Росія не відреагувала на публікацію китайської карти з «анексованим» островом
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на видання The Moscow Times, яке моніторить ситуацію.
Жодного слова про ситуацію з мапою, яка була представлена на початку тижня, не сказав на щоденних брифінгах прессекретар Кремля Дмитро Пєсков. Промовчали офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова і заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв, який раніше погрожував ядерним апокаліпсисом усім, хто зазіхне на територіальну цілісність Росії. Також мовчать депутати Держдуми.
Водночас, як зазначає CNN, китайська карта, яка регулярно публікується з 2006 року, викликала протести низки азійських держав. Філіппіни назвали її «такою, що порушує міжнародне право» через включення до юрисдикції КНР своїх територіальних вод у Південно-Китайському морі.
Протест висловило і МЗС Малайзії, яке також виявило, що акваторії його країни позначені на карті як китайські. Територією КНР був показаний індійський штат Аруначал-Прадеш, що викликало різку реакцію індійського МЗС. «Ми заявили рішучий протест дипломатичними каналами через так звану «стандартну карту» Китаю, в якій закріплені претензії на території Індії», — заявив офіційний речник МЗС країни Аріндам Багчі.
Як повідомлялося, китайський державний «Картографічний сервіс стандартних карт» 29 серпня представив комплект географічних карт на 2023 рік, де помітив територією КНР весь Великий Уссурійський острів на річці Амур.
Згідно з угодою між Росією та Китаєм 2008 року, острів був розділений між двома країнами. Нова офіційна мапа Китаю позначає весь острів як східну точку китайської території. У пояснювальній записці наголошується, що «карта складена відповідно до національних стандартів оформлення кордонів Китаю та інших країн світу».
Великий Уссурійський острів займає площу від 327 до 350 квадратних кілометрів, залежно від рівня води у річці. З початку ХІХ століття між Росією та Китаєм йшла довга боротьба за контроль над ним, але у 1920–1930-ті роки острів був «взято під охорону» радянськими військами.
Після розпаду Радянського Союзу острів залишився під юрисдикцією Росії. Китай виявляв особливий інтерес до цієї території, заперечуючи її статус із 1964 року.
