Кремль та ядерне безумство, «Нова Білорусь» у Вільнюсі та ВІЗуалізація зневаги до Росії
Конференція «Нова Білорусь» пройшла у Вільнюсі та подарувала опонентам Лукашенка чотирьох членів об’єднаного перехідного кабінету. Дискусія про доцільність заборони на видачу туристичних віз громадянам Росії виявилася ефективним лакмусовим папірцем.
Ядерна держава переконливо довела, що спроможна діяти методами ядерного тероризму. Саме так можна оцінити дії Кремля щодо Запорізької АЕС. Загарбники примудряються поєднувати обстріли найбільшої в Європі АЕС, яка перебуває під їхнім контролем понад 5 місяців, з прагненням у Раді Безпеки ООН озвучувати звинувачення на адресу України. Долучився до цього і геополітичний ліліпутін Дмітрій Медведєв, який натякнув, що і на території ЄС розташовані атомні станції. Поведінка Росії свідчить про її прагнення інтернаціоналізувати війну з Україною, примусити Захід натиснути на офіційний Київ з метою пристати на російські пропозиції. Новий виток ядерного шантажу світу у виконанні Кремля фактично став гібридною реакцією на зустріч в Копенгагені, де союзники України ухвалили рішення про нову порцію військово-технічної допомоги України.
Другу річницю президентських виборів у Білорусі опоненти Лукашенка відзначили у Вільнюсі проведенням конференції «Нова Білорусь». Попри критику на адресу Світлани Тихановської, яка лунала напередодні заходу, вона інформаційно домінувала під час проведення заходу. Його головним підсумком можна назвати створення перехідного кабінету на основі кабінету Світлани Тихановської, яка, втім, не поспішає називати себе ані президентом у екзилі, ані головою уряду у вигнанні. Представивши чотирьох «мушкетерів», Тихановська назвала головним надбанням підполковника запасу Валерія Сахащика, який буде опікуватися питаннями безпеки та оборони. Того називають авторитетним для білоруських військових офіцером. Чотири «комітетчики» (до них мають долучитися інші колеги) протягом півроку мають сформувати власні повноваження та довести ефективність, так само білоруська опозиція буде готуватися провести вибори до Координаційної Ради (своєрідного представницького органу у вигнанні).
Ініціатива балтійських країн та Чехії, які практично припинили видачу шенгенських віз громадянам Росії, викликала істерику у середовищі «прогресивної російської еміграції» та не знайшла розуміння серед низки впливових країн Європейського Союзу. Реєстрові критики Путіна обурилися відповідними діями сусідів Росії, яким та неодноразово погрожувала. Канцлер Німеччини Олаф Шольц також не підтримав цю ініціативу, започаткувавши тим самим розподіл на «путінферштеєрів» різного ступеня категоричності. Варто нагадати, що всередині РФ підтримка дій Кремля залишається високою: 2/3 населення не соромиться бути флюгерами в очікуванні «єдино вірного рішення».
Євген МАГДА, Інститут світової політики
