17, член правління фонду «Авіакатастрофа» Піт Плуг після засідання.

Сілена Фредрікс, яка втратила свого 23-річного сина Брайса та його дівчину Дейзі, зазначила, що вже давно біля суду не було так тихо.

«На ці покази було боляче дивитися. Коли їх запитували, навіщо ви це робите, вони відповідали, що заради нас, щоб щось нам показати. Але ми чудово знаємо, хто винен у смерті наших рідних, і це – Росія. Я також знаю про розслідування Bellingcat – воно лише підтвердило те, що я знала раніше», – наголосила Фредрікс.

Однак своїми акціями та «кіно» «матрьошки» обурювали не лише родичів загиблих рейсу МН17, а й нідерландських депутатів.

ОБУРЕНІ НІДЕРЛАНДСЬКІ ДЕПУТАТИ

Нідерландських депутатів зацікавило розслідування Bellingcat і обурило, що в ньому фігурує нідерландський блогер. Вони зажадали від уряду пояснень щодо зв’язків нідерландця Макса ван дер Верфа з російськими спецслужбами. Депутати хочуть знати, що нідерландський уряд може зробити, аби запобігти поширенню дезінформації. Зокрема, прогресивні демократи з партії D66 хочуть знати, чи є підстави для кримінального розслідування розповсюдження фейків іноземною державою.

«Нідерландець, очевидно, за підтримки російської спецслужби підриває процес щодо MH17. Це напад на наше верховенство права», – наголосили у D66.

У партії CDA (Християнсько-демократична партія) підкреслили: «Питання полягає не лише в тому, чи вчинив блогер кримінальний злочин, завдаючи шкоди державним інтересам, але також у тому, що ми робитимемо з російською розвідкою, яка хоче впливати на Нідерланди через блогерів».

Водночас уряд зазначив, що вже давно занепокоєний російським впливом у Нідерландах, ба більше – кілька разів звертався до Росії з цього питання.

У листі від 17 листопада 2020 року за підписом міністра закордонних справ Нідерландів Стефа Блока наголошується, що урядова стратегія боротьби з розповсюдженням дезінформації має три напрямки: запобігання, зміцнення інформаційної позиції та, у разі необхідності, реагування. Зазначається, що ЗМІ відіграють важливу роль у вирішенні питань дезінформації. Відповідні міністерства та служби підтримують постійний тісний контакт для обміну інформацією, виявлення та тлумачення ознак можливого втручання іноземних суб'єктів. Якщо виявиться, що існують підривні заходи втручання, які шкодять національній безпеці, політичній, соціальній та / або економічній стабільності, уряд буде втручатися.

Також підкреслюється, що уряд Нідерландів неодноразово звертався до Росії щодо поширення дезінформації про трагедію MH17 і буде продовжувати це робити. А ще наголошується, що нідерландський уряд залишається відданим пошукові правди, справедливості та відповідальності за збиття MH17 і має повну впевненість у незалежності нідерландської судової системи.

Очікується, що слухання по суті розпочнуться у 2021 році. Попередній графік слухань на наступний рік уже оприлюднено на сайті суду.

«Судовий процес продовжиться о 10-й годині ранку 1 лютого 2021 року. Очікується, що розгляд справи по суті щодо чотирьох обвинувачених відбудеться в лютому. Ми всі дуже сподіваємося, що розгляд справи по суті розпочнеться 1 лютого 2021 року», – зазначив у коментарі Укрінформу речник суду Паул Руен.

На це сподіваються й родичі загиблих. Після судового засідання вони ще довго спілкуються біля суду, їм ніхто не заважає, бо під стінами судового комплексу «Схіпхол» уперше не крутять «кіно».

Ірина Драбок, Гаага

Фото автора