Резонанс у Мюнхені, трансатлантичний Байден та «союзна рішучість» Лукашенка

Дмитро Кулеба у столиці Баварії закликав ЄС надати Україні європейську перспективу. Джозеф Байден демонструє, що Україна перебуває у зоні його підвищеної уваги. Олександр Лукашенко пожертвував залишками суверенітету Білорусі. У Києві проголосили про створення нового альянсу. Еммануель Макрон ініціював проведення безпекового саміту.

Не встигла російська Держдума запропонувати Путіну розглянути питання про визнання незалежності так званих ДНР та ЛНР, як на Донбасі розпочалася потужна ескалація за російським сценарієм. Пауза, яку тримає Кремль, навряд чи вводить хоч когось в оману. Евакуація мирного населення з ОРДЛО, яка більше нагадує депортацію, поширення фейкових звинувачень на адресу України, войовничі заяви російських політиків – все це передбачувані складники активізації Росії на Донбасі. Проте показово, що на Заході реакція суттєво відрізняється від 2014 року.

Володимир Зеленський став одним з хедлайнерів Мюнхенської безпекової конференції. Президент України дорікнув країнам Заходу за невиконанні обіцянки, закликав визначитися стосовно перспектив вступу України до НАТО та вимагав доступу до дешевих фінансових ресурсів. Виступ Зеленського оглядачі назвали резонансним, проте не варто забувати, що одна ластівка навіть у останній декаді лютого весни не робить. Дмитро Кулеба закликав Європейський Союз надати Україні європейську перспективу, Олаф Шольц (після вояжу до Києва та Москви) публічно висміяв заяви Путіна про геноцид на Донбасі, а Борис Джонсон попередив про можливість наймасштабнішої війни в Європі після Другої світової.

Джозеф Байден, хоча і залишається за океаном, всіляко демонструє, що тримає ситуацію навколо України у зоні власної підвищеної уваги. Президент США двічі протягом минулого тижня виступив зі спеціальними заявами, присвяченими ситуації навколо України, прогнозуючи російське вторгнення та обіцяючи запровадити безпрецедентні санкції проти Кремля в разі його агресії. Поведінка Байдена-президента разюче відрізняється від дій Вашингтона часів Барака Обами, у адміністрації якого цей ветеран американської політики був віцепрезидентом.

Олександр Лукашенко фактично розпрощався із залишками суверенітету Білорусі. Можна безкінечно довго слухати його розповіді про «потужну Білорусь», яка дає відсіч зазіханням Заходу, а можна взяти і просто подивитися на російські війська, які залишилися на білоруській території після завершення навчань «Союзна рішучість». Певної пікантності ситуації надає той факт, що Лукашенко днями наголошував, що створювати російські військові бази на території Білорусі не треба. Залишилося з’ясувати остаточну мету збереження російських «багнетів» під боком у Лукашенка: чи це лише тиск на Україну, чи «сприяння» проведенню референдуму з ухвалення нової редакції Конституції, запланованого на 27 лютого.

P.S. Під час візиту до Києва керівниці Форін Офіс Ліз Трасс її український колега Дмитро Кулеба оголосив про створення нового альянсу Великої Британії, Польщі та України. Його мета – розвиток економічних відносин, сприяння кібербезпеці та розвитку стратегічних комунікацій. Домовленості поки досягнуті на рівні керівників зовнішньополітичних відомств, проте негативна реакція Кремля підтверджує доцільність зближення трьох країн.

P.P.S. Еммануель Макрон провів 20 лютого вражаючий масив телефонних розмов, серед його візаві – Владімір Путін, Джозеф Байден, Володимир Зеленський та Борис Джонсон. Президенту Франції, який заради вирішення безпекових проблем Європи відклав власне висування на другий президентський термін, вдалося домовитися про проведення саміту, деталі якого ми дізнаємося вже на цьому тижні.

Євген МАГДА, Інститут світової політики

Перше фото: Офіс Президента