Протести у Братиславі: чи почув людей проросійський прем’єр Фіцо?
12 березня в столиці Словаччини Братиславі тисячі людей вийшли на протест проти проросійської політики уряду Роберта Фіцо. Акція почалася з сигналу повітряної тривоги.
«Увага, тривога про повітряний наліт. Пройдіть до найближчого укриття. Не будь легковажним. Ваша надмірна самовпевненість — ваша слабкість», - такими словами англійською супроводжувався сигнал.
Люди, які взяли учать у мітингу, занепокоєні різкою критикою військової допомоги Україні з боку свого уряду та його прагненням відновити культурні та політичні зв’язки з Росією. Останній випадок стався цього місяця, коли міністр закордонних справ Словаччини Юрай Бланар провів переговори з російським колегою Лавровим — рідкісна зустріч на високому рівні між країною-членом Європейського Союзу та країною, яку ЄС намагався ізолювати.
Окрім того, Фіцо захищав «збалансовану та суверенну» зовнішню політику свого уряду та заявляв, що немає військового вирішення конфлікту в Україні, який триває понад два роки після повномасштабного вторгнення Росії.
Також він припинив допомогу Україні зброєю, за винятком комерційних поставок, стверджуючи, що це лише продовжить бойові дії. Західні союзники України відкинули цей аргумент, заявивши, що припинення допомоги просто призведе до поразки України, а не до переговорів.
«Я тут, тому що дії цієї урядової коаліції переходять усі межі», – сказав з трибуни організатор протесту, словацький письменник та публіцист Міхал Гворецький.
До слова, на трибуні поряд із прапорами Словаччини, України, Євросоюзу та НАТО висів плакат із написом «Росія – терористична держава».
А це слова одного з мітингувальників: «Мені не подобається напрямок, який бере наш прем'єр-міністр після виборів. Я розчарований. Ми частина Заходу».
Організатори підрахували, що на акцію прийшли близько п'яти тисяч людей. Багато це чи мало? Оцінювати не беремося, але нагадаємо, що раніше в січні Братислава уже виходила на протест проти уряду Фіцо. Тоді в столиці Словаччини зібралося близько 27 тисяч людей.
Втім, питання в іншому – як надалі розвиватиметься ситуація, чи матимуть ці протести ефект, а головне – як на це зреагує Фіцо з компанією? Слід памʼятати, що партія Фіцо на виборах не здобула більшість, а набрала лише 23% голосів. Вона у коаліції. Водночас у Словаччині є достатньо сильні проєвропейські партії, які підтримують нашу державу та виступають проти такої політики Фіцо.
Втім, не Словаччиною єдиною. Подібні протести в загальноєвропейському та загальносвітовому контекстах є добрим знаком. Він показує, що сили, які намагаються не допустити правої Європи, які протидіють реваншу, що насувається (цього року дуже багато виборів у різних країнах, в яких братимуть участь євро-, НАТОскептики, популісти - і до ворожки не ходи, Раша точно у них втручатиметься) – цілком реальні, ці сили є, вони не здаються, і не здадуться. І це вкрай цінно, зокрема в питаннях збереження єдності Заходу, єдності в Євросоюзі та в НАТО, зрештою, це особливо цінно для нас, воюючої України, яка прагне стати членом Альянсу та ЄС.
Цікавимося в експертів, що вони про все це думають.
Ці протести можуть змусити Фіцо дещо підкоригувати свою політику, але міняти себе він не буде
В коментарі Укрінформу дипломат Вадим Трюхан наголошує, що Фіцо далеко не новачок в політиці: «Він уже був прем'єр-міністром і він чітко розуміє особливості політичного моменту».
Втім, останнє його «пришестя» в уряд Словаччини великої мірою стало випадковістю, збігом обставин.
«Якби не втратили довіру виборців проєвропейські політичні сили Словаччини, якби їхні лідери між собою не пересварилися, то шансів у проросійського Фіцо не було б абсолютно ніяких. Проте він дуже вдало скористався моментом. Щобільше, він зумів навіть «сколотити» коаліцію, в яку першочергово не збирався входити Пілігріні, який зараз, до речі, має великі шанси на те, щоб стати наступним президентом країни, - розповідає пан Трюхан. - Тому, з одного боку, Фіцо намагається «зацементувати» свою владу і десь повторює шлях, який свого часу пройшов Орбан, але водночас він дуже помірковано ставиться до запиту вулиці, до запиту партнерів. І той факт, що його дії та рішення часто не збігаються з риторикою став уже показовим, адже він підтримав усі рішення, які стосувалися України на рівні ЄС і НАТО, він не заборонив експорт зброї для своїх компаній. І він навіть приїхав в Україну, хай не в Київ, а в Ужгород, де зустрівся з прем’єром Шмигалем, але тим не менш».
На думку дипломата, протестні акції, які він називає нечисленним, можуть дещо змусити Фіцо підкоригувати свою політику, але…
«Але ці протести не стануть для нього критично важливими. Він себе міняти не буде, а надалі робитиме одне, а говоритиме інше. Принаймні, допоки при владі Путін, допоки Росія не зазнає поразки у війні з Україною», - акцентує експерт.
Водночас він звертає увагу на те, що в багатьох державах Європи набрали певної ваги політичні сили, які, з одного боку, орієнтуються на Росію, на відновлення з нею повноцінних відносин, а з іншого…
«Виступають за більшу суверенізацію своїх країн аж до виходу з ЄС і НАТО. У Франції – це рух Ле Пен, у Німеччині – «Альтернатива». І це ми вже не говоримо про менші країни, як от Словаччину та Угорщину. Звідки ці сили беруться зрозуміло – їх підживлює і грошима, і будь-якою іншою підтримкою Росія, зокрема інформаційною», - додав дипломат.
Вадим Трюхан каже, що РФ продовжує поводитися на інформаційному фронті Європи зухвало: «Інформаційні атаки на мізки європейців йдуть постійно. Більше того, вони останнім часом активізувалися. Тому частина європейців підпадають під вплив російської пропаганди. Водночас це особливість людської психіки. В будь-якій країні є крайні праві та крайні ліві, які виступають за максимальний суверенітет своїх держав, проти глобалізації, проти європейської інтеграції тощо. Але станом на зараз окрім Угорщини, а також Словаччини, в якій великою мірою випадково проєвропейські сили втратили владу, в жодній іншій країні Європи не склалося антиєвропейських проросійських урядів».
Навіть у Нідерландах, де минулого року перше місце на виборах отримала політична партія подібна до тих, які очолюють Орбан і Фіцо, протягом тривалого часу не вдається «сколотити» коаліцію, яка б виступала за проросійський курс і проти європейської інтеграції.
«Щобільше - лідер цієї партії навіть змінив свою риторику й уже не виступає проти допомоги Україні, - акцентує дипломат. - Тож на цей момент не проглядається тенденції до того, що антиєвропейські проросійські політичні партії будуть брати владу в європейських державах. Але, тим не менше, слід бути обачними, працювати на упередження. Треба протидіяти пропаганді РФ, максимально роз'яснювати європейцям, що відбувається у світі, що таке Росія, як вона працює та впливає на мізки, чого вона хоче добитися. Мені здається, що європейці досить довго «запрягали» в цьому питанні. І зараз є ще шпарини, через які проникає російська пропаганда».
Загалом же подібні протести за ЄС, НАТО, за підтримку України і проти Путіна – дуже важливі.
«Це свідчення здоров’я європейських суспільств, свідчення того, що, попри масовану атаку пропагандистської машини РФ, бажаної мети росіянам досягти не вдається. Дай Боже, щоб так було і надалі», - резюмував Вадим Трюхан.
Мітинги у Європі та Америці можуть стати вагомим засобом тиску для початку реальної допомоги Україні
Політичний експерт Євген Савісько вважає, що Фіцо змушений буде відреагувати.
«Звісно, тепер пройдуть мітинги вже на його підтримку. Далі відбудуться соцопитування, за результатами яких можна буде робити вірогідні прогнози. Поки що ситуація в Словаччині не несе загрози для проросійського уряду. Однак, якщо протести будуть продовжуватися, Фіцо доведеться відкоригувати хоча б частково свою позицію щодо України та Росії», - каже експерт.
«Фіцо вправно педалює на тому, що він виступає на захист інтересів громадян своєї країни, і тому займає позицію нібито "миротворця" у російсько-українській війні. Це дуже схоже з риторикою Віктора Орбана. Така демагогія дозволяє їм втриматися на плаву, - акцентує пан Савісько. - Шанси на те, що лідерам Євросоюзу вдасться вплинути на уряд Словаччини, виглядають сумнівними. Вони не можуть нічого вдіяти з Угорщиною вже стільки років, а коли тепер до неї додався новий союзник, то шанси втихомирити друзів, а, можливо, й агентів Путіна, стають мізерними».
Але протести важливі, оскільки показують позицію громадян, що може не збігатися з позицією нинішніх урядів їхніх країн.
«Чим частіше вони будуть проходити, чим більше буде приходити на них людей, тим більше шансів що вони вплинуть як на чинних урядовців та депутатів, так і на майбутніх. Враховуючи майбутні вибори в Європі та США, мітинги можуть стати вагомим засобом тиску для початку реальної допомоги Україні. Дуже потрібно, щоб до таких заходів долучалися також українська діаспора, особливо вимушені переселенці», - підкреслив Євген Савісько.
Уряд Словаччини коаліційний. А тому Фіцо, попри свою проросійськість, приречений на те, щоб маневрувати
А це – колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко: «У чому сила західного суспільства? А в тому, що там працюють інституції, які дають змогу громадянам, джерелу влади, впливати на політиків, яких вони обирають. Так, інколи громадяни ведуться на популізм. В цьому контексті можна говорити не лише про Фіцо, але й про Орбана, про німців, які продовжують підтримувати право популістську «Альтернативу для Німеччини», і про французів, які ведуться на Ле Пен. Це все ознака того, що демократичні суспільства дають можливість розвиватися і такому напрямку. Але ще раз: вони мають інституції, і коли рух маятника в той чи інший бік є надто серйозним, люди вони виходять на протести аби показати владі, що є певні межі. І тоді маятник починає повертатися до центристського положення. Демократія – це не радикалізм, а навпаки центризм. Лівий чи правий, але все одно центризм».
За словами експерта, навіть якщо в деяких країнах і набирають популярність право або ліві популістські сили, то вони не можуть стати довгостроковим політичним мейнстримом.
“Головним запобіжником залишатимуться громадяни, які чітко розуміють загрозу демократії як такій. В цьому контексті певним винятком є хіба що Орбан, який протягом багатьох років дурить більшість угорців. Але там є окремий впливовий чинник, якого, скажімо, у словаків та інших немає», - каже дипломат.
Цей чинник називається «травма Тріанону» (Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 року між країнами Антанти і Угорщиною. Ред.), коли в угорців за результатами Першої світової війни забрали 3/4 «ісконно угорських земель». От на цьому, на роз’ятрюванні цієї національної травми, Орбан побудував свою політичну кар’єру.
«Тема «великої Угорщини» продовжує сприйматися населенням як щось надзвичайно важливе і правильне. І це додає Орбану сил, - стверджує пан Огризко. - Хоча й не можна сказати, що в Угорщині все це має 100% підтримку. І там є адекватні політики та люди, які розуміють, що все це лише популізм і не більш. Жодна країна Євросоюзу, а Угорщина є такою країною, не висуватиме територіальних претензій до інших. Так що, думаю, в цьому плані не варто бути надто великим песимістом. Так, є окремі випадки, але вони зовсім не є в цілому загрозливими для миру і спокою в Європі».
Втім, повернімося до Фіцо.
Дипломат переконує, що його світогляд не зміниться під тиском протестів. Фіцо – яскраво виражений популіст: «У нього є доволі очевидні зв’язки з Москвою. Прямі чи опосередковані – невідомо. Але його риторика, а вона співпадає з тим, що говорять в Кремлі, дає підстави щонайменше так думати. Відтак, якщо цей зв’язок справді існує, то чекати чогось іншого не доводиться. Їм треба відпрацювати те, що дають. Така в них робота. Тому я не думаю, що від Фіцо слід чекати якихось надзвичайних змін. Фіцо загально політично - і думками, і позицією - ближче до Москви, ніж до Києва. Хоча, коли Фіцо пояснюють з олівцем в руках, що і скільки йому коштуватиме його промосковська позиція, то він швидко її змінює. Так, він не хоче віддавати безкоштовно Україні озброєння, але не забороняє продавати. У загальному підсумку, це теж непоганий варіант, який нам підходить. А особливо, що купуватиметься те чи інше озброєння за гроші наших партнерів».
Ще один важливий момент: Фіцо – це далеко не вся Словаччина.
«Фіцо є прем’єром коаліційного уряду. А коаліції, як відомо, можуть не лише складатися, але й «розкладатися». Тож хай він і ментально ближче до Москви, але враховувати думки інших коаліціантів буде змушений. Безумовно, я не можу сказати, що всі коаліціанти є надто проукраїнські. Це не так. Саме через це Фіцо і вдалося сформувати уряд. Втім, є в цій коаліції, щонайменше, один учасник, який, якщо політика Фіцо перейде межу адекватності, врешті-решт може відмовитися від участі в коаліції, щоб не втрачати політично. Так що Фіцо, попри свою проросійськість, все ж приречений на те, щоб маневрувати. І це справді добрий знак, адже це означає, що на нього можна впливати. Орбан же в цьому плані інший, він одноосібний «правитель» Угорщини, тобто з ним складніше, але і його можна за потреби переламати», - підкреслив Володимир Огризко.
23 березня у Словаччині відбудуться вибори президента, тож, ці протести частково з цим пов’язані
Політолог Олеся Цибулько також називає ці протести дуже важливими з огляду протидії нинішній владі Словаччини: «Аби не дати їм зруйнувати багато того, що було зроблено у період відсторонення Фіцо від влади: це і антикорупційна політика, і демократизація країни, і соціальна та міжнародна політика. Також дуже важливою є тема покарання за жорстоке вбивство журналіста і його нареченої, що і призвело декілька років назад до відставки Фіцо. Вважається, що замовники цього вбивства - з оточення Фіцо, і люди хвилюються, що зло тепер не буде покарано».
А ще - ці протести дають силу прозахідній опозиції протидіяти владі.
«Також вони дають можливість висловитися та продемонструвати свою позицію людям, які не підтримують владу коаліції, - каже експерт. - Не забуваємо також, що це одночасно і передвиборча боротьба. У Словаччині вже 23 березня відбудуться вибори президента. Більшість опозиційних партій об'єдналися навколо Івана Корчака, який є дипломатом і колишнім міністром закордонних справ».
Наразі, згідно з опитуваннями, між Корчаком та Пеллегріні (кандидат від коаліції) йде запекла боротьба: в першому колі розрив лише 1-2 відсотки, в другому - Пеллегріні поки що попереду на 4-5%.
«Але ці акції надають змогу згуртувати навколо Корчака людей і потенційних виборців. Будемо вболівати за кандидата від опозиції, тому що наразі президентом є Сузана Чапутова, яка вважається прозахідною, і залишається наразі єдиною, хто може накласти вето на рішення, прийняті в парламенті коаліцією Фіцо. Якщо ж президентом стане кандидат від коаліції, фактично, Фіцо з Пеллегріні отримають майже всю повноту влади», - резюмувала Олеся Цибулько.
Мирослав Ліскович. Київ
