ЄС розробляє Акт свободи преси, покликаний захистити журналістів
Про це вона сказала під час зустрічі з журналістами, яка відбулася під егідою ініціативи European Newsroom, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Коли ми відзначаємо День вільної преси, передусім я хочу віддати шану всім тим журналістам та працівникам медіа, які ризикують власним життям, щоб нас інформувати. Перш за все, безумовно, я думаю про журналістів, які зараз перебувають на полі бою в Україні, на лінії фронту, під російськими бомбами. Нам дуже потрібна їхня робота і факти, які вони доносять. Не менш важливо захистити журналістів, які працюють в Україні. Саме це намагається робити ЄС», - зауважила представниця Єврокомісії.
Вона також висловила солідарність із журналістами, які продовжують працювати за тоталітарних режимів, зокрема у росії, та закликала посилювати міжнародний тиск на кремль із вимогою негайного звільнення журналіста Wall Street Journal Евана Гершковича, назвавши його незаконний арешт і звинувачення у шпіонажі «кричущою атакою на свободу слова».
Юрова зауважила, що ЄС має намір невдовзі ухвалити Акт свободи преси, покликаний захистити журналістів та свободу висловлювання. Йдеться, зокрема, про дотримання трьох головних принципів: забезпечення редакційної незалежності для медіа, посилення фізичної безпеки журналістів, а також інтеграції в законодавство правових норм, які чітко визначатимуть права журналістів та захищатимуть їх від переслідувань та утисків у правовому полі.
Відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу про уроки, які ЄС виніс із війни в Україні у контексті захисту свободи слова, Юрова відзначила насамперед визнання того факту, що росія використовує дезінформацію як зброю.
«І в період перед незаконною анексією Криму, і навіть перед вторгненням росії в Україну я бачила багато людей, включаючи політиків, які не хотіли вірити, що росія використовує дезінформацію та пропаганду як частину своєї військової доктрини, і мене навіть називали «русофобкою». Доволі дивна реакція для людей, які пам’ятають часи, коли чобіт російського солдата топтав наш простір. Тож ми маємо краще уявлення про те, що відбувається зараз і що може відбутися у майбутньому», - наголосила віцепрезидент Єврокомісії.
За її словами, потрібно розпізнавати агресію не лише «у бомбах, які падають на ваші голови, а й у словах, які можуть мати великий вплив».
«Головна мета російської пропаганди в Європі - зменшити підтримку населенням власних лідерів, які багато роблять для підтримки України… Саме в це кремль вкладає мільярди - щоб посіяти серед нас глибокий розкол. Саме тому так важливо посилювати боротьбу проти дезінформації. Недооцінка цього феномену і є головним уроком. Ми маємо перестати бути наївними», - заявила Юрова.
Також вона нагадала, що пропаганда російської війни проти України у медійному полі прямо заборонена законодавством країн-членів, але поки що це розуміють не всі медійні платформи. Тож допомогти вирішити проблему має Акт свободи преси, який розробляє Єврокомісія.
Як повідомлялося, 3 травня відзначається Всесвітній день свободи преси, який був запроваджений ООН у 1992 році.
