На демонстрації проти імміграційного закону у Франції вийшли 150 тисяч людей
Такими є дані профспілок. Натомість Міністерство внутрішніх справ оцінило загальну кількість демонстрантів як удвічі меншу, передає Укрінформ із посиланням на France info.
Aujourd’hui ce sont 150 000 personnes de tous horizons qui ont marché dans toute la France contre la loi de la honte. Nous étions 25 000 à paris, 10 000 à Marseille, 6000 à Lyon, 5000 à Nantes, Lille et Grenoble et aussi 80 à Groix et 85 à Belle Île ! #21janvier pic.twitter.com/QTSEPyMewf
— Sophie Binet (@BinetSophie) January 21, 2024
"Нас було 25 000 у Парижі, 10 000 у Марселі, 6 000 у Ліоні, 5 000 у Нанті, Ліллі і Греноблі, а також 80 у Груа і 85 - у Бель-Оле", - повідомила генеральний секретар Конфедерації профспілок Софі Біне в соціальній мережі X. Загалом її організацією за підтримки лівих політиків були заплановані понад 160 подібних маршів.
На думку профспілок та лівих політичних сил, цей закон суперечить принципам Республіки та є небезпечним поворотом в її розвитку, оскільки суперечить основним правам, проголошеним Конституцією: на працю, освіту, житло, охорону здоров'я.
Ухвалення закону про імміграцію у грудні минулого року назвали ідеологічною перемогою ультраправих, оскільки голоси за нього віддала, зокрема, політична сила Марі Ле Пен. «Національне об’єднання». На думку експертів, текст містить багато суперечливих заходів: ускладнює доступ до соціальних виплат, запроваджує міграційні квоти та відновлює "злочин» нелегального проживання. А ще спрощує правила висилки мігрантів із країни та ускладнює умови надання їм французького громадянства.
Нагадаємо, Закон про імміграцію був ухвалений французьким парламентом 19 грудня 2023 року після 18 місяців напружених дебатів. Результативного голосування міністру внутрішніх справ Жеральду Дарманену, який представляв закон, вдалося досягти, лише залучивши голоси правих.
Під час фінального голосування його підтримали Республіканці та ультраправе «Національне об'єднання» на чолі з Марін Ле Пен. Сама вона назвала ухвалення закону своєю “ідеологічною перемогою”. Це викликало обурення лівого крила урядової президентської коаліції. Вона вважає законопроєкт занадто радикальним.
Унаслідок текст закону був відправлений до Конституційної Ради, яка має винести своє рішення 25 січня.
Як повідомлялось, французькі профспілки провели у 2023 році щонайменше 14 гучних акцій та загальнонаціональних страйків, які тривали більш як півроку, протестуючи проти планів уряду підвищити пенсійний вік та ухвалити новий закон про пенсійну реформу. На протести по всій Франції виходили від 400 тисяч осіб до мільйона людей.
Фото: DAVID ADEMAS/OUEST-FRANCE
