Варшавська ідилія, уроки Фінляндії та Сі Цзіньпін на своєму полі
Фінляндія стала 31-м членом НАТО. Сі Цзіньпін продовжує вичікувати з практичною реалізацією можливостей миротворця.
Польсько-українські відносини протягом останніх 400 з лишком днів можна назвати прикладом стратегічного партнерства. Польща посідає лідерські позиції практично у всіх напрямах надання допомоги Україні у боротьбі проти російської агресії. Тому візит Володимира Зеленського до Варшави виглядає цілком логічним. Варто відзначити не лише промови польського та українського президентів, які перегукувалися між собою. Україна закупить у Польщі 200 БТР Rosomak, чергову партію САУ Krab та інші необхідні для фронту зразки військової техніки. Досягнуто домовленостей щодо спільного виробництва танкових снарядів, сподіваюся, що і про спільну реалізацію ракетної програми у Варшаві говорили. Володимир Зеленський закликав польський бізнес вже зараз брати участь у відновленні України, не закінчуючи завершення війни. Очевидно, що Зеленський і Дуда шукали варіанти спільної відповіді на обіцянку Путіна розмістити тактичну ядерну зброю на території Білорусі (паралельно з перебуванням Зеленського у Варшаві Лукашенко полетів до Москви на традиційну аудієнцію у Путіна).
Цікаво відзначити, що Польща та Україна домовилися припинити експорт українського зерна, яке почало створювати серйозні проблеми польським фермерам. Про вагу проблеми свідчить відставка міністра сільського господарства Польщі Генріка Ковальчика у день прибуття Володимира Зеленського до Варшави. Восени у Польщі пройдуть парламентські вибори, і український фактор буде відігравати на них важливу роль, тому зернові домовленості стануть не останнім прикладом діалогу.
Тим часом Фінляндія стала 31-м членом НАТО, витративши 10 місяців на шлях до практичного вступу до найпотужнішого у світі військово-політичного союзу. В результаті сухопутний кордон НАТО та Росії збільшився практично вдвічі, а термін «фінляндизація» набув якісно іншого звучання. У Брюсселі також провели перше за понад 5 років засідання комісії «Україна - НАТО», проте повідомлення західних медіа не дозволяють очікувати влітку українського прориву на євроатлантичному напрямі. Країни Альянсу продовжать підтримувати Україну, однак давати чіткий сигнал «Вступайте до НАТО» не поспішають. Далеко не кожен лідер країни Альянсу готовий у нинішніх умовах російсько-української війни поширити 5-й пункт Вашингтонського договору (про колективний захист) на Україну.
Лідер Китаю продовжує витримувати геополітичну паузу у питанні про участь у припиненні російсько-української війни. Здійснивши вояж до Москви, який більше нагадував інспекційний огляд можливостей молодшого партнера, Сі Цзіньпін грає роль гостинного господаря. Спроби президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн та президента Франції Еммануеля Макрона переконати Сі Цзіньпіна бути активнішим на українському напрямі не принесли потрібного результату. Ба більше – Макрон повернувся з КНР з тезами про «стратегічну автономію Європи», які на руку противникам Заходу, а в його розумінні мають зменшити соціальне напруження через непопулярну пенсійну реформу.
