Російський ревізіонізм залишається ключовим викликом безпеці в Європі – Україна в ОБСЄ
Про це заявив постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк на засіданні Постійної ради ОБСЄ, передає кореспондент Укрінформу.
"Спроби знову створити зони впливу засвідчують, що російський ревізіонізм залишається ключовим викликом європейському порядку безпеки, і підкреслюють необхідність рішучих дій на захист Гельсінського декалогу. Саме ця рішучість раніше допомогла в минулому трансформувати загальний політичний дискурс у Європі з конфронтації у співпрацю, і сьогодні вона знову потрібна з цією метою", - заявив дипломат.
Він також подякував делегаціям країн-учасниць за висловлену під час минулого засідання підтримку Україні. "Перше засідання Постійної ради минулого тижня продемонструвало нашу непохитну солідарність і єдність у відхиленні вимог Росії накласти вето на право суверенних держав визначати своє майбутнє, а також у заклику до Москви припинити агресію проти сусідніх країн, включаючи Україну. Це було б найкращою безпековою гарантією для майбутнього, стабільності та процвітання Європи", - заявив Цимбалюк.
Посол зазначив, що маніпулятивні заперечення Росією нових планів вторгнення в Україну не змінють реальність: "Росія вже окупувала частину українського Донбасу та Крим в 2014 році, коли Україна була нейтральною за буквою і духом". Він також вказав на те, що Росія просуває вибірковість у дотриманні принципів ОБСЄ і "ставить під сумнів наше загальне зобов’язання їх захищати".
"Необхідні сильні політичні месиджі та подальші практичні кроки, щоб запобігти новим агресивним діям, зокрема операціям "під фальшивим прапором", з боку Росії, яка продовжує нарощувати свої сили як уздовж кордонів України, так і на тимчасово окупованій території", - наголосив Цимбалюк.
Він наголосив на тому, що Україна не становить загрози для Російської Федерації, натомість Росія проводить навчання та військові заходи. Посол вказав на те, що немає жодних обґрунтованих підстав для того, аби утримувати біля кордону з Україною понад 106 тис. військовослужбовців, 1500 танків, 3600 бойових броньованих машин та понад 2000 одиниць артилерії. При цьому частина підрозділів перекидається з далекосхідних регіонів РФ, а також оголошуються нові спільні військові навчання біля північного кордону України.
"Це рівнозначно погрозі застосування сили, яка заборонена за міжнародним правом, включаючи Статут ООН і Гельсінський декалог, чи не так?" - зауважив очільник української місії в ОБСЄ.
Як повідомляв Укрінформ, раніше президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС вважає дійсними принципи європейської безпеки, викладені у Гельсінському заключному акті, та не приймає спроб Росії розділити Європу на сфери впливу та повернутися до застарілої логіки силового змагання.
