Ще рік тому 37-річна Світлана Тихановська мала звичайне життя простої домогосподарки, виховувала двох дітей. Але все змінилося, коли затримали її чоловіка – автора ютуб-каналу «Країна для життя» Сергія Тихановського. Він хотів балотуватися у президенти Білорусі, але ЦВК його не зареєструвала. Тоді документи подала Світлана.

На президентських виборах, які відбулися у серпні, вона стала єдиним кандидатом від опозиції після того, як інші претенденти опинилися або у в'язниці, як її чоловік, або у вигнанні. За підсумками Олександр Лукашенко, який біля керма держави з 1994 року, знову проголосив себе президентом.

"Президент Света", як вона себе назвала у соцмережі, залишила країну і перебуває разом зі своїми дітьми у Литві. Сьогодні, коли графік її зарубіжних візитів розписаний наперед, і став у нагоді її диплом перекладача. Світлана каже, що не має президентських амбіцій, а хоче лише очолити державу на час перехідного періоду, щоб підготувати нові вибори.

В інтерв'ю Укрінформу Світлана Тихановська повідомила, коли можна чекати наступної хвилі протестів білорусів, висловилася з приводу пошуку грошей Лукашенка в іноземних банках, нової Конституції і про можливу долю білорусько-російських домовленостей в Сочі.

- Світлано, вашому опоненту Олександру Лукашенку дуже важко розлучатися з владою. І якщо врахувати, що на мітинги вже не виходять десятки тисяч білорусів, то виходить - Лукашенко все-таки добуде свій шостий за рахунком термін?

- Лукашенко не уявляє себе без влади. Він більше 20 років прагнув не допустити моменту, коли йому доведеться піти. Але цей час настав, і в минуле повернутися неможливо. Люди відмовили йому у довірі та підтримці на виборах. І він не може більше нормально керувати державою.

Зараз у Білорусі гостра політична криза, яка переростає в економічну і навіть гуманітарну. Держава не забезпечує людям безпеку.

Через репресії сьогодні на вулиці виходять менше протестувальників. Але протест не зник, він набуває нових форм. І Лукашенку доведеться піти, це лише питання часу. Його час пішов.

- Тоді від чого наразі залежить зміна влади в Білорусі?

- Від багатьох факторів, але головний - вимога більшості громадян: у Білорусі повинні бути проведені нові вибори. І тоді зникнуть причини для кризи.

- Напередодні свого візиту до Швейцарії ви сказали в інтерв'ю Le Temps, що, напевно, вулиця вами програна. Цю фразу багато хто розцінив як ваше визнання поразки...

- Я мала на увазі, що наразі у білорусів відібрали вулицю. Але вимога більшості наших співвітчизників провести нові вибори нікуди не зникла. Про поразку не йдеться. Думка більшості білорусів залишається: Лукашенко повинен піти. І він піде.

- У Росії опозиція припускає, що у них тригером протестів можуть стати виборчі кампанії до Єдиного дня голосування у вересні. Що у Білорусі може бути тригером цьогоріч? Обвинувальні вироки судів щодо активістів і журналістів можуть викликати нову хвилю протестів?

- Можуть. Білоруси вже не готові миритися з несправедливістю. Можна намагатися закручувати гайки, збільшувати репресії. Але це означає неминучий вибух.

Тепер усі бачать, що його спроби триматися за своє крісло, як він сам висловився, посинілими пальцями, штовхають країну в глибоку кризу. Ця криза наростатиме доти, поки він не піде.

- Що ви мали на увазі, коли казали, що структури для завтрашньої боротьби створюються? Структури всередині країни чи за її межами?

- Насамперед це структури всередині Білорусі. Сьогодні самоорганізація людей, дворові, районні спільноти стали результатом пробудження у білорусів волі до змін. Ці структури ростуть і розвиваються. Посилюються й інші громадські організації, вдосконалюється координація між ними. Сьогодні у всіх єдина мета - нові вибори. І волю більшості неможливо ігнорувати.

- Ви закликали вийти на День волі 25 березня. По-вашому, чи можна буде за чисельністю тих, хто вийде цього дня, судити про подальше бажання білорусів протестувати?

- Формат акції, присвяченої Дню волі 25 березня, поки не визначений. Але вона буде початком весняної активності. Як далі розвиватимуться події, наскільки швидко, наразі судити неможливо, тому що одночасно діє дуже багато факторів: ситуація в економіці, настрої у середовищі чиновників і силовиків, дії людей всередині Білорусі, дії Європи та інших держав світової спільноти, дії Кремля – все впливає. Навіть заходи проти коронавірусу і погода…

- Нещодавно журнал Time включив вас до списку лідерів майбутнього разом з венесуельським політиком Хуаном Гуайдо. До слова, він вже два роки протистоїть місцевому диктатору Мадуро - і поки безуспішно. На скільки у вас, як опозиції, і у білорусів вистачить сил і ресурсу для тривалого протистояння? Чи готові ви жити в еміграції багато років?

- Ми дуже хочемо якнайшвидше повернутися додому. Я мрію про те, як обійму мого чоловіка, Машу Колеснікову, Віктора Бабарика, Сашу Кабанова і всіх інших людей, яких боїться Лукашенко і тому тримає їх у в'язниці.

Я щотижня спілкуюся з дворовими спільнотами, з лікарями, з вчителями, з робітниками і знаю, що люди не змінять своєї думки. Вони готові протестувати скільки треба, щоб він пішов. Це саме показують і різні соціологічні дослідження, у тому числі проведені незалежними соціологічними кампаніями, і ініціативою «Народне опитування», і платформою «Голос», і анкетування в телеграм-каналах.

- ЗМІ повідомляють, що білоруські силовики вже пішли по громадських організаціях, профспілках, правозахисниках, щоб не дати нікому нічого організувати. Протестувати стало небезпечно для життя і свободи. Що в цій ситуації ви можете сказати, запропонувати незгодним з владою Лукашенка громадянам Білорусі?

- Не боятися. Бути обережними, не ризикувати даремно, але і не боятися. І організовуватися. Самоорганізацію ніхто не зможе зупинити.

- Давайте поговоримо про санкції. Минулого тижня ви назвали санкції щодо близько ста білоруських чиновників "сміховинними", що викликало хвилю обговорення...

- Санкції, на жаль, вводяться повільно, але діють. Найближчим часом Євросоюз ухвалить новий пакет санкцій. США також думають над відновленням санкцій. Американський уряд веде розслідування і пошук зарубіжних активів Лукашенка і його наближених відповідно до Акту про демократію в Білорусі, ухваленого в США. Звичайно, дивують випадки викреслення із санкційних списків деяких "гаманців" режиму, наприклад, Олексина. Думаю, це може бути приводом для виявлення корупційних зв'язків всередині країн Європейського Союзу.

Але санкції працюють, достатньо подивитися на дії тих, хто під них потрапив.

До того ж ми задіюємо механізм універсальної юрисдикції, який дозволяє проводити розслідування проти тих, хто займається тортурами в Білорусі. Наприклад, у Литві вже 6 осіб визнані потерпілими від репресій у Білорусі, і кримінальною поліцією Литви ведеться розслідування. Результатом розслідування має бути суд, але до цього підозрювані, такі, як заступник міністра внутрішніх справ Ніколай Карпенков, будуть оголошені в розшук по лінії Інтерполу. Проти багатьох людей є серйозні докази, і їхня безкарність закінчилася.

Наразі розглядаються варіанти створення міжнародного механізму розслідування злочинів режиму Лукашенка. Механізм може бути створений рішенням ООН або рішенням держав, які ініціювали застосування Московського механізму в рамках ОБСЄ, в результаті якого була підготовлена доповідь про тяжкі порушення прав людини у Білорусі. Механізм буде обов'язково створений, а ким і в якому форматі, ми скоро дізнаємося.

- Світлано, ви буваєте у багатьох державах з візитами. Чого вдалося досягти на міжнародному рівні? Склалося враження, що європейці засуджують і закликають звільнити політв'язнів - і на цьому все…

Якої підтримки наразі потребує білоруське громадянське суспільство?

- Міжнародне співтовариство практично одностайно засудило насильство в Білорусі, багато держав підкреслено відмовилися визнавати Лукашенка легітимним президентом. Це означає, що заморожено політичні контакти, зупинена фінансова допомога режиму. А допомога репресованим і громадянському суспільству зростає.

І, як я вже сказала, в рамках універсальної юрисдикції вже розпочато розслідування злочинів. Це дає важливий сигнал, що закон буде відновлений і кожен, хто скоює злочин, відповість за це.

Ну, і одним з найважливіших аспектів є розвиток програми допомоги майбутній Білорусі, так званий «План Маршалла». Готуються пакети реформ та інвестиційних пропозицій, які допоможуть дуже швидко подолати наслідки кризи, щойно ми доб'ємося головного – що Лукашенко піде і ми проведемо чесні вибори.

- З лідерами яких держав плануєте зустрітися найближчим часом? І чого очікуєте від цих візитів?

- З лідерами Фінляндії, Португалії, Швейцарії. У Фінляндії ми зустрічаємося з президентом Саулі Нііністе, прем'єр-міністеркою Санною Марін, міністром закордонних справ Пекка Хаавісто та іншими представниками уряду Фінляндії. Також нас прийме Почесний голова ПА ОБСЄ Ілкка Канерва.

Щодо Португалії та Швейцарії інформація буде пізніше, за протоколом спочатку дає інформацію приймаюча сторона, а потім вже ми.

- У нас після Революції Гідності у 2014 році в швейцарських банках заарештували рахунки деяких колишніх чиновників. Чи плануєте ви домовлятися з владою Швейцарії про арешт можливих рахунків білоруських чиновників, причетних до насильства?

– Так.

- За вашими даними, у кого з білоруських чиновників можуть бути рахунки за кордоном? Чи є такі рахунки у Лукашенка? Про які суми йдеться?

- З цього приводу має бути проведено розслідування. Цим зараз серйозно займаються відповідні органи деяких країн, зокрема – США.

Ми цінуємо продовження Федеральною Радою Швейцарії фінансових санкцій проти 15 осіб, у тому числі Олександра Лукашенка і його сина Віктора. Це важливий крок, але ми очікуємо і більш відчутних санкцій, що і плануємо обговорити під час візиту.

- Відомо, що білоруську опозицію підтримують у США. У вас вже є домовленості про візит до Сполучених Штатів?

- Візит опрацьовується у тісному контакті з американською стороною. Наша мета - домогтися практичних результатів під час цього візиту, і ми прагнемо організувати зустрічі на найвищому рівні: в органах виконавчої влади, в Конгресі, в аналітичних центрах, з бізнес-колами, і, безумовно, з білоруською діаспорою в США.

- Чи розглядаєте ви варіант переговорів з владою Білорусі за участю західних держав? І які питання можуть бути винесені на обговорення?

- Так, участь західних держав можлива. Вони цілком можуть бути медіаторами процесу переговорів, які ми будемо вести щодо процедури передачі влади.

Звільнення політв'язнів має бути здійснено до переговорів - це умова для їх початку.

- Ваш чоловік Сергій Тихановський вже 9 місяців під арештом, як і інші політв'язні. Які наразі розглядаються варіанти його звільнення?

- Всі ув'язнені, які перебувають у в'язницях з політичних мотивів, повинні бути звільнені. Це наша умова для початку переговорів. Ми проти, щоб за звільнення політв'язнів режиму були запропоновані якісь послаблення.

- Виглядає так, що ви все поставили на одну карту. А якщо політв'язнів не звільнять? Зараз це видається просто якимось казковим варіантом...

- Режим у будь-якому разі піде на переговори лише тоді, коли інших варіантів у нього не залишиться. Так от, нехай підтверджують серйозність намірів.

Про "казковість"... Криза у Білорусі є настільки глибокою у всіх сферах: політичній, економічній і навіть гуманітарній, що у режиму іншого виходу немає. Це питання часу, причому вже найближчого.

- Світлано, ви закликали ввести економічні санкції на бізнес, пов'язаний з «Лукашенком і наближеними до нього олігархами». Що кажуть у відповідь лідери європейських держав? Чи готові вони припинити економічні зв'язки, торгівлю з Білоруссю заради допомоги протестувальникам?

- Цей процес триває. Коли чиновник потрапляє до санкційного списку, то економічні санкції діють не лише щодо нього самого, але і щодо його активів.

- Ще ви виступали за перегляд контрактів про закупівлю нафтопродуктів і металу, продуктів лісової та деревообробної промисловості та алкоголю... Не боїтеся, що санкції вдарять передусім по простих білорусах? Тоді вас перестануть підтримувати…

- Сьогодні білоруси вимагають зупинки насильства і вирішення політичної кризи – відходу Лукашенка і проведення чесних виборів. І готові заради цього потерпіти. Від нас вони весь час вимагають бути більш жорсткими.

- Що ви можете сказати про домовленості Лукашенка і Путіна в Сочі з приводу подальшої інтеграції двох держав?

- Це все відбувається потай від білоруського суспільства. Розмова ведеться про так звані дорожні карти з інтеграції. Що в цих картах, наші люди не знають. Але я знаю, що білорусів сьогодні цікавить тільки одна дорожня карта – це рух до нових виборів і нової Білорусі, в якій влада поважатиме людей. А будь-які угоди нелегітимного колишнього президента не матимуть юридичної сили.

- За інформацією ЗМІ, в Сочі ухвалили рішення про допуск російських компаній до приватизації «флагманів» білоруської економіки у транспортній, енергетичній та машинобудівній сферах. Як у вашій команді оцінюють такі перспективи?

- Лукашенко сьогодні не має права представляти нашу державу. Відповідно, його домовленості з продажу підприємств будуть переглянуті новим керівництвом держави. Попереджаю про це всіх, хто хоче нагріти руки на нашій кризі.

- Світлано, раніше ви казали, що після того, як Лукашенко піде, у Білорусі буде проведена конституційна реформа. Відомо, що наразі Громадська Конституційна комісія готує проєкт нової Конституції. Анонсувалося, що чорновий варіант буде представлений для обговорення на початку лютого. Коли можна чекати оприлюднення напрацювань щодо змін до Конституції?

- Проєкт Конституції у чорновому варіанті вже готовий. Протягом лютого проходили публічні обговорення всіх його розділів, кожен міг брати участь і надсилати свої пропозиції та зауваження. Найближчим часом розпочинається міжнародна експертиза проєкту Конституції.

- Після майже трьох десятиліть сильної президентської влади яку форму правління ви бачите в результаті конституційної реформи? Це має бути парламентська республіка чи парламентсько-президентська?

- Планується, що президент обиратиметься на загальних виборах, але у нього будуть лише представницькі повноваження у зовнішній політиці, а уряд буде підзвітний парламенту.

- По-Вашому, чи варто в Основному Законі якось закріпити зовнішньополітичний курс держави? Наприклад, до Конституції України у 2019 році внесли зміни, які передбачають курс держави на вступ до ЄС і НАТО... Що кажуть про це ваші радники, члени Громадської Конституційної комісії? Вони виступають за нейтральний, позаблоковий статус держави чи, можливо, про необхідність вступу до НАТО?

- Ми виходимо з того, що до нових виборів треба піднімати тільки ті питання, які об'єднують людей і не викликають розбіжностей. Наразі не стоїть питання про зовнішньополітичну орієнтацію Білорусі, ми хочемо повернути людям право обирати владу. А зовнішньою політикою займатиметься нове керівництво держави, яке оберуть наші громадяни.

- У Лукашенка теж є проєкт нового Основного Закону. Восени він казав, що з політичної кризи допоможе вийти внесення змін до Конституції. Після чого, за його словами, можливі дострокові вибори.

Враховуючи, що проведення референдуму, який мав закріпити зміни до Конституції, заплановано на 2022 рік, на вашу думку, ще зберігається такий варіант зміни влади у державі?

- Лукашенко говорить про зміну Конституції вже багато років, але ніхто досі не бачив його проєкту. За словами не видно справ, і обговорювати нічого. Лукашенко не виконував і не поважав і чинну Конституцію, особливо в тих її частинах, які обмежували його повноваження. Немає абсолютно ніяких підстав думати, що він по-новому ставитиметься і до нового тексту Конституції.

- Світлано, ваша команда розробила шість сценаріїв розвитку подій в Білорусії. Який з них наразі виглядає найбільш реалістичним?

- Найбільш реалістичними виглядають два сценарії, які зводяться до проведення нових виборів. Інші сценарії, в основі яких затягування часу різними способами, нестабільні. Вони не усувають головного протиріччя, яке і викликало кризу. Лукашенко втратив довіру людей, але не хоче йти. Тільки вирішення цього протиріччя може привести до стабільного розвитку. Білорусь повинна вийти з кризи і піти вперед.

Алла Шершень, Київ

Фото: TUT.BY