Рейд Дуди, паростки євроскепсису та скрипляча ОДКБ

Представники Старої Європи в унісон нагадують, що процес європейської інтеграції України може не бути стрімким. ОДКБ продемонструвало розшарування на росію-білорусь та південних союзників. Джозеф Байден підписав закон про надання Україні допомоги розміром у 40 мільярдів доларів.

Польсько-українські відносини протягом останніх місяців вийшли на найвищий рівень порозуміння. Сусідня країна прийняла понад 2,5 мільйонів наших біженців, яких Анджей Дуда з трибуни Верховної Ради назвав «гостями», надала Україні зброї на понад 1,5 мільярди доларів та всіляко демонструє готовність знову стати адвокатом України. Цього разу – у питанні європейської інтеграції нашої держави. Візит польського президента до Києва продемонстрував, що спільний ворог – росія – допомагає подолати проблеми минулого заради збереження майбутнього.

Проте, порозуміння Варшави та Києва не повинне створювати зайвих ілюзій. Розраховувати на відновлення Речі Посполитої у середньовічному її вимірі навряд чи доцільно, не варто забувати і про те, що можливості Польщі як члена НАТО та ЄС для подібних маневрів обмежені. У польському істеблішменті зрозуміли, що без «українського питання» прийдешні парламентські вибори не обійдуться, тому правляча партія «Право і справедливість» практично на 180 відсотків відкорегувала власні ідеологічні позиції. Звісно, через агресію росії, адже у Польщі значна частина громадян припускає, що вона може стати наступним об’єктом нападу з боку кремля.

Тим часом у країнах Старої Європи (Німеччині, Франції та інших) достатньо гучно і на високому рівні говорять про те, що європейська інтеграція України навряд чи буде стрімким процесом. У цьому дискурсі кілька складників – небажання остаточно розсваритися з росією, відсутність вражаючих уяву перетворень всередині України, якій перед 24 лютого пророкували швидкий розпад, наявність низки країн, які зайняли чергу до ЄС раніше за нашу та власне інтенсивні бойові дії, що тривають. Розраховувати на повноцінний вступ України до ЄС протягом ближчих пари років можуть лише професійні оптимісти. Керівництво нашої держави, яке після нападу РФ з тактичних, сподіваюсь, резонів зробило пріоритетним напрямом європейську інтеграцію порівняно з євроатлантичною, ризикує потрапити у пастку завищених очікувань.

Тим часом навіть всередині ОДКБ, зібрання лідерів якої пройшло у москві минулого тижня, гучно про  підтримку дій росії говорить лише лукашенко, легітимність якого більшість європейських країн не визнає. Центральноазійські лідери виявилися куди більш стриманими, а прем’єр Вірменії Нікол Пашинян взагалі обурився відсутністю підтримки з боку союзників під час війни з Азербайджаном. Думаю, цей фактор став не останнім у тому, що Єреван віддав перевагу веденню переговорів з Баку під патронатом голови Європейської Ради Шарля Мішеля.

P.S. Джозеф Байден під час азійського турне підписав закон про надання Україні допомоги розміром 40 мільярдів доларів. Номенклатура майбутніх поставок озброєнь продовжує хвилювати уяву українських політиків та помітно дратувати кремль. США немовби компенсують власну надто розважливу позицію у перші тижні російсько-української війни, впевнено перетворюючи Україну на найбільшого реципієнта американської військової допомоги у світі.

Євген МАГДА, Інститут світової політики

Перше фото: Офіс Президента