Цього тижня МВФ оприлюднив новий прогноз «Перспективи світової економіки» (WEO), який враховує наслідки війни росії в Україні, масштабні санкції та гуманітарну кризу. У ньому передбачається, що війна серйозно загальмує глобальне відновлення, сповільнить економічне зростання та посилить інфляцію. Очікується, що економічні наслідки й гуманітарна криза найбільше вплинуть на Європу.
Отже, які проблеми долатиме світова економіка найближчим часом? Що матиме найбільший вплив на економічний розвиток нашої країни? На чию допомогу може розраховувати Україна після того, як настане мир? Про це та інше в інтерв'ю Укрінформу розповів директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер.
РЕАКЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО УРЯДУ ЗАСЛУГОВУЄ НА ПОВАГУ
- Почнемо з України та прогнозів для її економіки. На початку квітня український уряд заявив, що очікує скорочення ВВП на рівні 16% у першому кварталі та до 40% наприкінці року. Які оцінки для України визначає зараз МВФ, і які основні чинники можуть суттєво вплинути на ситуацію?
- На початку хотів би підкреслити, що українська влада заслуговує на величезну повагу за те, як вона відреагувала в екстреному порядку, коли почалися бойові дії. Ця війна спричиняє жахливі людські жертви, руйнування фізичного капіталу й критично важливої інфраструктури, а також масштабну міграцію за межі країни (4 млн людей, близько 10% населення) та внутрішнього переміщення (6,5 млн осіб). Все це має дуже руйнівний вплив на виробничий потенціал, у тому числі у важливому (для України – ред.) секторі сільського господарства, на долю якого припадає 12% ВВП й половина експортних надходжень. Споживання, ймовірно, буде значно нижчим, крім того різко скоротяться інвестиції.
З урахуванням виняткової невизначеності щодо тривалості й географічних масштабів цієї війни, я би не покладався занадто на точність оцінок на нинішньому етапі. Але наразі ми оцінюємо падіння виробництва в Україні на рівні 35% цьогоріч, що приблизно відповідає тим оцінкам, на які ви посилаєтесь.
Важко проводити політику, яка може компенсувати такий шок, і ми дуже сподіваємося, що незабаром настане мир.
- Недавно Виконавча рада Фонду погодила відкриття спеціального адміністративного рахунку МВФ для України. Чи могли би ви більше розповісти про цей інструмент, наскільки ефективно він може підтримати економіку України?
- Дійсно, 8 квітня був створений спеціальний адміністративний рахунок, який надає потенційним донорам безпечний інструмент для прямої фінансової допомоги Україні. Він призначений для того, щоби спрямовувати фінансові ресурси донорів у вигляді грантів і позик на допомогу Україні – з метою утримання платіжного балансу, задоволення бюджетних потреб і стабілізації економіки. Донори зможуть скористатися перевіреною інфраструктурою МВФ для швидкого перерахування підтверджених платежів. Уряд Канади вже пообіцяв виплатити Україні до 1 мільярда канадських доларів (близько 800 мільйонів доларів США) через цей рахунок.
ВЗАЄМОДІЯ УКРАЇНИ І МВФ Є ТІСНОЮ
- На яких головних питаннях МВФ і Київ зараз зосереджують увагу у своїй взаємодії? Чи має МВФ у запасі інші програми підтримки української економіки?
- МВФ швидко відреагував, схваливши 9 березня виплату Україні максимально доступної суми в розмірі 1,4 мільярда доларів США в межах свого інструменту швидкого фінансування. Відтоді співробітники Фонду продовжували тісно взаємодіяти з владою щодо екстреного реагування (України – ред.) на економічні наслідки російського вторгнення.
Українська влада також публічно заявила, що має намір співпрацювати з МВФ для розробки відповідної економічної програми, спрямованої на відновлення й зростання, коли умови дозволять зробити це.
- Чи розглядають у Фонді можливість для України відтермінувати частину виплат по запозиченнях? Адже кілька сотень мільйонів зекономлених доларів мають велике значення в умовах війни.
- Дозвольте мені тут просто підкреслити, що українська влада дала чітко зрозуміти, що готова й здатна продовжувати своєчасне обслуговування боргу.
УКРАЇНУ ГОТОВІ ПІДТРИМУВАТИ РІЗНІ ФІНАНСОВІ УСТАНОВИ
- Як МВФ взаємодіє з іншими міжнародними фінансовими інституціями у виробленні спільної політики підтримки України? На чию допомогу Україна, передусім, може розраховувати під час війни, а також після її завершення?
- Для того, щоби забезпечити найбільш адекватну й комплементарну підтримку України в цих складних обставинах, співпрацюють тісно всі зацікавлені сторони й міжнародні партнери. Тут важливо зазначити: різні установи мають різні мандати й інструменти кредитування, що, своєю чергою, впливає на характер їхньої підтримки. МВФ перебуває у тісному контакті з багатьма міжнародними фінансовими установами – Групою Світового банку, ЄБРР, Єврокомісією й деякими іншими, а також двосторонніми донорами та міжнародними інституціями, роль яких дуже актуальна в нинішній кризі, серед яких УВКБ ООН або Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Така координація, очевидно, набуде більшої ваги в післявоєнний період, коли настане час для фінансування процесу відбудови країни, відновлення економічної політики до нормальних умов, а також повернення країни на шлях потужного й стійкого зростання.
ВПЛИВ ВІЙНИ НА ЄВРОПЕЙСЬКУ ЕКОНОМІКУ
- Давайте поговоримо про вплив російської війни на економічну ситуацію в регіоні й світі. Які основні економічні виклики, за вашим новим прогнозом, відчують Європа та світ впродовж наступних місяців?
- Війна вже спричинила глобальні наслідки на товарних ринках, у торгівлі та фінансових каналах. Навіть якщо війна зменшує економічне зростання, вона посилює інфляцію. Ціни на пальне й продукти харчування швидко зросли, причому найбільше постраждали вразливі верстви населення, особливо в країнах з низьким рівнем доходу.
Війна в Україні застала європейську економіку в той час, коли кінцеве споживання й інвестиції все ще були нижчими, ніж до пандемії, а сам COVID продовжував стримувати економічну активність. Значне зростання цін на сировину й тривалі перебої в пропозиціях підштовхують інфляцію вгору, що скорочує доходи домогосподарств та прибутки компаній. Виникають нові ризики – через ескалацію бойових дій та перебої у критично важливих потоках енергопостачання. Війна також спричинила масовий потік біженців.
Загалом, прогнозується, що зростання ВВП в європейських економіках (крім Росії, Туреччини й України) впаде на 1,1 відсотковий пункт у порівнянні з останнім прогнозом «Перспективи світової економіки» за січень 2022 року. Для порівняння, прогноз для глобальної економіки в цілому знизився на 0,8 відсотка за цей же період.
Для європейських політиків основні проблеми є очевидними. Це турбота про біженців, допомога вразливим домогосподарствам і компаніям, щоб упоратися з більшими витратами на електроенергію, посилення енергетичної безпеки. Крім того, в погодженні із соціальними партнерами, потрібно забезпечити чітку основу під очікування людей по зарплатах та цінах.
РИЗИКИ ПРОДОВОЛЬЧОЇ КРИЗИ
- Наскільки великою є загроза нової регіональної або глобальної продовольчої кризи з урахуванням того, що Україна змушена припинити експорт зерна та інших продуктів харчування через війну?
- Через те, що Україна є сільськогосподарським центром, шостим за обсягами виробником пшениці і ячменю, четвертим за масштабами виробником кукурудзи та найбільшим у світі експортером соняшникової олії, – війна сколихнула й без того напружені світові продовольчі ринки.
Ціни на пшеницю, кукурудзу та ячмінь сягнули десятирічного максимуму, що торкнулося всіх. Підвищення цін на продукти харчування й енергоносії негативно впливає на купівельну спроможність споживачів по всьому світу, особливо серед домогосподарств з низькими доходами. Як наслідок, це збільшує ймовірність внутрішніх соціальних хвилювань. Це також посилює складний політичний компроміс між тим, щоби забезпечувати стабільність інфляційних очікувань та підтримувати економічне зростання.
Крім того, дефіцит поставок впливає на ключових імпортерів, таких як Єгипет, Лівія та Ліван. Україна також є одним із найбільших постачальників до Всесвітньої продовольчої програми (40% загального обсягу поставок пшениці), що потенційно може вплинути на вразливі групи населення в Афганістані, Ємені та країнах Африки на південь від Сахари.
ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ЕНЕРГЕТИКИ
- Війна росії в Україні, а також масштабні санкції Заходу вплинули на ціни на енергоносії в глобальному вимірі. На ваш погляд, чи може це стати додатковим поштовхом для швидшого переходу розвинутих економік на зелену енергетику в Європі й відмови від викопних енергоносіїв?
- Ми очікуємо, що це має прискорити «зелений перехід» у середній перспективі. Однак, найближчим часом деякі країни можуть спочатку покладатися здебільшого на викопне паливо – таке як вугілля – для задоволення невідкладних потреб. Тим не менше, ціни на викопне паливо зросли у порівнянні з вартістю відновлюваних джерел енергії, що робить інвестиції в чисті джерела більш привабливими. Ба більше, оскільки енергетична безпека зараз займає перше місце в політичному порядку денному, аргументи для більшого використання екологічно чистих джерел лише посилюються в порівнянні з тим, що було раніше.
Дійсно, багато європейських країн уже оголосили про політику зменшення залежності від викопного палива шляхом прискореного розвитку відновлюваних джерел енергії. Незмінна прихильність політиці, пов’язаній з досягненням цілей зі зменшення викидів, також дає інвесторам упевненість, що інвестиції в чисту енергію окупляться.
Ярослав Довгопол, Вашингтон.
Фото: IMF