Дуплет фон дер Ляєн, злам у ШОС та нове тріо
Саміт ШОС показав суттєві зміни всередині цієї організації. Міністри закордонних справ України, Молдови та Румунії домовилися пожвавити співпрацю. У Польщі знову постало руба питання про репарації.
Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн втретє протягом 2022 року побувала у Києві, надійно закріпивши за собою статус одного з головних промоутерів України у Старому Світі. Її візиту передував виступ у Страсбурзі перед депутатами Європарламенту з промовою «Про становище Союзу», у якому голова ЄК констатувала, що Євросоюз веде війну з Росією. Нехай не військовими засобами, а економічними, проте ця констатація виглядає революційною для європейської політики. Урсула фон дер Ляєн після відставки Ангели Меркель впевнено перехопила статус «першої фрау» німецької політики, і її робота на загальноєвропейському рівні дозволяє його посилювати.
Тим часом у Самарканді пройшов саміт Шанхайської організації співпраці, у якому безпосередньо взяли участь лідери Китаю та Росії. Йому передував черговий спалах бойових дій між Вірменією та Азербайджаном, і марні заклики Вірменії про допомогу виглядають реквіємом по ОДКБ. У цьому контексті варто розглядати і бліц-візит лідерки Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі до Вірменії. У мальовничому Самарканді зустріч лідерів ШОС та країн, які є спостерігачами в цій організації, проходила під акомпанемент прикордонних боїв між таджицькими та киргизькими військовими (обидві країни є членами ШОС). Та й під час саміту було чимало цікавого: певна відстороненість Сі Цзіньпіна, очікування Путіним зразу кількох лідерів напередодні двосторонніх зустрічей та активність Реджепа Ердогана, попри те, що Туреччина лише розмірковує над приєднанням до ШОС. Російський президент продемонстрував, що продовжує жити у власному ілюзорному світі, і це побачили його ситуативні союзники.
Міністри закордонних справ України, Молдови та Румунії в Одесі домовилися про активізацію співпраці. Це тріо можна назвати «чорноморським», адже посилення безпеки у басейні Чорного моря відповідає інтересам наших держав. Воно фактично замінило, у відповідності з новими реаліями, Асоціативне тріо, адже Грузія загальмувала на шляху до ЄС. Логічним виглядає і майбутнє приєднання до проєкту Польщі задля розвитку Балто-Чорноморської співпраці чи то розвиток співпраці з Люблінським трикутником.
Проте Польща поки що інтенсивно готується до майбутніх парламентських виборів. Повернення до теми репарацій з Німеччини за завдані протягом Другої світової війни 1 вересня започаткував Ярослав Качинський, його ініціативу радо підхопили інші польські політики. У Сеймі відповідну резолюцію підтримали понад 90% депутатів. Президент Анджей Дуда визначив і інший вектор дій Варшави, наголосивши на готовності вимагати від Росії репарацій за завдані під час Другої світової збитки, на що у Москві його вчергове назвали русофобом.
Євген МАГДА, Інститут світової політики