Війна рф проти України вдихнула нове життя у НАТО - Ердоган
Про це президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган написав у статті для видання The Economist, повідомляє Укрінформ.
«Війна в Україні поставила під сумнів загальноприйняте поняття міжнародного порядку, заснованого на правилах, конкуренції великих держав та євроатлантичній безпеці. Останні події також вдихнули нове життя в НАТО, можливо, найбільший військовий альянс в історії», - написав Ердоган.
Президент Туреччини вважає, що ставлення деяких світових лідерів, зокрема президента Франції Емануеля Макрона, до НАТО як «застарілої організації» є виявом «стратегічної близорукості».
«Туреччина завжди критикувала таке недалекоглядне, а часом і безвідповідальне ставлення деяких держав-членів до НАТО. Туреччина завжди наголошувала на важливості модернізації НАТО, оновлення її перед обличчям нових загроз та підвищення рівня гнучкості організації перед обличчям нових геополітичних та глобальних викликів», - написав Ердоган.
Він переконаний, що невжиття адекватних заходів щодо колективної безпеки, особливо щодо терористичних загроз, завдало шкоди співробітництву у сфері безпеки та породило глибоку недовіру до організації у громадській думці країн-членів НАТО.
Президент Туреччини нагадав про те, що країна була союзником НАТО протягом 70 років.
«Туреччина приєдналася до альянсу в 1952 році, направивши війська в Корею на захист демократії та свободи. Під час «холодної війни» і після неї Туреччина була стабілізуючою силою і позитивним гравцем на Близькому Сході, Кавказі та в Чорноморському регіоні», - зауважив президент Туреччини.
Ердоган також вказав, що Туреччина посилила свій оборонний потенціал, інвестувавши мільярди доларів у оборонну промисловість, а продукція, вироблена завдяки цьому, справила значний вплив у різних зонах бойових дій, включаючи Україну, що також сприяє стійкості НАТО.
Стосовно розширення НАТО, Ердоган написав, що вступ в Альянс Фінляндії та Швеції створює ризики для безпеки Туреччини та майбутнього організації та повторив вимоги Туреччини до цих країн, зокрема стосовно відмови від підтримки терористичних організацій.
«Тероризм є загрозою для всіх держав-членів, і країни-кандидати повинні визнати цей факт, перш ніж приєднатися до організації. Якщо вони не зроблять необхідних кроків, Туреччина не змінить свою позицію з цього питання», - зауважив він.
Нагадаємо, Фінляндія та Швеція 18 травня офіційно подали заявку на вступ в НАТО, щоб посилити свою безпеку на тлі вторгненням росії в Україну. Для вступу усі 30 членів НАТО повинні схвалити це розширення. Туреччина на зустрічі послів НАТО заблокувала процес опрацювання цих заявок, пояснивши свою позицію питаннями безпеки, зокрема підтримкою в країнах курдських організацій, які Туреччина вважає терористичними. При цьому в Анкарі заявляють, що загалом не проти вступу Швеції та Фінляндії в НАТО.
Під час тристоронньої зустрічі в Анкарі 25 травня турецька сторона передала представникам Фінляндії та Швеції документ, де виклала свої занепокоєння та очікування. Також в Анкарі заявили, що виступають за письмове оформлення досягнутих домовленостей, зокрема, з питань непідтримки терористичних організацій та зняття ембарго на оборонні поставки.
