Переобраний президент Австрії Ван дер Беллен – «трішки українець», який довго прозрівав щодо путіна
Австрійці на президентських виборах минулої неділі переобрали главою держави Александера Ван дер Беллена, зробивши "безпечний вибір у буремні часи". У разі ж перемоги його головного конкурента – кандидата від правопопулістської та проросійської партії – Австрії загрожувала б політична криза на тлі зростаючої інфляції, енергетичної кризи та триваючої війни у Європі. З української точки зору залишення на посаді Ван дер Белена також може лише вітатися, адже останній різко засуджує російське вторгнення в Україну та підтримує санкції ЄС проти рф. Незважаючи на його загравання з путінською росією у минулому…
ПАЛІТРА КАНДИДАТІВ, ІНТРИГА ТА НЕСПОДІВАНКА ВИБОРІВ
На посаду президента Австрії цього разу претендували сім кандидатів – рекордна кількість в історії країни. І це при тому, що основні політичні партії країни, за винятком правопопулістської Австрійської партії свободи (FPÖ), своїх кандидатів не виставляли, зокрема, розуміючи безперспективність такого кроку з огляду на свої невисокі рейтинги на тлі все ще популярного Ван дер Беллена. Велика кількість учасників перегонів, які не були представниками політичного мейнстріму, свідчить й про те, що в країні зростає недовіра до політиків та є запит на нові обличчя і програми.
Головною інтригою виборів було те, чи зможе чинний президент набрати більше 50% голосів і бути переобраним вже у першому турі. Різні соцопитування відповідали ствердно. Останнє з них, проведене за тиждень до виборів, показувало, що за чинного президента готові проголосувати 58%.
Виборчий штаб Ван дер Беллена позиціював Ван дер Беленна як досвідченого та мудрого лідера, здатного вирішувати кризи та гарантувати стабільність та безпеку. Одним із головних гасел було "Безпечний вибір у буремні часи".
При цьому автори гасла, напевно, вкладали в поняття "буремні часи" не лише нинішню війну рф проти України, але й політичні кризи, які припали на період президентства колишнього лідера "Зелених", окрім триваючої пандемії коронавірусу, чвари в урядовій коаліції, корупційні скандали на рівні керівництва уряду, відставки та перевибори – Ван дер Беллену було чим займатися під час своєї каденції з 2017 року, протягом якої до присяги ним було приведено п’ять канцлерів. При цьому, реагуючи на політичні скандали, 78-річний Ван дер Беллен (до речі – тепер найстаріший в історії Австрії обраний президент) намагався виступати у ролі незаангажованого "третейського судді", який виходить виключно з інтересів республіки.
Головним конкурентом чинного президента вважався кандидат від правопопулістської (та проросійської) Австрійської партії свободи Вальтер Розенкранц. Щоправда, соцопитування давали йому не більше 16%. Тому повторення ситуації 2017 року, коли Ван дер Беллен лише на повторних виборах ледве переміг свого суперника, до речі, кандидата від тієї ж FPÖ, не очікувалося.
Проте поведінку виборця в умовах зростання цін та наявності популіста Розенкранца з "чарівною паличкою" – закликом до скасування "шкідливих" санкцій ЄС проти рф – остаточно не можна було передбачити. Якщо б Ван дер Беллен не переміг у першому турі, праві сили отримали б шанс мобілізуватися і спробувати у другому турі "дати бій" чинному президенту.
Поява ж представника крайньо правої партії на чолі Австрії несла виклики як для ситуації в самій країні, так і за її межами. Політичний хаос із протистояннями між президентом та урядом і парламентом, республіці був би гарантований. Адже Розенкранц заявляв, що у разі обрання його президентом, можлива відставка чинного уряду, сформованого консервативною Австрійської народною партією та Зеленими. У такому випадку президент мав би створити новий федеральний уряд, якому, втім, було б швидко висловлено вотум недовіри Національною радою (парламентом) Австрії, де FPÖ знаходиться в опозиції і не має можливостей для формування більшості. Заклики ж Розенкранца до скасування санкцій Євросоюзу проти рф, як і критика самого членства в ньому нейтральної Австрії, загрожували вже європейській єдності та санкційному тиску на російського агресора.
Утім, на недільних виборах Александер Ван дер Беллен набрав 56,7%, перемігши у першому турі та залишившись президентом на наступний шестирічний термін. Друге місце прогнозовано та з великим відривом посів кандидат від Австрійської партії свободи Вальтер Розенкранц, набравши 17,7%.
А несподіванкою цих виборів стало третє місце, яке посів рок-музикант, лідер "Пивної партії" Домінік Влазни. За 35-річного кабаретиста зі сценічним псевдонімом "Марко Пого" проголосували 8,3% виборців (близько 337 тис. осіб). Заснована музикантом та пивоваром у 2015 році "Пивна партія" задумувалася як сатиричний проєкт, але зараз має всі шанси увійти у велику політику, у тому числі пройти до парламенту на наступних виборах. І це лише ще раз підтверджує тезу про втому від існуючої політики багатьох австрійців, передусім, молодого покоління, яке й було основним електоратом лідера "Пивної партії".
Четверте місце з трішки меншим результатом у 8,1% на президентських виборах посів юрист, колишній колумніст наймасовішої газети країни Kronen Zeitung Тасіло Валлентін, який представляв помірний сектор правого флангу. Ще один кандидат правого політичного спектру, цього разу крайньо правого, колишній політик правопопулістських партій FPÖ та BZÖ (Альянс за майбутнє Австрії) Геральд Гросц посів п’яте місце з 5,6%. На передостанньому місці опинився ще один правий кандидат, очільник створеної навколо антиваксерів партії MFG ("Люди – Свобода – Основні права") Міхаель Бруннер, який отримав всього 2,1% -–значно менше рейтингів його партії раніше, що, вочевидь, пов’язано з відсутністю теми COVID-19 серед нинішніх нагальних проблем австрійців. І останнє місце дісталось підприємцю, виробнику взуття Гайнріху Штаудінгеру, який набрав всього 1,6%.
ЯК ЗМІНЮВАЛАСЯ ПОЗИЦІЯ ВАН ДЕР БЕЛЛЕН ЩОДО ПУТІНА І РОСІЇ
За нинішніми мірками, Александера Ван дер Беллена, який заявляє про "тирана" путіна та засуджує імперіалістичну війну рф проти України, в москві могли б легко віднести до "русофобів". Проте так було не завжди. І оцінка росії та путіна федеральним президентом Австрії зазнала змін лише після повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого.
До цього Ван дер Беллен, можна сказати, був типовим австрійським політиком, який розглядав Україну через призму російських інтересів, просував розвиток економічної, політичної та культурної співпраці Австрії з рф, говорив про "хорошу базу діалогу" з путіним та вірив у те, що "мир в Європі можливий лише з росією, а не проти росії". І робив це навіть після агресії рф проти України у 2014 році, окупації Криму та розв’язання гібридної війни на сході України.
Як справедливо зазначає у своїй замітці журналіст провідного австрійського інформагентства АРА Гервіґ Гьоллер, "Ван дер Беллен мав принаймні двічі змогу публічно розкритикувати авторитарний курс путіна в присутності путіна, але в обох випадках федеральний президент цього не зробив".
Мова йде про, зокрема, про візит президента рф до Австрії у червні 2018 року. Ця поїздка стала першим закордонним візитом для путіна після незаконної окупації Криму та на тлі бойових дій на Донбасі. Саме у той час – коли коаліційний уряд Австрії складався з правих популістів з Австрійської партії свободи та правлячої й нині (спільно із Зеленими) консервативної Австрійської народної партії – щодо Австрії ширилися побоювання, що вона стане "троянським конем" росії в Євросоюзі та внесе розкол в його єдність та санкційну політику щодо рф.
Утім, Ван дер Беллен тоді волів закривати очі на те, що зустрічається з главою держави, яка в порушення міжнародного права незаконно анексувала частину території країни-сусідки і веде проти неї гібридні бойові дії, прикриваючись ширмою "сепаратизму". "Для мене було особливо приємно, що президент путін здійснив одну зі своїх перших закордонних поїздок до Відня після свого переобрання та приведення до присяги", – радів зустрічі з путіним австрійський президент на спільній пресконференції в австрійській столиці.
Тоді очільник кремля прибув до Австрії на святкування 50-річчя підписання радянсько-австрійської угоди щодо постачання природного газу. Водночас були проведені нові переговори щодо дострокового продовження наразі дуже суперечливої угоди між австрійською нафтогазовою компанією OMV та газпромом до 2040 року, яка була підписана через кілька місяців у Санкт-Петербурзі вже у присутності тодішнього канцлера Себастіана Курца.
Не скористався президент Австрії і своєю другою нагодою сказати путіну особисто про розтоптане росією міжнародне право – під час зустрічі у травні 2019, яка, крім того, засвідчила відсутність міжнародної ізоляції російського агресора. Натомість на спільній пресконференції Ван дер Беллен назвав "події в Україні" проблемою передусім між росією та Європейським Союзом, а незаконну анексію росією Криму та війну на Донбасі – "ситуацією".
Як нагадує і австрійська газета Der Standard, ще до обрання федеральним президентом, у 2015 році, у своїй книзі "Мистецтво свободи" тодішній лідер "Зелених" Ван дер Беллен демонстрував неабияке "путінферштеєрство", розповідаючи про "оточення росії" з боку НАТО у разі вступу України як "передісторію" анексії Криму, ще й критикуючи австрійські ЗМІ за невисвітлення цієї теми.
"Але ніхто тут не говорить про те, що анексія Криму в березні 2014 року також мала свою передісторію, а саме – безвідповідальні розмови про вступ України до НАТО, що практично відрізало б росію від Чорного моря. Невже хтось вірив, що володимир путін буде сидіти, склавши руки? Кожного, хто критикує українську владу, одразу затаврують як "путінферштеєра", – писав тоді майбутній президент Австрії.
Певну роль у такому прагненні Александера Ван дер Беллена "зрозуміти путіна", напевно, зіграв і російський слід в історії його родини. Хоча, з іншого боку, його сімейна історія мала б навпаки викликати насторожене ставлення до росії. Предки Ван дер Беллена перебралися з Голландії за часів Петра Першого до Пскова, де з часом стали дворянами, але в 1919 році втекли від більшовиків до Естонії. Однак й звідти батькам нинішнього президента Австрії довелося виїхати до Відня – через страх бути репресованими та депортованими після окупації Радянським Союзом Естонії в 1940-му. Врешті, і Відень з наближенням до міста радянських військ у 1945 році родині Ван дер Белленів з маленьким "Сашею" довелося залишити та переміститися до Тіроля.
Про своє російське походження Ван дер Беллен часто згадував в інтерв’ю ЗМІ, цей же факт за підкреслювала й російська сторона. Зокрема, під час візиту до Сочі у 2019 році путін подарував федеральному президенту Австрії розкішне видання сімейної історії Ван дер Белленів, виготовлене на замовлення кремля та завдяки субсидії Російського історичного товариства, яке очолює голова служби зовнішньої розвідки рф сергій наришкін.
 |
Водночас у родині Ван дер Белленів, як виявляється, є й українське коріння. Як писав австрійський журнал Profil, президенту Австрії про його зв'язок з Україною повідомив у лютому 2018 року експрезидент України Петро Порошенко під час візиту до Відня. Тоді Александеру Ван дер Беллену було передано документ про те, що його прадід за материнською лінією Максиміліан Рейманн народився на території сучасної Полтавщини у 1826 році. “Дотепер я знав лише про сімейне коріння в росії та Естонії, а тепер я, очевидно, ще й трішки українець”, – прокоментував несподівану для нього новину Ван дер Беллен.
Щоправда, про те, що він "трішки українець" президент Австрії у подальшому ніде не згадував…
24 лютого цього року змінило ставлення Александера Ван дер Беллена до путінської росії. У перший день повномасштабного вторгнення він висловив рішуче засудження "військового нападу росії на Україну, який порушує міжнародне право, суверенітет та територіальну цілісність України" та заявив, що "президент путін повинен негайно зупинити атаку і повернутися до переговорів". Тижнем пізніше президент та канцлер Австрії записали спільне відеозвернення до українського народу зі словами підтримки та запевненнями, що Австрія стоїть на боці українців. "Ми разом з вами!", – говорив на відео українською мовою Ван дер Беллен.
Щоправда, в кремлі, попри наявну "широку базу для діалогу", не звертали увагу на "будівельника мостів" з Австрії.
У червні під час саміту Тримор’я у Ризі Ван дер Беллен дав зрозуміти, що "прочитав заяви і статті, які путін зробив за останні 12 місяців", і дійшов висновку, що президент рф "хоче відновити царську імперію, яка була до Першої світової війни". Президент Австрії тоді визнав, що просто не думав, що "така агресивна війна (повномасштабний напад рф на Україну – ред.) є можливою".
Того ж місяця під час одного з фестивалів у Відні, де також онлайн виступав український Президент Володимир Зеленський, Ван дер Беллен зазначив, що Україна зараз захищає не лише свою свободу, "але й нашу свободу" і "було б халатно не стати на допомогу країні, яка зазнала такого нападу". Він заявив, що путін зараз веде "щось на кшталт колоніальної війни 19-го століття" і хоче створити нову російську імперію, з включенням до неї України. "Загроза зараз стосується і нас. І Україна захищає нас", – говорив тоді австрійський президент.
Про те, що українці у своєї боротьбі проти російської агресії воюють і за "наші цінності, мир та свободу" глава австрійської держави заявив і наприкінці липня на відкритті Зальцбурзького фестивалю. Йому також вже стало зрозуміло, що йде "боротьба між деспотизмом і свободою" і що путін "хоче поставити на коліна не лише Україну, а й нас". Там же він був уже й більш чітким щодо очільника кремля, назвавши його "диктатором", який "не може терпіти те, що люди хочуть жити в індивідуальній свободі та незалежност" і "вірить, що закон сильнішого є єдиним дійсним законом".
У тій же промові Ван дер Беллен, який до цього всіляко підтримував будівництво та запуск другої черги російського газопроводу "Північний потік", визнав, що в Європі проспали, як путін привів її у залежність від російського газу. Чи то через небажання бачити, чи то через жадібність… "Ми цього не помітили. Чи ж ми не хотіли цього помічати? Або ж, може, так нам було зручно? Бо занадто вірили в економічну безпрограшну ситуацію? Чи ж, може, ми були занадто жадібні?", – задавався питаннями він.
У липні у виступі на Брегенцькому фестивалі президент Австрії ще раз назвав путіна "диктатором" та заявив, що, попри залежність від російського газу, європейці не стануть "васалами путіна". Там же він визнав, що "дозволив себе обдурити". "І так, минулі уряди або не бачили, або ігнорували загрозу залежності (у постачанні російського газу). Так, тут політики зробили помилки. І так, я сам дозволив себе обдурити і заколихати уявною безпекою", – заявив Ван дер Беллен, назвавши також "умисно спричинену" енергетичну кризу "актом війни".
Визнання того, що він "помилявся щодо путіна", Ван дер Беллен зробить ще не раз під час передвиборчої кампанії, адже журналісти не оминали можливості нагадувати йому про зустрічі з кремлівським диктатором уже після окупації Криму.
"Я помилявся щодо нього. Оглядаючись назад, вже можна бути розумнішим. Тепер я бачу, що він веде імперіалістичну війну. Є два варіанти: або ми всі помилялися, або сам путін змінився", – визнав свою Ван дер Беллен, зокрема, в інтерв’ю газеті "Österreich" на початку жовтня.
Щоправда, як видно з його відповіді, австрійський президент все сподівається, що путін просто "змінився" і таким не був раніше (у тому числі кілька років тому під час їх зустрічей).
Під час інтерв’ю телеканалу Puls24 за чотири дні до виборів Ван дер Беллен ще раз заявив, що путін його просто "обдурив". Хоча й послався на те, що не лише його одного, а й "весь світ".
"Я справді дозволив себе обманути. Чи планував путін цю колоніальну агресивну війну завжди, чи ж він в останній час змінився – я цього не знаю. Це вже все рівно. Я почуваюся дійсно, дійсно, на 100% ним обманутим. І не лише я, до речі. .. путін обманув весь світ. Він брехав без упину щонайменше з грудня минулого року", – прокоментував президент Австрії свої слова про відсутність "якоїсь фундаментальної кризи довіри щодо росії" та наявну "хорошу базу діалогу" для путіним, сказані під час візиту останнього до Відня у 2018 року.
"Це була помилка", – сказав Ван дер Беллена і про просування газової співпраці з рф та неувагу до диверсифікації газопостачання.
Крім того, у цьому ж інтерв’ю старий-новий президент Австрії також наголосив, що наразі "не час думати про скасування санкцій" ЄС проти рф, до чого інколи закликають окремі європейські політики.
"Якщо у нинішній ситуації Європа подасть слабкий сигнал, то потім ми заплатимо більшу ціну. Тому що ми розв’яжемо йому (путіну) руки. І з огляду на його імперіалістичні цілі – питання лише в тому, якою буде наступна держава", – заявив він.
Визнання Ван дер Белленом своїх помилок у сприйнятті росії та усвідомлення імперіалістичної суті дикторського режиму путіна, який несе загрозу всім, є важливим моментом з української точки зору.
Як і небажання президента Австрії бути ще раз обдуреним путіним: "Реакція ЄС була рішуча і єдина, і ми не дозволимо себе ще раз обманути", – запевнив президент Австрії, який, все ж, є й "трішки українцем".
Василь Короткий, ВІДЕНЬ.
