Нова російська диверсія на Балтиці: які висновки фінсько-естонського розслідування

Отже, у ніч на 8 жовтня в Балтійському морі пошкоджено газопровід «Balticconnector» та волоконно-оптичну лінію зв'язку «Elisa», що сполучають Фінляндію та Естонію. З урядового рівня обох країн прозвучало, що це «наслідок зовнішнього впливу». Єврокомісія висловила солідарність з країнами-членами. «ЄС рішуче налаштований подбати про безпеку і посилити захист нашої критичної інфраструктури. Потрібне ретельне розслідування», – заявив Шарль Мішель. Генсек НАТО Йенс Столтенберг сказав, що НАТО підтримає союзників.

РОСІЯ НЕ БОЇТЬСЯ НАТО. ВОНА НЕ ХОЧЕ ПРЯМОГО ЗІТКНЕННЯ, АЛЕ ДАВНО ДІЄ НЕПРЯМИМИ, ПРИХОВАНИМИ МЕТОДАМИ

За наявною інформацією, незадовго до події в зоні пошкоджень перебувало судно Балтійського флоту ВМФ РФ – гідрограф «Сибиряков» (коли пишуть «гідрографічне судно», потрібно читати «розвідувальний корабель»). Детальніше: «Гидрографическое судно Балтфлота "Сибиряков", Балтийский флот РФ, Проект 865, водоизмещение полное – 3450 тонн, длина – 86 метров, скорость – 15 узлов, экипаж 58+12, постройки 1991, Польша».

Показово, що «Сибиряков» та деякі інші кораблі Балтфлоту були помічені в зоні газопроводів «Північний потік» минулого року незадовго до того, як вони були підірвані: «Корабель перебував дуже близько або майже над трубопроводами, іноді рухаючись на невеликій швидкості. Супутникові знімки свідчать про те, що човен був за пару сотень метрів від місця одного з вибухів».

Про що це говорить? Тільки про те, що Кремль знову демонструє рішучість і діє усе більш відверто і нахабно за сценарієм хаотизації Європи, який вже заготовлено. Минулого року я часто акцентував на цьому. Ось одна з тез, присвячена моделюванню дій РФ на Балтиці, для конференції в Жешуві на початку вересня 2022 р.:

«18. Диверсійні дії, ракетні удари та повітряні бомбардування можуть бути здійснені по розташованих в морській та прибережній зонах LNG-терміналах, нафтопортах та підводних інтерконекторах (Balticconnector, Baltic Pipe). Цілями в регіоні південно-східної частини Балтійського моря є стаціонарний LNG-термінал в Свіноуйсце та плавучі установки зберігання та регазифікації (FSRU) в Клайпеді (Литва), а також згодом в Палдіскі (Естонія) та Інкоо (Фінляндія), нафтопорти та резервуарні парки для зберігання нафти та нафтопродуктів в Мууга, Вентспілсі, Бутінге, Гданську, а також рафінерії в Мажейкяї, Гданську та Плоцьку».

А ось уривок з аналізу «Балтика-2022: кінець газових потоків як продовження гібридної агресії РФ проти Європи» з грудня минулого року:

«Росія працює над тим, щоб в час "Ч" – час рішучих дій – створити стан дезінформації, хаосу та дезорганізації системи державного управління США та країн ЄС й отримати вікно можливостей для геополітичного відкидання Заходу. Яскравий приклад, як це уявляється в Кремлі, – минулорічний ультиматум НАТО відійти на кордони до 1997 року. Оскільки бліцкриг не вдався ні щодо України, ні щодо НАТО, то Кремль поступово переходить до Плану "В" – довготривалої "народної війни"».

Ураженню енергетичних мереж та телекомунікацій відводять особливу роль як інфраструктурі, що забезпечує ефективне функціонування економіки, національних урядів та систем національної безпеки країн Заходу. Дисфункція енергетичних та телекомунікаційних мереж автоматично означає хаос в державному управлінні, обороні та безпеці, а також, що не менш важливо, у національних фінансових та міжнародних платіжних системах. Цього й прагне Росія, щоб в час "Ч" комплексно та багатовимірно уразити свого екзистенційного ворога – Захід. І цей час, ймовірно, вбачають кремлівці взимку 2022–2023 рр. чи 2023–2024 рр.».

На жаль, наші партнери звертали мало уваги на те, до яких дій вдається Росія проти України в частині критичної інфраструктури, починаючи з 2014 року. Вони вважають (сподіваюсь, що це вже в минулому часі потрібно писати), що дії Росії в Україні – це те, що вона може робити в Україні чи/та в інших пострадянських країнах, щодо країн НАТО – це неможливо, адже Москва боїться Альянсу й прямого зіткнення з ним. Насправді Росія не боїться НАТО. Так, вона не хоче прямого зіткнення, але готова діяти (і давно діє!) непрямими, прихованими методами, ставлячи в безвихідь західних політиків за простою формулою «А вы докажите!».

Але, здається, тепер Балтфлот сильно наслідив...

Одначе зима-2023/2024 наближається, і сценарії хаотизації від Росії та її спільників з «Коаліції зла» вже не просто на столі, а в роботі...

РОСІЯ ДЕМОНСТРУЄ, ЩО ВОНА ВСЕ ЩЕ ЗДАТНА ДІЯТИ ЖОРСТОКО ТА ЕФЕКТИВНО НА БАГАТЬОХ НАПРЯМКАХ

За допомогою колег з Фінляндії та Литви можу спробувати скласти пазли картини навколо пошкодження газопроводу «Balticconnector» та ВОЛЗ «Elisa».

1. Трохи матчастини

Газопровід «Balticconnector» – перший підводний газопровід, що з'єднує газові ринки Фінляндії та Естонії. Газопровід завершили будувати у грудні 2019 року. Він коштував €250 млн, з яких допомога ЄС покрила 75%.

Може транспортувати 7,2 млн куб. м газу на добу або 2,6 млрд куб. м на рік. Його прокладено на дні Фінської затоки, має довжину 77 км. Внутрішній діаметр труби – 500 мм. Труба – сталева, з товщиною стінки 15,9 мм. Трубопровід захищений обетонованою оболонкою та шаром гальки завтовшки метр.

Газопровід має реверсивне виконання. Це дає змогу транспортувати газ між Естонією та Фінляндією в обох напрямках залежно від того, де бракує газу, а де його надлишок. Наприклад, скраплений природний газ, який доставляє танкер-метановоз до фінського LNG-термінала «Inkoo», регазифікують там і потім транспортують через Balticconnector до Естонії.

2. Хронологія (з фінського боку)

● У ніч на неділю, 8 жовтня, у газопроводі «Balticconnector» виявили падіння тиску. Також обірвано підводний кабель зв'язку «Elisa». Оператори Gasgrid Finland та естонський Elering зафіксували зниження тиску з 40 Мпа до 6МПа незадовго до другої години ночі.

● У вівторок 10 жовтня на урядовій пресконференції в Гельсінкі заявлено, що трубопровід і кабель, ймовірно, були навмисно пошкоджені. За словами офіційних осіб, ознак вибуху немає. За словами прем'єр-міністра Петтері Орпо, безпека постачання Фінляндії в порядку, а ситуація з безпекою стабільна.

● Національне бюро розслідувань Фінляндії розпочало досудове розслідування. Попереднє вивчення вже показало, що пошкодження труби є техногенним, і це підтверджує версію про акт диверсії.

● Президент Фінляндії Саулі Нііністьо обговорив ситуацію з Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. НАТО зобов'язалася допомагати розслідувати цей інцидент.

3. Деякі висновки (на основі матеріалів фінських ЗМІ)

Неофіційно керівництво Фінляндії та командування Сил оборони Фінляндії підозрюють, що за пошкодженням стоїть Росія. Підозрюваний є, але визначити винуватця буває складно. У вівторок офіційні представники Фінляндії та Естонії відмовилися коментувати питання – хто або яка сторона стоїть за диверсією: «Перш ніж робити висновки, ми спочатку хочемо ретельно дослідити це питання. Саме так діють західні конституційні держави».

Можливо, розслідування не надасть чітких доказів, що вкажуть на злочинця. А втім, очевидно, що трубний саботаж ідеально вписався б у російський сценарій. Пошкодження трубопроводу завдає обмеженої економічної шкоди як Фінляндії, так і Естонії. Однак скоєне є потужним інструментом в інформаційній війні.

Росія демонструє, що, незважаючи на поразки на українському фронті, вона все ще здатна діяти жорстоко та ефективно на багатьох напрямках. Передусім Росія показує Фінляндії та Естонії, що НАТО не є ефективним захистом.

4. З останнього

Норвезькі сейсмологи зафіксували підземні поштовхи на морському дні Балтики в ніч на 8 жовтня. Сейсмічні хвилі спостерігали біля газопроводу о 1:20 за фінським часом. Норвежці вважають, що це був «імовірний вибух». За даними норвезького сейсмологічного товариства «Norsar», вибух мав магнітуду 1,0, він був настільки малий, що його важко спостерігати на фінських сейсмологічних станціях.

Керівник польської Rochan Consulting Конрад Музика вказує на російське гідрографічне судно «Сибиряков», який був одним із кораблів ВМФ Росії, що були помічені поблизу місця вибуху газопроводу «Північний потік» за кілька місяців до диверсії на трубопроводі восени 2022 року.

Прем'єр-міністр Петтері Орпо і президент Саулі Нііністьо не висловили позицію щодо того, чи причетна Росія до пошкодження газопроводу та ВОЛЗ.

НАТО варто відмовитись від практики ухиляння від публічної ідентифікації російського авторства диверсій задля уникнення ескалації.

Отже, можна сказати:

1. «Почерк» диверсії – такий самий, як і у випадку з «Північними потоками». Факт перебування розвідувального корабля Балтфлоту поблизу зони диверсії промовисто говорить сам за себе.

2. Спільні зусилля НАТО та ЄС для захисту критичної інфраструктури, «освячені» на початку 2023 року на найвищому рівні (Єнс Столтенберг та Урсула фон дер Ляєн) через створення відповідної робочої групи обох блоків, очевидно, виявились недостатніми. Створена «інфраструктура протидії» деструктивній підводній активності поки що є неефективною. Євросоюз був достатньо інертним, мляво реагуючи на агресивні дії РФ у Чорному морі після 2014 року – окупації Криму, мілітаризації регіону та посиленні російського домінування в ньому. Лише підрив трьох з 4 ниток газопроводів «Північний потік» в найбільш навантаженому і насиченому морським трафіком Балтійському морі як морі ЄС стимулював прискорення появи оновленої Стратегії морської безпеки, де міститься чітка і правильна оцінка: «Атаки 2022 року на трубопроводи "Nord Stream" у Балтійському морі, присутність несанкціонованих безпілотних транспортних засобів навколо морських об’єктів у Північному морі та повторювані гібридні та кібератаки, спрямовані на морську інфраструктуру, вимагають від ЄС посилити свої дії та захистити критичну інфраструктуру...». Оцінка чітка і правильна, а ефективного механізму протидії загрозам так і не створили.

3. Росія здійснила означену диверсію задля зондажу реакції НАТО, ЄС, національних компетентних органів, а також вивчення їхньої поведінки та заходів, які будуть вживати.

4. Диверсія на додаток до подій на Близькому Сході розпорошує увагу Альянсу та Єврокомісії, оскільки вона відбулась в морі, де домінує НАТО та ЄС, і додатково відволікає увагу від війни Росії проти України.

5. Очевидно, що цим інцидентом дії Росії не обмежаться, далі може бути Північне море та Північна Атлантика, а також Середземне море. За певних обставин – і Чорне море в частині румунської газової інфраструктури на шельфі.

6. НАТО та політичним лідерам країн-членів Альянсу варто відмовитись від практики ухиляння публічної ідентифікації російського авторства диверсій (як це є у випадку «Північних потоків») задля уникнення ескалації. Подібна практика лише заохочує Росію до подальших дій, оскільки її сприймають як прояв слабкості Заходу.

УРАЖЕННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО КАБЕЛЮ «ELISA» ТА ГАЗОПРОВОДУ «BALTICCONNECTOR» – СПЕЦОПЕРАЦІЯ РОСІЙСЬКОГО АВТОРСТВА

Два роки тому, 12 жовтня 2021 р., на Першій конференції з питань морської безпеки «Азов-2021» Центр глобалістики «Стратегія XXI» представив доповідь «Прихована діяльність ВМФ Росії в зоні трубопроводу "Північний потік-2" на стадії його завершення». Важливий аспект доповіді був у тому, що в ході добудови ПП2 в коридорі обох газогонів на цивільних суднах з’явились військовослужбовці спеціальних військових підрозділів ВМФ РФ, функціонал яких не відповідає характеру робіт з добудови газопроводу.

Задіяння цивільних суден для виконання спеціальних завдань є одним з методів ведення гібридної війни на морі. Цивільне судно не викликає підозр, водночас на його борту перебуває незадекларований відповідно до міжнародного морського права військовий підрозділ зі спеціальною місією. Та й саме судно може бути виконавцем такої місії. Власне, нинішній інцидент у Фінській затоці і вписується в канву таких морських гібридних операцій.

Для мене «інцидент» з пошкодженням оптоволокна та газопроводу вже цілком зрозумілий, незалежно від того, якими будуть результати офіційного фінсько-естонського розслідування та які висновки зробить Брюссель (НАТО та Єврокомісія). На мій погляд, це була спецоперація російського авторства, розроблена в надрах або ГУ ГШ ЗС РФ, або Головного управління глибоководних досліджень (ГУГИ МО РФ, в/ч 45707). Конкретний виконавець – судно-нафторудовоз «СГВ-Флот» (проєкт 1570, 1981 року побудови, Пермський суднобудівний завод «Кама», порт приписки – Санкт-Петербург, власник – «Балтийская топливная компания», трохи наші військові влучили по ньому 24 лютого 2022 року на рейді Маріуполя, але, на жаль, не потопили), рекогносцирувальні та підводні підготовчі роботи забезпечив розвідувальний корабель «Сибиряков» Балтфлоту за сприяння фахівців 561-го Окремого морського розвідувального пункту спеціального призначення ВМФ РФ (в/ч 10617), що розташовується в селищі Парусноє Калініградської області, 313-го Окремого загону спеціального призначення для боротьби з підводними диверсійними силами Балтійського флоту ВМФ РФ, 342-го аварійно-рятувального загону, що базуються в м. Балтійськ.

САМЕ ШТОРМОВА ПОГОДА ПОТРІБНА БУЛА ДЛЯ ВИКОНАННЯ СПЕЦОПЕРАЦІЇ

Нафторудовоз «СГВ-Флот» вирушив з Санкт-Петербурга в четвер 5 жовтня, перебував в районі розриву газопроводу з п'ятниці 6 жовтня до вечора неділі 8 жовтня, кинувши якір та перечікуючи штормову погоду. Нагадаю, що розрив трубопроводу та телекомунікаційного кабелю відбувся в ніч з суботи на неділю.

Операція інформаційного прикриття диверсії видається правдоподібною (але не є правдою), як то мовиться, «комар носа не підточить». Комерційний директор судновласника М. Касаткін повідомив фінському виданню «Helsingin Sanomat», що тривале перебування судна у тому районі було пов'язане виключно з погодними умовами. За його словами, танкер кинув якір у безпечному місці, щоб перечекати сильний вітер. Навіть сам кремлівський фюрер 13 жовтня вирішив прокоментувати звинувачення Росії у причетності: «Чушь собачья… Я даже не знал, что он существует, этот трубопровод. Насколько мне в "Газпроме" сказали, он не так защищен, как наши "[Северные] потоки"… Поэтому там могло что угодно [произойти]… могла технологическая [ситуация] быть, могли задеть крюком или якорем, могло быть землетрясение». Тобто, все зводиться до того, що судно просто випадково, ненавмисно якорем зачепило і кабель, і трубопровід, потягнуло їх вбік, від чого стався розрив. Але, це буде пізніше, а поки що традиційне «А вы докажите!».

Що стосується кабелю, то тут питань не виникає. Час від часу розриви кабелів зв’язку трапляються і, як свідчить статистика НП, мінімум 25% розривів спричинюють саме якорі суден, капітани яких кидають їх поблизу траси, де пролягає кабель. Але кабелі ВОЛЗ мають малий діаметр (кілька сантиметрів), без сталевої оболонки, тож нема дива, що вони легко рвуться. А ось важка, товстостінна, сталева та ще й обетонована труба газопроводу, до того ж засипана метровим шаром каміння є недоступною для захоплення якорем. Якщо, звісно, заздалегідь не потурбуватися про забезпечення відповідного доступу до неї. Цілком імовірно, що саме ця місія і була виконана заздалегідь за допомогою «Сибирякова» (зі зведеною групою спецназу і телекерованим апаратом для підводних робіт на борту), який у вересні підозріло баражував саме в зоні майбутнього інциденту. Очевидно, що завданням капітана «СГВ-Флота» було кинути якір за точно визначеними «Сибиряковим» координатами і баражувати в цій зоні, аж поки якір не зачепить підготовлену ділянку газопроводу.

Helsingin Sanomat подає оцінювання фінських моряків маневрів російського нафторудовоза «СГВ-Флот». Один з них анонімно прокоментував, що кинути якір посеред Фінської затоки – це «дивовижний вчинок». На його думку, в затоці можна було б знайти більш вдале місце, щоб сховатися від негоди, ніж саме в її центрі. Генеральний директор судноплавної компанії «Alfons Håkans» капітан Й. Хоканс не менш категоричний у своєму оцінюванні: «На мій погляд, було б доцільніше кинути якір не посеред Фінської затоки, а в якомусь більш захищеному місці: наприклад, у російських територіальних водах за островом Гогланд. Тим паче, що шторм очікувавали заздалегідь».

І ось це – в точку. Саме штормова погода і потрібна була для виконання спецоперації, яка потім повинна була мати вигляд випадкового прикрого інциденту, аварії техногенного характеру. І транспондер не потрібно вимикати. І небо закрите хмарами, і ніч – ніякий супутниковий моніторинг нічого не покаже.

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ГІБРИДНИХ ОПЕРАЦІЙ РФ

Певно, мало хто пам’ятає, але практика маскування під технічні інциденти диверсійних дій на газовій інфраструктурі Росія відпрацювала в Україні ще в 2014 році, на ранньому етапі агресії, коли намагалась показати німецьким партнерам ненадійність нашої ГТС та схилити їх до «Північного потоку-2». Тоді у травні на Івано-Франківщині та у червні на Полтавщині трапилися дві великі аварії на газопроводах, причому в місцях, де була зношена труба і передбачена її планова заміна. Тобто, вибухи на газопроводах не мали спричинити сумнівів, мовляв, де тонко – там і рветься. Але аналіз ґрунту в зоні розриву труб після ліквідації пожежі показав наявність слідів вибухівки…

Тож нічого нового. Просто удосконалення технології гібридних операцій. Раніше – на суходолі в Україні, тепер і в морі – морі НАТО та ЄС.

Розслідування, звісно, ще триває і невідомо скільки триватиме.

Національне бюро розслідувань (NBI) Фінляндії повідомляє про виявлення «слідів» на морському дні навколо Balticconnector. «Також досліджуємо підводні події та морський рух, пов’язані з часом інциденту, – додав NBI у заяві, опублікованій на його вебсайті. – Додаткову інформацію просимо від національних і міжнародних партнерів. Експертиза та аналіз матеріалу ще на ранній стадії…

На цей момент ми можемо стверджувати, що в районі витоку газопроводу на морському дні були виявлені сліди».

Тимчасом уряд Фінляндії обмежив доступ до частини зони порту Інгоо, де розташований один із двох LNG-терміналів країни. Загалом уряд Фінляндії визначив 230 місць, доступ до яких він обмежить через побоювання російських диверсій.

Михайло Гончар
ФБ:
1. В Балтійському морі пошкоджено газопровід;
2. Стосовно пошкодження газопроводу «Balticconnector» та ВОЛЗ «Elisa»;
3. Про ураження телекомунікаційного кабелю «Elisa» та газопроводу «Balticconnector»;
4. Національне бюро розслідувань (NBI) Фінляндії повідомляє про виявлення «слідів» на морському дні навколо Balticconnector.

Для поглиблення теми дивіться програми на ютуб-каналі «Гравітація», зокрема «Прихована диверсійна діяльність Росії на Балтиці: пошкодження газопроводу та кабелю зв'язку».

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства