Перша німецька компанія вийшла з проєкту Nord Stream 2
Про це з посиланням на листування компанії Bilfinger SE повідомляє таблоїд Bild, передає кореспондент Укрінформу.
Причиною такого рішення є страх постачальника промислових послуг з Мангейма перед американськими санкціями.
Компанія мала кілька контрактів з Nord Stream 2 AG, у тому числі щодо розробки, постачання та введення в експлуатацію систем управління технологічними процесами та безпеки роботи трубопроводу. Обсяг замовлення - 15 мільйонів євро. Крім того, Bilfinger SE підписала контракт із росіянами на проєктування, поставку, монтаж і введення в експлуатацію теплової електростанції із запасом природного газу потужністю 90 МВт + 30 МВт у Любміні (де трубопровід виходить на сушу).
За даними видання, компанія повідомила про те, що перериває всі партнерські відносини та контракти з «Північним потоком-2», ще в грудні, а підтвердила - минулого тижня. Керівництво запевняє, що дотримуватиметься положень «Захисту європейського закону про енергетичну безпеку» (PEESCA).
Як повідомляв Укрінформ, американські санкції починають діяти з 19 січня, про що уряд США поінформував Федеральне міністерство закордонних справ напередодні.
У центрі уваги американців, зокрема, знаходиться гамбурзька компанія з обслуговування мореплавців Krebs, яка забезпечує кораблі «Північного потоку-2» захистом від іржі у відкритому морі. Якщо компанія не відмовиться від проєкту протягом декількох тижнів, вона потрапить під санкції США.
Під санкції, починаючи з вівторка, потрапила російська компанії KVT-RUS, чий корабель «Фортуна» за останні кілька тижнів проклав майже 3 кілометри труб газогону біля німецького узбережжя. «Санкції проти російської «Фортуни» є настільки жорсткими, що будь-яка підтримка іноземних компаній на кораблі - навіть у минулому - може призвести до санкцій проти цих компаній», - йдеться у статті Bild.
За останні кілька днів через санкції уже три європейські компанії дистанціювались від «Північного потоку-2». Серед них - швейцарська страхова група Zurich, норвезьке класифікаційне товариство DNV-GL і данська екологічна консультаційна компанія Ramboll.
Як повідомлялося, 94% спірного трубопроводу по дну Балтійського моря вже побудовані. Наразі бракує загалом близько 150 км, тобто по 75 км на обох лініях. Російська сторона намагається знайти шляхи завершити будівництво самотужки.
