Війна в Україні забрала життя щонайменше сімох журналістів – «Репортери без кордонів»

Війна в Україні забрала життя щонайменше сімох журналістів – «Репортери без кордонів»

Укрінформ
Кризи та війни, поновлені конфлікти ставлять під загрозу глобальну свободу преси та загрожують журналістам у багатьох країнах світу від початку 2021 року.

Аналіз ситуації дає організація «Репортери без кордонів» (RSF), передає Укрінформ.

«Після нападу на Україну Росія (155-те місце зі 180 в Рейтингу свободи ЗМІ) де-факто скасувала свободу преси у власній країні, в Україні (106-те місце) семеро працівників ЗМІ загинули протягом кількох тижнів у результаті бойових дій», - наголошують у RSF.

Рейтинг свободи преси за 2022 рік, складений «Репортерами без кордонів», засвідчує, що насильницькі конфлікти не лише становлять загрозу життю та здоров’ю працівників ЗМІ, а й супроводжуються репресіями, за допомогою яких уряди намагаються здобути інформаційний суверенітет.

Читайте також: ЮНЕСКО працює над кількома проєктами для убезпечення журналістів у зоні конфлікту

«Вбивства та викрадення, арешти та напади – це лише різні прояви однієї й тієї ж проблеми: уряди, групи інтересів та окремі особи прагнуть використовувати насильство, щоб не допустити появи незалежних репортажів у ЗМІ. Ми спостерігаємо це явище в усіх частинах світу, чи то в Росії, М’янмі чи Афганістані, чи навіть у Німеччині, де агресивність щодо журналістів зросла до рекордного рівня», – заявив речник ради RSF Міхаель Редіске.

Зокрема, Німеччина посунулася на 16-те місце (із 180) з 13-го ще рік тому.

Як зазначається у звіті, у росії, де свободи преси практично і не було (155-те місце), після повномасштабного нападу на Україну ситуація погіршилася. Ще до 24 лютого кремль масово посилив тиск на працівників незалежних ЗМІ: понад сотню журналістів і цілі редакції у 2021 році були оголошені «іноземними агентами», і багато з них припинили роботу. Наприкінці лютого 2022 року російський медіарегулятор заборонив вживати у репортажах про Україну такі слова, як «війна», «напад» і «вторгнення», а трохи згодом у країні запроваджено покарання у вигляді до 15 років позбавлення волі за нібито неправдиву інформацію про російської армії. У рф заблоковані іноземні соцмережі, такі як Tвітер, Фейсбук, Інстаграм.

Читайте також: Премію DW «За свободу слова» цьогоріч присудили двом українським журналістам

Ситуація в Україні (106-те місце) також погіршилася після повномасштабного вторгнення росії. Щонайменше сім працівників ЗМІ загинули за перші два місяці бойових дій. Війська рф обстрілювали групи журналістів та бомбили телевежі в кількох містах. Неодноразово працівників ЗМІ викрадали або тиснули на членів їхніх сімей, аби змусити їх мовчати. У березні Президент Володимир Зеленський підписав указ про об’єднання загальнонаціональних телеканалів з метою провадження єдиної інформаційної політики.

Водночас кремль нав’язує наратив про війну деяким сусіднім країнам, зокрема білорусі (153-тє місце). У республіці жорстоко переслідують незалежних журналістів після «переобрання» олександра лукашенка в серпні 2020 року. Понад 20 працівників ЗМІ перебувають у в’язниці. 23 травня 2021 року білоруська влада примусово посадила літак у Мінську, щоб заарештувати опозиційного журналіста. Дедалі більше білоруських ЗМІ класифікують як екстремістські. Будь-хто, хто ділиться поширюваною ними інформацією або й просто читає, може бути притягнутий до відповідальності, констатують у RSF.

Читайте також: рф не допустили на конференцію ЮНЕСКО про вільну журналістику

20-те видання рейтингу RSF опубліковане у Всесвітній день свободи преси і базується на новій методології, яка враховує змінені реалії. У звіті аналізується ситуація у 180 країнах і територіях.

Фото: EFE/EPA/CHRISTOPHE PETIT TESSON

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-