Норвегія планує видобувати метали з морського дна

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Financial Times.

Зазначається, що Міністерство енергетики країни подасть до парламенту пропозицію відкрити морську зону для заявок на розвідку та видобуток копалин. Парламент має проголосувати за цей план восени.

Норвегія наполягає на дозволі видобутку поблизу Шпіцбергену, норвезького архіпелагу в Арктиці, але водночас стикається з боротьбою з рибальськими підприємствами та захисниками навколишнього середовища, так само як ризикує вступити у суперечку з іншими країнами. За переконанням Норвегії, вона має виключні права на видобуток корисних копалин на більшій акваторії, проте низка країн вважають інакше.

Шпіцбергський трактат, що надає Норвегії суверенітет над островами, також дає іншим країнам право видобувати корисні копалини на суходолі і в територіальних водах навколо архіпелагу. Росія, Велика Британія та ЄС не погоджуються з Норвегією щодо обсягу акваторії, на якій Осло може здійснювати видобувну діяльність.

Вулканічні джерела глибиною до чотирьох кілометрів містять приблизно 38 мільйонів тонн міді – це більше, ніж щорічний видобуток у всьому світі.

Окрім міді, в рідині гідротермальних джерел також містяться інші метали, які використовуються в батареях електромобілів, зокрема кобальт.

Амунд Вік, держсекретар норвезького Міністерства нафти та енергетики, заявив, що глибоководний видобуток допоможе Європі задовольнити «гостру потребу у великій кількості корисних копалин, рідкоземельних матеріалів», щоб здійснити «екологічний» перехід.

Проте, згідно з позицією рибацьких підприємств, видобуток копалин може призвести до забруднення і, як наслідок, зіпсувати їм вилов риби. Також Агентство з охорони навколишнього середовища Норвегії виступило рішуче проти плану щодо такого видобутку.

Вивченням видобутку металів з прибережних вод наразі займаються також Китай, Папуа-Нова Гвінея, Острів Кука, Японія та Нова Зеландія.

Як повідомляв Укрінформ, Франція запустила своє перше виробництво акумуляторів для електромобілів.