До річниці початку масових протестів у Білорусі в світі пройшли акції солідарності
Зокрема, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель опублікував у неділю декларацію "з нагоди першої річниці фальсифікованих президентських виборів 9 серпня 2020 року в Білорусі". У документі йдеться, що рік тому "сподівання народу Білорусі на обрання легітимного лідера країни були жорстоко розбиті".
За його словами, в Європейському Союзі цінують невпинну і мужню боротьбу народу Білорусі за повагу до прав людини та основних свобод, заклик білорусів до нових, демократичних виборів. «Рік по тому цей заклик залишається непочутим. Режим Лукашенка репресує суспільство, поглиблюючи розрив з білоруським народом», - йдеться у декларації. Невизнаний ЄС правитель у Мінську "ігнорує верховенство права і міжнародні зобов'язання Білорусі та зобов'язання в галузі прав людини".
Акція у Лондоні до річниці президентських виборів у Білорусі / Фото: Wiktor Szymanowicz, Anadolu Ajansı
Радник екскандидата в президенти Білорусі Світлани Тихановської Франак Вячорка повідомив у Твіттері, що в Стокгольмі на маніфестації були присутні міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде, міністр культури Аманд Лінд, активістка-захисник довкілля Грета Тунберг.
ТГ-канал NЕХТА опублікував відео акцій солідарності з Білоруссю, які пройшли 8 серпня в Польщі - у Варшаві та Білостоці.
Акції на підтримку білоруського народу також пройшли в Україні.
Акція до річниці президентських виборів у Білорусі відбулася в Одесі / Фото: Ніна Ляшонок, Укрінформ
У Києві проходить акція на підтримку білоруських політв’язнів / Фото: Павло Багмут, Укрінформ
Латвія у річницю початку протестів у Білорусі висловила підтримку білоруському народу і засудила репресивну політику режиму Олександра Лукашенка.
Про це йдеться у заяві МЗС Латвії.
«Сьогодні виповнюється рік з дня нечесних виборів президента у Білорусі 9 серпня 2020 року. Виповнюється рік, як не заспокоюються мирні протести білоруського суспільства з тим, щоб були визнані їх права людини та основні демократичні свободи, які в результаті цих виборів було віднято», - йдеться у заяві.
Як відомо, рік тому в Білорусі відбулися президентські вибори, під час яких реєструвалися численні порушення на користь Олександра Лукашенка, який правив 26 років. У результаті голова ЦВК Лідія Єрмошина оголосила, що Лукашенко переміг з підтримкою 80,1%, а Світлана Тихановська набрала 10,1% голосів. Тихановська заперечила результати голосування і назвала вибори сфальсифікованими.
По всій країні спалахнули протести, які жорстоко придушувалися із застосуванням світлошумових гранат, гумових куль, водометів та інших спецзасобів. Пізніше з'явилися фото і розповіді людей, які зазнали насильства при затриманні. Це викликало нову хвилю протестів.
14 серпня було оголошено про створення Координаційної ради опозиції, список учасників якої був відкритий для всіх, хто не визнав результати, оголошені режимом Лукашенка.
12 жовтня Координаційна рада ультимативно вимагала від нелегітимного президента припинити репресії, звільнити заарештованих і відмовитися від посади глави держави до 25 жовтня. Після відмови Лукашенка виконати вимоги опонентів, деякі підприємства оголосили про страйкові акції протесту. Однак протягом кількох місяців увесь відкритий протестний рух у Білорусі було придушено.
1 вересня Управління Верховного комісара ООН з прав людини заявило про 450 задокументованих випадків катувань і знущань над затриманими. На кінець 2020 року правозахисний центр "Весна" зібрав одну тисячу документованих свідчень, пов'язаних з тортурами. У країні - понад 600 політв'язнів.
У понеділок 9 серпня в Мінську проходить так звана "Велика розмова з президентом", на якій Лукашенко "зустрічається з журналістами і представниками громадськості".
