Глава МЗС Дмитро Кулеба в бліц-інтерв'ю Укрінформу пояснив, яку користь для України та українсько-угорських відносин принесла шестигодинна зустріч на Закарпатті з міністром закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини Петером Сійярто.
МИ, ПО СУТІ, НЕ КОНТАКТУВАЛИ ІЗ ЛЮТОГО 2022 РОКУ
- Яка користь для України від зустрічі з Петером Сійярто на Закарпатті? Що би ви відзначили?
- Ми з Петером не зустрічалися з 2022 року, за винятком короткої зустрічі в грудні у Брюсселі. Але, по суті, контактів між лютим 22-го та груднем 23-го не було. Тому ця зустріч була дуже на часі й, звісно, корисною. Я вважаю, що максимум, який могли, ми сьогодні отримали. Перше – Петер не сказав нічого поганого (сміється, – авт.).
- А міг, чи не так?
- А міг. Хочу акцентувати, що він правильно підкреслив щодо територіальної цілісності – що Угорщина визнає та поважає територіальну цілісність України.
- Що було важливо сьогодні? (Інтерв’ю записувалось увечері після зустрічі біля Ужгорода, – авт.)
- Перше: ми відверто проговорили про побоювання щодо намірів один одного. Пояснили один одному все. В угорців є недовіра до нас, у нас є недовіра до них – в силу різних обставин, це зрозуміло. І те, що ми сьогодні на трьох все це проговорили (зустріч також відбулась за участю керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, – авт.), я вважаю, що це дуже важливо. Ми сиділи тет-а-тет близько двох годин, обговорювали, переважно, три теми.
- Перша, зрозуміло, права угорської нацменшини.
- Так, звісно. Друга – війна, ми багато говорили про логіку дій Путіна, чому немає сенсу зараз із ними сідати за стіл переговорів, Сійярто, зі свого боку, пояснював, чому угорці зустрічаються з росіянами і як вони бачать шлях до миру. І третє, про що багато говорили, – це зустріч Орбана та Зеленського. Як це могло би виглядати, які можуть бути результати такої зустрічі й так далі.
З УГОРЦЯМИ ПОТРІБНО ГОВОРИТИ, ЩОБ ЗНІМАТИ НЕДОВІРУ
- Щодо нацменшини: чи всі питання проговорені наразі?
- Мене турбувало весь цей час, що від угорців постійно звучала фраза: “Поверніть угорській меншині всі права”. Я сьогодні запитав колегу, чи могли би ми отримати вичерпний перелік того, що саме потрібно повернути? Було озвучено список з 11 пунктів (на брифінгу Петер Сійярто заявив, що угорська сторона підготувала перелік із 11 пунктів, які треба змінити в українських законах та підзаконних актах для повернення усіх прав угорській нацменшині, які діяли до 2015 року, – авт.). У більшості з них – дуже специфічні освітянські речі, в основі багатьох з яких не стільки фундаментальні перешкоди, скільки недовіра до України через те, що вони вважають несправедливими діями стосовно угорської меншини. Мій досвід каже, що з угорцями треба говорити. В тому числі – щоб знімати недовіру, бо тоді стає зрозуміло, що перешкод набагато менше, ніж здавалося. Власне, з цією метою і створена спеціальна комісія, яка ретельно розбереться у всіх занепокоєннях.
ЯКЩО ПУТІН ПОЛАМАВ ЗУБИ ОБ УКРАЇНУ, ТО УГОРСЬКІ РАДИКАЛИ – Й ПОГОТІВ
- На зустрічі ви єдиний зачепили тему озвученої скандальної заяви угорських праворадикалів напередодні зустрічі із Сійярто щодо приєднання Закарпаття – у разі, якщо Україна програє війну.
- Власне, на пресконференції пролунало запитання угорської журналістки про погрози на адресу Угорщини (мається на увазі заява Сійярто, що напередодні візиту в Україну він отримав листа з погрозами на пошту, – авт.). Але навіщо замовчувати заяву угорського радикального політика з погрозою на адресу України? Тому я й сказав, що якщо Путін поламав зуби об Україну, з угорськими правими це станеться й поготів.
- Коли буде призначено посла України в Угорщині – агреман Федору Шандору угорці дали ще влітку, але його все ніяк не призначать?
- Затримка цього питання виникла із двох причин. Перша – юридичні нюанси, оскільки він служив у ЗСУ. Друга – у нас відновлена процедура спецперевірок для кандидатів на послів, він наразі на фінальній стадії цієї перевірки.
Тетяна Когутич, Ужгород
Фото: Укрінформ, МЗС