Передвиборчий Київ, США та гроші і реванш Фіцо
Продовження російсько-української війни перетворює Київ на Мекку для західних політиків. Показово, що це відбувається не в контексті припущень про проведення в Україні виборів, а з власними політичними цілями наших гостей. Минулого тижня в столиці України послідовно побували генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель. Якщо євроатлантичний компонент дипломатичної активності пов’язаний з Форумом оборонних індустрій (цю конструкцію ще належить наповнити реальним змістом), то головний дипломат Старого Світу, як видається, проводить лінію домінуючої в Європейському Союзі Європейської народної партії. Її політичні важковаговики у публічній риториці активно закликають до розширення ЄС. Це, з одного боку, дає надію на початок вже цього року переговорів про вступ України до Європейського Союзу, з іншого – далеко не гарантує, що ця риторика збережеться після червня 2024 року, коли пройдуть вибори до ЄвроПарламенту.
Українське питання набирає ваги і всередині Сполучених Штатів, проте далеко не в такому вигляді, як це було б вигідно Україні. Закон, який дозволив уникнути шатдауна у США, Палата представників ухвалила з демонстративним відкиданням фінансової допомоги Україні. Республіканці на чолі з Робертом Маккарті грають власну гру з прицілом на президентські вибори, які стрімко наближаються. Хоча на Капітолійському пагорбі продовжують звучати заяви про двопартійну підтримку, проте розходження позицій демократів та республіканців щодо підтримки України є небезпечним. Свого слова поки не сказав Дональд Трамп, і лише оптимісти можуть вважати, ніби воно буде сприятливим для України. Послаблення комунікації між Києвом та Вашингтоном спричинило наростання проблем у двосторонніх відносинах, які необхідно вирішувати максимально оперативно.
Експрем’єр Словаччини Роберт Фіцо має хороші шанси знову очолити уряд, адже очолювана ним партія Smer-SD переконливо виграла парламентські перегони. Фіцо протягом виборчої кампанії не приховував негативного ставлення до України та намірів обмежити надання нашій державі військової допомоги. Аналогічні заяви зробив і лідер партії «Hlas» (Голос) Петер Пеллегріні, який має бронзовий статус за результатами виборів, що пройшли 30 вересня. Невипадковими видаються і чергові випади Віктора Орбана, на які змушене реагувати українське МЗС. Якщо Угорщина та Словаччина будуть вести свої зовнішньополітичні партії дуетом, Україні буде нелегко.
Євген МАГДА, Інститут світової політики
