У Празі стартує неформальна зустріч лідерів ЄС - у центрі уваги Україна, економіка й енергетика
Про це повідомляє Укрінформ.
Глави держав і урядів 27 країн обговорять три найбільш актуальні та взаємопов’язані питання: війну росії в Україні, енергетику та економічну ситуацію. Так сформулював порядок денний президент Європейської Ради Шарль Мішель.
«Війна в Україні продовжує вирувати. На жаль, кремль вдався до безвідповідальних ескалаційних кроків: він організував кампанію національної мобілізації, фіктивні примусові «референдуми» та незаконну анексію територій України, а також продовжує свою загрозливу риторику», - написав Мішель у листі-запрошенні керівникам країн-членів.
Він підкреслив, що на тлі цих подій ЄС повинен бути єдиним та твердим у своїй відповіді.
«Наша солідарність з Україною та її народом залишається непохитною. Ми продовжуватимемо посилювати наші обмежувальні заходи для подальшого посилення тиску на росію, щоб вона припинила війну. На нашій зустрічі ми обговоримо, як продовжувати надавати потужну економічну, військову, політичну та фінансову підтримку Україні стільки, скільки це буде потрібно», - написав очільник Євроради.
На зустрічі також буде розглянуто питання, як найкраще захистити європейську критичну інфраструктуру.
Війна в Україні має драматичний вплив на енергетичну ситуацію в Європі з побічним ефектом для її економіки, зазначив Мішель.
Також на порядку денному питання, як найкраще подолати виклики для нашої економіки в цілому. Головна турбота політиків – вирішення проблеми високих цін для домогосподарств і підприємств, підтримка зростання та створення робочих місць і захист уразливих верств населення, які найбільше страждають від високих рахунків за електроенергію. Більш ніж будь-коли, ключовою буде здатність бути єдиними та координувати політичну відповідь у дусі солідарності та на захист наших спільних інтересів, підкреслив представник Брюсселя.
Напередодні лідери країн ЄС разом з лідерами 17 інших європейських держав взяли участь у першій зустрічі Європейської політичної спільноти. Не запрошені на зустріч були лише дві країни континенту – росія і білорусь.
