Підтримка України: Америка визначатиме власне майбутнє
Новий спікер Палати представників США республіканець-ультраконсерватор Майк Джонсон увечері понеділка оприлюднив законопроєкт із підтримкою Ізраїлю на $14,3 млрд. Таким чином, він виконав обіцянку розділити питання допомоги Україні й Ізраїлю, які досі залишаються невід’ємними компонентами масштабного пакету президента Байдена розміром $106 млрд. Причому проєкт республіканців пропонує виділити допомогу Ізраїлю не з екстрених фондів, а за рахунок фінансування Податкової служби США, що навряд чи отримає підтримку обох палат американського Конгресу. Це вже спричинило різку критику з боку як демократів, так і окремих республіканців. А Білий дім узагалі звинуватив опонентів у політичних ігрищах, де вони протиставляють власні інтереси питанням національної безпеки США. Тож чому виникла така ситуація і якого розвитку чекати в подальшому?
РОЗБІЖНОСТІ У ТАБОРІ РЕСПУБЛІКАНЦІВ
У неофіційному спілкуванні американські політики-старожили визнають, що не пригадують таких глибоких розбіжностей усередині Республіканської партії, які нині розділяють ультраправих і консерваторів, з одного боку, й традиційних «рейганістів» – з іншого. Причому, питання підтримки України, а зараз і Ізраїлю, на жаль, опинилися в заручниках ситуації.
Якщо підтримка України була поставлена під серйозний сумнів ще у 2019 році тодішнім президентом Трампом, який отримав за це свій перший імпічмент, то підтримка Ізраїлю, здавалося, мала би залишатися беззаперечною в США, особливо зараз. Натомість, як підкреслили в Білому домі, консервативне крило Республіканської партії намагається «політизувати» обидва питання, що напряму впливає на інтереси національної безпеки Америки.
Тут слід зазначити, що новий «ізраїльський» законопроєкт, який республіканці представили в понеділок, передбачає виділення $14,3 млрд із 80-мільярдного бюджету Податкової служби США, затвердженого Конгресом ще минулого року. Кошти спрямовувалися на вдосконалення роботи установи й механізмів правозастосування, а також запровадження нових технологій. Тож консерватори запропонували скоротити «надмірні» видатки.
Натомість де-факто скорочення асигнувань для податкової створює конкретні ризики зменшення надходжень у бюджет країни, оскільки ускладнює виявлення податкових шахраїв і махінацій, особливо з числа великих компаній. Це як мінімум не відповідає заявленим цілям республіканців щодо зменшення дефіциту бюджету, а отже створює глухий кут для ухвалення ініціативи в Сенаті, де зберігається демократична більшість.
З іншого боку, у верхній палаті існують тверді наміри просувати «великий пакет» Байдена на суму $106 млрд, який включає допомогу Україні, Ізраїлю, Тайваню, асигнування для посилення контролю на кордоні (що важливо для республіканців) та інші витрати. Причому, керівництво Республіканської партії в Сенаті в особі лідера Мітча Макконнелла виступає за безальтернативну підтримку цього пакету з акцентом на поєднання допомоги Україні й Ізраїлю. І в цьому питанні виникає серйозний конфлікт інтересів між лідерами республіканців у Сенаті, а також у Палаті представників, яку недавно очолив новий спікер.
ХТО ТАКИЙ МАЙК ДЖОНСОН?
Криза з обранням спікера нижньої палати Конгресу, яка тривала безпрецедентних три тижні та паралізувала повноцінну діяльність Капітолію, завершилася обранням на посаду Майка Джонсона, який аж ніяк до цього не міг похизуватися політичною популярністю. Попри те, що цей конгресмен формально обіймав посаду віце-голови партії республіканців у Палаті представників, він був знаний здебільшого у вузьких колах законодавців, оскільки часто домовлявся з представниками фракцій із різних питань. Він і не прагнув широкої публічності.
Тим не менше, важливо зазначити, що Джонсон виступав на підтримку Дональда Трампа та навіть збирав голоси однопартійців у 2020 році, щоби оскаржити результати президентських виборів, які виграв тоді Джо Байден. Політичний портрет Джонсона також яскраво характеризують його належність до ультраправої християнської фракції, глибока відданість Євангельській церкві, тверда підтримка заборони абортів, оскарження прав на одностатеві шлюби та прав геїв. А ще він не підтримував пакети з допомогою Україні на голосуваннях у 2022 році.
Кандидатура Джонсона стала неочікуваним феноменом на виборах спікера. Адже республіканська більшість упродовж 22 днів не могла зібрати достатньої кількості голосів на підтримку більш популярних претендентів, а за нього – проголосувала з першої ж спроби. Очевидно, що Джонсон на момент голосувань став варіантом «окей» для всіх республіканських фракцій. І що важливо, він цілком влаштовував Дональда Трампа – особливо після історії зі збором голосів для оскарження виборів 2020 року.
До речі, Трамп, який досі вважається фаворитом республіканської кампанії на виборах-2024, реально продемонстрував свій вплив на Конгрес через віддану йому неформальну групу MAGA, відому своєю антиукраїнською риторикою. Трамп буквально обрушив рейтинг іншого кандидата на посаду спікера Тома Емерра та додав підтримки Майку Джонсону лише двома дописами у власній соціальній мережі Truth Social, на які чітко орієнтувалися законодавці MAGA. Оскільки республіканці мають незначну більшість у Палаті представників (усього 221 голос при необхідних 217-ти для обрання спікера), конгресмени-трампісти мають у своїх руках міцний важіль для блокування будь-яких ініціатив, які не відповідають їхнім інтересам. Це було продемонстровано як під час виборів спікера в січні, коли знадобилося 15 раундів для ухвалення кандидатури Кевіна Маккарті, так і під час провалених голосувань за бюджет-2024, а також виборів нового спікера цього місяця. І якщо після обрання Джонсона могло виникнути враження, що республіканці нарешті подолали всі свої внутрішні розбіжності, то це не так. Адже зараз республіканські фракції досі мають суттєво різні погляди на подальшу підтримку України, складнощі з терміновою допомогою для Ізраїлю, а також несуть загрозу нового «шатдауну» для уряду США вже після 17 листопада.
ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ
Очевидно, що Сенат і Палата представників долатимуть різні шляхи розгляду й ухвалення подальшої допомоги Україні, яка наразі вимушена захищати принципи світової демократії. Втім, у широкому контексті, вибір обох палат характеризують кардинально відмінні концепції.
Одна, в Сенаті, підтримує геостратегічні підходи адміністрації Байдена в протистоянні «колективному злу» у вигляді імперіалізму Росії й тероризму ХАМАС, а також на тлі прагнення інших автократій об’єднатися в коаліцію проти лідерства США. Інша, в Палаті представників, зосереджена на фракційних інтересах, ізоляціонізмі та головному гаслі MAGA, «зроби Америку великою знову», яке використовував у своїй президентській кампанії Дональд Трамп. Це означає, що республіканцям доведеться домовлятися й обирати між світовим лідерством та ізоляціонізмом. У цьому зв’язку головний республіканець Сенату Мітч Макконнелл у коментарі американським медіа в понеділок висловив сподівання, що спікер Майк Джонсон все ж підтримає збільшення допомоги для України.
Тим часом, українські депутати, які минулого тижня поспілкувалися з американськими законодавцями в Конгресі, також висловили оптимістичні оцінки щодо шансів для України отримати подальшу масштабну допомогу. Зокрема, глава фракції «Голос» Олександра Устинова в коментарі Укрінформу розповіла, що в розмовах все ж відчула настрої республіканців щодо винесення українського питання за дужки загального пакету президента Байдена. Однак, за її словами, новий спікер Майк Джонсон не казав, що заперечує голосуванню допомоги для України. Крім того, за її словами, підтримка України з боку обох партій у двох палатах залишається переважною.
Заступник голови Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Верховної Ради Єгор Чернєв зі свого боку зазначив: американські законодавці запевнили, що це питання обов’язково вирішитися впродовж наступних тижнів, не місяців.
Тим часом, у Вашингтоні активно розглядаються й інші ініціативи, спрямовані на підтримку України. Зокрема, йдеться про конфіскацію заморожених російських активів, а також розбудову спільних підприємств оборонного комплексу для посилення обороноздатності ЗСУ.
Крім того, в американській столиці звертають окрему увагу на необхідність для України докласти зусиль і на іншому фронті – в боротьбі з корупцією та втіленні критично важливих реформ. А це – також тест, тільки для Української держави та її ролі в майбутньому світоустрої.
Ярослав Довгопол, Вашингтон
