Європарламент підтримав нову стратегію ЄС щодо розширення
Відповідне голосування відбулося сьогодні під час пленарного засідання Європарламенту у Страсбурзі, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«За» резолюцію, що містить рекомендації для Ради ЄС, Єврокомісії та інших євроінституцій з приводу оновленої стратегії розширення ЄС проголосували 502 депутати, проти – 75, ще 61 - утримався.
«Розширення є найбільш ефективним інструментом зовнішньої політики ЄС та однією з найбільш успішних політик в Євросоюзі. Вона залишається стратегічною, орієнтованою на майбутнє геополітичною інвестицією у мир, безпеку, стабільність та заможність Європейського континенту. З огляду на зростаючу російську загрозу для європейського миру й стабільності посилена політика розширення залишається найбільш потужним геополітичним інструментом ЄС», - йдеться у постановочній частині документа.
Депутати зазначили, що політика розширення є процесом «подвійного виграшу», оскільки сприяє реформам як в країнах-кандидатах, так і в самому ЄС, допомагає у демократичних перетвореннях. Разом із цим, як зазначається, ефективність цієї політики була суттєво знижена внаслідок нездатності ЄС виконати свої зобов’язання щодо розширення, зокрема, стосовно країн Західних Балкан. Це створило певний правовий вакуум, що відкрило шлях для посилення впливів з боку інших акторів та автократичних режимів, таких як росія, Китай та інші треті країни.
«Політика розширення має бути оновлена, щоб вона стала більш гнучкою, динамічною та результативною з урахуванням як нових політичних реалій, так і нового геополітичного контексту, створеного внаслідок російської війни проти України. Водночас процес входження має ґрунтуватися на досягненнях, із потужним фокусом на фундаментальних питаннях, таких як верховенство права, демократичні стандарти, економічні реформи, дотримання фундаментальних прав та свобод, із поетапним долученням країн-кандидатів до різних секторів європейської інтеграції», - наголошується у документі.
У постановчій частині резолюції міститься ряд інноваційних рекомендацій, які розроблені з урахуванням складного процесу європейської інтеграції країн Західних Балкан.
«Європарламент пропонує… посилити спроможності ЄС до дії шляхом реформування процесу ухвалення рішень, включаючи запровадження голосування кваліфікованою більшістю у відповідних сферах процесу розширення ЄС,… та скасування вимоги одноголосного рішення, зокрема, коли це стосується початку процесу переговорів, а також відкриття або закриття індивідуальних кластерів та глав в ході таких переговорів», - йдеться у документі.
Хоча остаточна версія резолюції наголошує, що рішення про входження країни до ЄС має ухвалюватися, як і раніше, за принципом консенсусу, пропозиція голосування кваліфікованою більшістю на попередніх етапах в ході обговорення викликала заперечення з боку деяких країн. Зокрема, депутати від Хорватії зауважили, що не зможуть у такому випадку впливати на політику та демократичний розвиток Сербії, хоча, на їх думку, ця країна потребує вдосконалення демократичних стандартів саме в процесі європейської інтеграції.
Документ підтверджує чинність так званих Копенгагенських критеріїв та пропонує розробити конкретні плани дій для кожної країни-кандидата в їх досягненні, включаючи визначення чітких критеріїв та часових рамок.
Резолюція вітає швидке рішення Європейської ради навколо заявок України, Молдови та Грузії на членство в ЄС, закликає європейські структури продовжувати надавати цим країнам політичну та технічну допомогу, особливо в контексті війни росії проти України. Депутати звертаються до національної влади країн-кандидатів із пропозицією зосередитися на досягненні суттєвого прогресу у реформах, щоб якомога швидше виконати необхідні критерії для входження в ЄС. У цьому контексті всі три країни мають повною мірою скористатися потенціалом та можливостями угод про асоціацію та про створення поглиблених і всеохоплюючих зон вільної торгівлі з ЄС
«Європарламент пропонує… допомогти Україні та Республіці Молдова у виконанні умов, встановлених для них Європейською комісією для подальшого просування до членства в ЄС, та допомогти Грузії завершити необхідні кроки для набуття статусу країни-кандидата; сфокусувати увагу на незалежності судової влади, на боротьбі з корупцією, на демократичному нагляді, на дотриманні прав людини та на зусиллях з деолігархізації», - йдеться у документі.
Окремо Європарламент пропонує забезпечити поступовий перехід цих трьох країн від програм у рамках Східного партнерства до регуляторних норм у процесі розширення ЄС, включаючи долучення до так званого Інструменту Глобальної Європи з допомоги перед входженням (IPA), та суттєво збільшити обсяги фінансування в рамках цього Інструменту ЄС з урахуванням поточних подій.
Як повідомлялося, 17 липня 2022 року Єврокомісія оприлюднила думку стосовно заявок України, Молдови і Грузії на членство в ЄС. Всі три країни були визнані такими, що мають «європейську перспективу». При цьому Україна і Молдова отримали статус країн-кандидатів на входження до ЄС. Грузія для отримання такого статусу має виконати певні критерії, визначені Європейською комісією, зокрема, у сфері верховенства права.
