Як Латвія та її балтійські сусіди борються з російською телепропагандою
Так вийшло, що останні півтора тижні Україна і Латвія на диво збіглися в ритмах життя, принаймні в одній сфері – захист свого інформаційного простору. При цьому вкрай неправильно казати, як це роблять деякі оглядачі, що «Латвія взяла приклад з України». Ні, в цій складній справі – у кожної країни свої, дещо різні проблеми, успіхи і недоліки. І свій накопичений досвід, який корисно вивчати.
ДЕСЯТЬ ДНІВ, ЯКІ ТРОХИ ПОТРЯСЛИ «РУССКИЙ МИР»
Нагадаємо хронологію. Минулого понеділка, 1 лютого, найбільший латвійський телеоператор Tet у зв'язку з незрозумілою ситуацією навколо прав власності припинив ретрансляцію 5 російських телеканалів, у тому числі таких китів, як Первый Балтийский Канал (розповсюджувач програм російського «Первого канала»), НТВ, Рен-ТВ. Tet також звернувся до Латвійської національної ради з електронних ЗМІ (NEPLP) з проханням розглянути цю ситуацію.
Увечері 2 лютого президент Володимир Зеленський ввів у дію свіже рішення РНБО про застосування санкцій проти нардепа Тараса Козака і телеканалів кума Путіна Віктора Медведчука – «112 Україна», NewsOne, Zik.
А цього тижня отримала продовження латвійська історія. У понеділок, 8 лютого, було заявлено про заборону на рік ретрансляції телеканалу "Россия-РТР" (набуде чинності з 15 лютого) за розпалювання ненависті щодо України. І це завершення процедури, яка була розпочата ще у червні-липні минулого року.
У вівторок, 9 лютого, NEPLP, по суті, відповіла на запит телеоператора Tet і за подібними юридичними підставами виключила зі списку ретрансльованих у Латвії 16 російських телеканалів, оскільки з 1 лютого взагалі невідомо, хто представляє їх в цій балтійській країні. І це теж продовження давньої історії, приблизно річної давності.
Але спочатку давайте зробимо коротку, вибіркову екскурсію в історію протидії російській пропаганді, насамперед телевізійній, не лише в Латвії, але й сусідніх країнах Балтії. Ба більше, що там є свої важливі акценти. Скажімо, в Литві Кремль традиційно велику увагу приділяє своєму варіанту висвітлення подій січня 1991 року, коли радянські армійські частини спробували придушити відновлення незалежності в Литві.
В Естонії ж у новому столітті точкою напруги стала так звана «бронзовая ночь», коли роспропу вдалося організувати масові заворушення у Таллінні під час перенесення радянського пам'ятника, «Бронзового солдата», з історичного центру міста на військове кладовище (2007 рік). Подія, що також мала довге відлуння.
ЛИТВА: ХРОНІКА БОРОТЬБА З РОСПРОПОМ, ПЕРЕХІД НА ПІДПИСКУ
Для порівняння з Україною логічно взяти за точку відліку 2014 рік, коли після початку російської гібридної агресії нам взагалі довелося прикрити російське ТБ на нашій території (що з часом і призвело до формування дочірнього медведчуковського медіахолдингу).
Практично одночасно з нами, тобто у березні 2014 року, литовська Служба інспекторів з журналістської етики розглянула програми всієї великої роспроповської трійки (РТР-Планета, «Первый», НТВ) і знайшла в них грубі порушення етики. В результаті у березні на три місяці обмежили ретрансляцію "НТВ-Мир". Приводом став «документальный» пропагандистський фільм «Осужденные. Капкан для группы "Альфа"» про події навколо Вільнюської телевежі у січні 1991 року. У квітні та сама санкція була застосована проти каналу "РТР-Планета" у зв'язку з кисельовськими «Вестями недели» про події в окупованому Криму, у матеріалі «разжигалась межнациональная рознь и милитаристские настроения». У листопаді тримісячну заборону наклали на REN Lietuva - за «разжигание войны и ненависти к украинцам» в одній із серій проєкту «Теория заблуждений».
Після цього подібні рішення ухвалювалися щороку. Робилося це рішенням Литовської комісії з теле- і радіомовлення (LRTK). Важливим було рішення, ухвалене у квітні 2015 року, коли перервали на три місяці мовлення «РТР-Планеты» (як побачимо, найчастіший «клиент» LRTK), який здійснював свою діяльність через зареєстровану у Швеції компанію. Подання щодо цього зробив не хто-небудь, а Департамент стратегічних комунікацій литовської армії. Приводом став виступ віцеголови Держдуми Владіміра Жириновського у «Воскресном вечере с Соловьевым» (18 січня). Пан Ж. «призывал Россию к "маленькой, но победоносной войне в Донбассе, Киеве и Брюсселе"».
Ретрансляція «РТР-Планеты» була знову припинена, також на три місяці, у листопаді 2016 року – після трьох порушень, які фіксувалися протягом року за «подстрекательство к войне, розни и национальной ненависти». Що важливо, цього разу Єврокомісія, на відміну від попередніх випадків, не висловила жодної претензії з приводу ухваленого рішення і визнала його таким, що повністю відповідає законодавству ЄС.
У квітні 2017 року LRTK на місяць заборонила ретрансляцію московського телеканалу «ТВ Центр» – за сюжет, який спотворює події у Вільнюсі 13 січня 1991 року. А вже восени піврічна заборона була накладена на ТВЦ через висловлювання Жириновського у програмі «Право знать»: «Рассуждая об Украине, российский депутат разжигал ненависть и призывал к войне».
У лютому 2018 року санкційні заходи були збільшені – цього разу заборону на «РТР-Планету» наклали вже на цілий рік. Схема дій, як і раніше - за накопичувальною системою. За минулий рік у передачах російського каналу регулятор зафіксував три епізоди, які були розцінені як «подстрекательство к войне и разжигание ненависти», зокрема, погрози на адресу США, заклики відновити СРСР з усіма колишніми територіями, а також окупувати країни Балтії. Знайомі словеса. Найбільш значущі прізвища звичні - Соловйов і Жириновський.
І ось ключове рішення! Того самого року LRTK зобов'язала усіх діючих в країні ретрансляторів перевести «РТР-Планету» в список каналів, які можна дивитися за додаткову плату (порівнювати можна з різним контентом, але тут напрошується порівняння з розповсюджувачами порнографічних каналів або жорстоких «боев без правил»). Після цього регулятор у Литві вже відстежував і штрафував сайти, які незаконно ретранслювали російські програми.
Ну і вишенька на торті (в естонському та латвійському «тортах» вона також буде) - у липні 2020 року LRTK заборонила трансляцію 5 каналів RT (Russia Today), пояснивши рішення тим, що вони перебувають у віданні гендиректора МИА «Россия сегодня» Дмітрія Кисельова, проти якого Рада Євросоюзу ввела санкції.
ЕСТОНІЯ. ТАКТИКА М'ЯКОГО ПЕРЕВИХОВАННЯ ОПРОМІНЮВАНИХ
В Естонії ситуація з протидією російській пропаганді є дещо іншою. Тут обмежувальні, заборонні заходи так широко не застосовувалися. Можливо, це пов'язано з тим, що в країні найвищі з трьох країн Балтії економічні показники. У зв'язку з цим – більше надій на лояльність російськомовного населення, попри опромінення кремлівською пропагандою. Заборони накладалися на конкретні редакційні групи російських телеканалів, які приїжджали висвітлювати деякі події у пропагандистському світлі (це саме, до речі, робилося і у Литві, Латвії, але там про це не говоримо через більш вагомі загальні заходи).
Ба більше, в країні довгий час взагалі не було жодної протидії роботі найбільш гостро заточеної зброї роспропу – мультимедійної платформи Sputnik. У той час, як Литва і Латвія обмежували діяльність Sputnik, включно із забороною на роботу редакції всередині країни, вигнанням його зі свого сегмента Інтернету – .lt і .lv, Естонія дозволяла Sputnik вільно працювати на своїй території. У результаті в Таллінні був сформований регіональний хаб російських пропагандистів, зі стаціонарною редакцією і конференц-залом для пресконференцій. Ситуація почала змінюватися на межі 2019 і 2020 років (часто – у співпраці з латвійськими держструктурами).
Важливо, що у грудні 2019 року нарешті була закрита редакція Sputnik. Приводом стала його підпорядкованість гендиректору Міжнародного інформагентства «Россия сегодня» Дмітрію Кисельову, який включений до списку санкцій ЄС. Росія спробувала організувати широку кампанію проти цього рішення на різних рівнях, включно з ОБСЄ. Підключили також омбудсмена Тетяну Москалькову і нещодавно призначеного голову президентської ради з прав людини (РПЛ) Валерія Фадєєва. Але нічого не допомогло. Заборона діє й надалі. (Детальніше про це - у матеріалі «Ну как можно защищать кремлевскую помойку Sputnik?»)
ЛАТВІЙСЬКИЙ ДОСВІД БОРОТЬБИ З РОСІЙСЬКОЮ ПРОПАГАНДОЮ
Тут з початком гібридної війни проти України місцевий регулятор почав теж діяти. У квітні 2014 року NEPLP заборонила на три місяці ретрансляцію телеканалу «Россия-РТР» – через ознаки «военной пропаганды» в його передачах.
При цьому російських виробників контенту попередили про необхідність дотримуватися журналістської етики. Але цього, природно, не було. Протягом 2015 року було зафіксовано три порушення - у програмах телеканалу знайшли порушення низки статей латвійського закону про електронні ЗМІ та «разжигание вражды». Відповідно, у квітні 2016 року мовлення цього ж каналу було заборонено вже на пів року.
Моніторинг тривав. Протягом 2018 року Латвійська рада з електронних ЗМІ зафіксувала цілий букет порушень у передачах «Вечер с Соловьевым» і «60 минут», присвячених Україні, а саме – «подстрекательские высказывания и разжигание войны». У січні 2019 року мовлення «России-РТР» на території країни було призупинено на три місяці.
Взагалі, з 2019-го боротьба з російською пропагандою в Латвії стала більш системною і регулярною. У листопаді NEPLP ухвалила рішення зупинити трансляцію вже цілих 9 російськомовних каналів. При цьому більшість з них були розважальними. Але тут важливим став прецедент, привід для їх закриття, оскільки кінцевим бенефіціаром у цьому випадку був названий наближений до Путіна олігарх Юрій Ковальчук, щодо якого діють санкції ЄС.
У лютому 2020 року латвійські та естонські спецслужби взялися за російсько-єесівську «компанию-прокладку», холдинг Baltijas Mediju Alianse (BMA), перлиною якого є Первый Балтийский канал (ПБК), ретранслятор російського «Первого канала». Були проведені обшуки в офісах BMA і вилучені документи, необхідні для розслідування. У рамках цієї справи в листопаді 2020-го латвійська прокуратура висунула співвласникові холдингу Олегу Солодову звинувачення у порушенні міжнародних санкцій. Його звинуватили у тому, що BMA ретранслює телеканали, які належать підсанкційному Юрію Ковальчуку.
Наслідком цього розслідування стало ще одне рішення, що має практичне значення - співробітникам латвійської та естонської редакцій ПБК заборонили готувати і випускати місцеві випуски новин, у яких те, що відбувається в балтійських країнах, подавалося з позицій російської пропаганди.
Відразу два важливих рішення були ухвалені в Латвії у червні 2020 року. По-перше, заборонено мовлення семи телеканалів, які входять в мережу RT (RT Arabic, RT Spanish тощо), у зв'язку з тим, що вони знаходяться під «эффективным контролем» підсанкційного Дмітрія Кисельова. По-друге, латвійський Сейм схвалив поправки до закону про електронні ЗМІ, які мали на увазі скорочення російськомовного мовлення на ТБ на користь програм, які транслюються офіційними мовами ЄС та Європейської економічної зони.
ЛАТВІЯ - СИТУАЦІЯ НА СЬОГОДНІ
Ну і ось ми, нарешті, підійшли до витоків свіжих, недавніх подій. Ще у липні минулого року NEPLP почала процедуру обмеження телеканалу «Россия-РТР». Причиною цього стало розпалювання ненависті щодо України у передачі «60 минут» (Україна була названа терористичною державою, колишній президент Петро Порошенко – «террористом», при цьому ведуча Ольга Скабєєва пропонувала ввести в Україну російські війська, щоб втихомирити «обе стороны конфликта»). Коли розгляд цього кейса було завершено, NEPLP і ухвалила рішення про річну заборону ретрансляції телеканалу "Россия-РТР" з 15 лютого.
Зовсім інша історія - із забороною на ретрансляцію 16 російських телеканалів. Нагадаю їх: це насамперед два канали з сильною інформаційною складовою – REN TV Baltic, NTV Mir Baltic. І 14-чисто розважальних: Karusel International, "НТВ Сериал", "НТВ Стиль", "НТВ Право", "Киномикс", "Наше новое кино", "Родное кино", "Индийское кино", "Кинокомедия", "Киносерия", "КВН ТВ", "Кухня ТВ", "Бокс ТВ" і HD Life.
Як ми вже бачили вище, для кремлівської пропаганди болючим і загалом несподіваним став прийом вибудовування «санкционной цепочки» від токсичних Дмітрія Кисельова та Юрія Ковальчука до так чи інакше керованих або контрольованих ними структур, телеканалів. І тут механізм роспропу в Латвії дав збій. 1 лютого закінчувався плановий період контракту. Партнером з ретрансляції російських телеканалів було підприємство TEM LV - один з підрозділів Baltijas Mediju Aliance, що став вже токсичним. А своєчасно підготувати на заміну іншу, більш чисту «компанию-прокладку», кремлівські не зуміли.
І лише зараз з'явилася інформація, хто і що у Латвії збирається взяти на себе ці функції. Це фірма FoxVision, єдиним власником якої є ексдепутат Ризької думи від проросійської партії «Согласие/Saskana» Вадим Баранник. Відразу видно, що це серйозна і солідна контора: статутний капітал FoxVision - аж 3 тисячі євро. FoxVision була створена у грудні минулого року. Повідомляється, що нібито проведені переговори з кількома телевізійними операторами. Причому, що важливо, як посередник Баранника переговори вів член правління попередньої, вже забрудненої прокладки Тem LV Валентин Курмангалієв. Тож тут можна очікувати, що з часом названі російські телеканали все ж отримають якогось представника, який має право укладати договори на ретрансляцію.
Що у підсумку? Рен-ТВ і НТВ у Латвії наразі не транслюються (перевірив на прикладі свого телеоператора) і коли відновляться – поки невідомо. З 15 лютого на рік припиниться ретрансляція РТР (тобто «России-1»). З великих федеральних російських телеканалів залишаються ПБК ("Первый канал"), але з вирваним жалом (новинним випуском з висвітленням місцевих подій), а також менш популярне ТВЦ. Ну що ж, непогано. Але заспокоюватися не можна, ця робота є постійною.
Для України балтійський досвід боротьби з російською телепропагандою (особливо Литви та Латвії) може бути корисним. Адже треба враховувати, що Росія використовує всі можливі способи для захисту своїх пропагандистів, як безпосередньо в ОБСЄ, ЄСПЛ, так і через своїх агентів впливу в єесівських структурах. Тому рішення латвійських і литовських регуляторів проходять серйозну юридичну експертизу. Яку, без сумніву, належить пройти і Україні.
Олег Кудрін, Рига
Фото з відкритих джерел
