Передчуття нового альянсу, рейд Ердогана та Олімпіада з геополітичним присмаком
Україна та Туреччина підписали угоду про створення зони вільної торгівлі, а президенти Володимир Зеленський та Реджеп Ердоган обговорили військово-технічну співпрацю двох країн. Зимова Олімпіада у Пекіні стартувала з демонстрації взаєморозуміння Сі Цзіньпіна та Владіміра Путіна. Олександр Лукашенко видав чергову порцію антиукраїнських заяв.
Хоча угоду між Великою Британією, Польщею та Україною не було підписано (цьому завадила хвороба керівниці британського зовнішньополітичного відомства Ліз Трасс), сама можливість цього об’єднання вже викликає обурені коментарі з Москви. Візити прем’єрів Польщі Матеуша Моравецького та Великої Британії Бориса Джонсона до Києва, хоч і не відзначилися спільною політичною заявою, продемонстрували минулого тижня рішучість Варшави та Лондона допомагати Україні не лише словом, але і конкретними справами. Стратегія побудови малих альянсів, взята на озброєння українським МЗС, виглядає доволі результативною, проте не варто очікувати від неї тріумфальних проривів.
Україна та Туреччина підписали угоду про створення зони вільної торгівлі, переговори про яку тривали понад 15 років. Хоча оцінки майбутнього ефекту цього документу відрізняються, говорити про розвиток двосторонньої співпраці у військово-технічній сфері можна вже сьогодні: до імпорту Україною БПЛА Bayraktar скоро можна буде долучити спільне виробництво БПЛА AKINCI з українським двигуном. Є і інші аспекти взаємовигідної співпраці, які дозволили турецькому президенту сподіватися на збільшення товарообігу до 10 мільярдів доларів протягом ближчих років. Реджеп Ердоган використав візит до Києва, щоб анонсувати проведення переговорів Зеленського та Путіна у Туреччині, проте захворів на COVID-19 після повернення на Батьківщину. Ця обставина виключає можливість здійснення дипломатичного бліцкригу.
Владімір Путін тим часом продемонстрував максимально можливе порозуміння з лідером КНР Сі Цзіньпіном, оприлюднивши спільну з ним заяву. РФ та КНР не лише наголошують на наявності та функціонуванні власних моделей демократії, але і провели геополітичний взаємозалік: «принцип єдиного Китая» розміняно на «недопущення розширення НАТО». Прірва між економічними потенціалами Росії та Китаю дозволяє не лише сподіватися на тимчасовий характер цього дуету, але і припустити, що країни Заходу позбавляться ілюзій щодо можливості взаємодії з Росією у глобальній протидії китайській експансії.
P.S. Олександр Лукашенко в інтерв’ю російському телепропагандисту Соловйову вирішив розповісти про теми, на які не наважується говорити з блакитного екрану його кишеньковий Азарьонок. Звідси і готовність до «військової відповіді» в разі війни між Україною та ОРДЛО або Росією, і припущення, що війна з Україною триватиме 3-4 дні від сили. Проте ці заяви поки що не впливають на зростання обсягів білоруського експорту в Україну.
Євген МАГДА, Інститут світової політики
Перше фото: Офіс Президента
