російська пропаганда на Близькому Сході: які наративи поширює кремль в Туреччині та Єгипті

Під час заходу були презентовані результати аналізу ЦСКІБ медіаландшафту Туреччини та Єгипту на основі моніторингу, проведеного українським соціальним стартапом LetsData у партнерстві з громадською організацією «Детектор медіа» у січні 2023 року. Так вдалося з’ясувати, що розповідають про Україну онлайн-медіа країн Близького Сходу, і як на це впливає російська пропаганда.

У дослідженні представлені лише ті наративи, які відтворюють російську пропаганду, що не виключає наявності продуктивних та нейтральних наративів у медіа проаналізованих країн.

Методологія: за допомогою машинного навчання було зібрано публікації з принаймні однією згадкою про Україну та/або війну в Україні в онлайн-ЗМІ країн, що досліджувалися. Для кожної країни було обрано найбільш відвідувані сайти онлайн-ЗМІ (також враховані ті, що поділяють проросійську риторику, телеканали та газети, що мають онлайн-версію). Збір даних та їх аналіз проводився мовою оригіналу. Підготовка та обробка даних проводилася мовою програмування Python. В основі обробки тексту лежав контент-аналіз.

Особливості поширення російських наративів у Туреччині та Єгипті

Однією з особливостей поширення російських наративів у Туреччині та Єгипті, які були виявлені під час моніторингу, була наявність одночасно суперечливих меседжів, що таргетувалися на одну країну. Наприклад, з одного боку поширювався наратив, що «країни Заходу постачають Україні зброю, через що продовжується ескалація війни з боку РФ», з іншого  —  «країни Заходу відмовляються від постачання зброї». 

Іншою особливістю було те, що один меседж міг ілюструвати та «підкріплювати» одразу кілька наративів. 

Також відзначається розвиток деяких меседжів у своїй історії. Наприклад, поява нових варіацій або об’єднання кількох раніше окремих за схемою: причина-наслідок. 

Спільні російські наративи в медійному просторі Туреччини та Єгипту 

Порівняльний аналіз російських наративів, що були виявлені під час моніторингу, показав такі, що були спільними для обох країн, та ті, які притаманні лише одній з них. Зокрема, серед наративів, виявлених в обох країнах, були такі:

• «Допомога Заходу Україні провокує росію»/ «Постачання зброї для України підтверджує, що Захід воює проти рф»

Наприклад, у січні серед публікацій були відзначені такі меседжі, як-от: «найбільший пакет допомоги США Україні – це крок, щоб розлютити росію», «збільшення чисельності російської армії пов’язане з проксі-війною, яку веде Захід» та «якщо Захід надасть Україні більше зброї, це призведе лише до ескалації».

• «Захід продовжує війну рф проти України («кризу в Україні»)»/ «Постачання зброї продовжує страждання українців»

Схожі меседжі поширювалися і щодо «продовження страждань українців через військову допомогу Україні». Наприклад, «поставка в Україну західної бронетехніки та іншої зброї продовжує страждання українців і не змінює балансу сил» та «українцям доведеться заплатити велику ціну, якщо Захід надасть танки». 

• «Україна створює провокації проти росії» 

Наприклад, у проаналізованих публікаціях йшлося про те, що нібито «Україна підірве власні житниці», «Україна збирається ексгумувати могили загиблих». Усі з наведених меседжів вживалися у контексті, що таким чином Україна «готує провокації проти росії».  

• «Розкол/сварки всередині Заходу»/Спроби розсварити країни ЄС між собою

Зокрема, «причиною сварок та розколів» нібито є Україна. Наприклад, «українська криза викликає напругу у відносинах між Вашингтоном і Берліном». 

• Маніпулювання темою релігії в Україні

Серед виявлених меседжів були такі: «українську православну церкву використовують як інструмент для розпалювання російсько-української ворожнечі», «українська влада бере участь у кампанії проти релігійних установ» та «Київ і країни Заходу намагаються відокремити росіян від українців за релігійною ознакою».  

• Циркулювання теми про те, щоб схилити Україну до «мирних переговорів»

Наприклад, у публікаціях йшлося про те, що «Київ лише потрібно змусити до миру» та «перспектив мирних переговорів з Україною немає через її позицію і через те, що Захід не допускає її до переговорів».

Іншими спільними наративами для медійного простору Єгипту та Туреччини були:

• «Перемога росії неминуча» 
• Погрози від росії Заходу щодо «знищення наданої Україні зброї»
• «Захід не планує надавати більше зброї Україні»
• Погрози ядерною зброєю
• «ЗСУ вбиває цивільне населення/обстрілює житлові квартали»
• Згадки про «Третю світову війну»

російські наративи у медійному просторі Єгипту

У Єгипті однією з основних тем для маніпуляцій у січні стало питання надання Німеччиною танків Leopard. Окрім того, поширеними були й інші універсальні для російської пропаганди наративи, як-от:

• «США веде війну проти всього світу»

Наприклад, у січневих публікаціях йшлося про те, що «Америка є єдиним бенефіціаром збройного конфлікту» та «НАТО веде війну проти всіх держав світу та України».

• «Постачання зброї послаблює самі країни, які її надають»

Зокрема, йшлося про те, що «використання боєприпасів Україною перевищує виробничі потужності ЄС». 

• «Захід/США використовують Україну в своїх цілях»

Наприклад, у січні поширеними були публікації, в яких розповідалося про те, що начебто «Вашингтон використовує українців для обслуговування інтересів свого військово-промислового комплексу», «країни Заходу вперто підтримують наступальну політику Києва та готують Києву кривавий рік», «у Байдена є ключ до припинення конфлікту в Україні, але він ним не користується».

Крім того, поширювалися повідомлення про нібито «американську змову», відповідно до якої «Україна була обрана США як відправний пункт для війни проти росії, щоб послабити Європу як свого конкурента».  

• «Західна зброя розкрадається»/ «Через корупцію в Україні Захід припиняє підтримувати Україну фінансово»

Наприклад, у січні поширювався заклик до припинення грошової допомоги Україні, оскільки нібито «корупційні скандали стрясають Україну в складний воєнний час, тож є необхідність припинити надсилання грошей в Україну».

• «Пентагон, західні країни беруть участь у війні з РФ»/ «Захід воює проти РФ» 

До таких «висновків» начебто має схиляти військова допомога і військові тренування. Наприклад, «підготовка Пентагоном української армії підтверджує участь Вашингтона в конфлікті», «Німеччина втягнулася б у війну проти росії, відправивши в Україну важку колісну техніку», « США вивели війська з Афганістану, щоб зосередитися на Україні», а також поширювалася заява кремля, що «постачання Україні зброї Європою та США є прямою участю в конфлікті».   

• «Україна дискримінує угорців»

Наприклад, у єгипетських медіа поширювалися меседжі, про те, що «Угорщина не прийме Україну в ЄС, поки угорська меншина переслідується» і «в Україні не дотримуються права національних меншин, порушуються права угорців». 

Серед інших наративів поширювалися такі:

• «Економічні санкції проти РФ – неефективні» 
• «Марші проти України по світу» 

російські наративи у медійному просторі Туреччини

У турецькому інформаційному просторі, при порівняльному аналізі наративів в обох країнах, не так багато виявилося таких, що притаманні лише Туреччині. Однак серед них були відзначені:

• «рф воює не проти України, а проти націоналістичного режиму в Україні»
• «росія все робить для миру»

Наприклад, у січні однією з провідних публікацій на цю тему в турецькому медійному просторі була заява російського омбудсмена «не розпалювати ворожнечу та об’єднуватися». Зокрема, РФ начебто «робить усе для миру, у той час, як Захід постачає Україні далекобійну зброю».

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки