Експертка пояснила, чому минулий рік став найспекотнішим за всю історію спостережень
Про це в коментарі Укрінформу зазначила завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Світлана Краковська.
У доповіді про стан глобального клімату Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), оприлюдненій минулого тижня, наголошується, що 2023 рік був найспекотнішим за всі 174 роки спостережень – зі значним відривом від попередніх температурних рекордів. ВМО оголосила про червоний рівень небезпеки.
Середня температура біля поверхні землі була вища на 1,45 градуса від так званого доіндустріального базового рівня (середнього показника 1850–1900 років), тоді як міжнародна спільнота намагається утримати її зростання до 2050 року не більш як на 1,5°C.
«Підвищення температури в річному вимірі ще не вийшло за ті межі», – сказала Краковська. Водночас за її словами, протягом останніх дев’яти місяців зростання глобальної температури перевищувало 1,5 градуса.
«Ще три таких місяці, і матимемо рік, хоч і не календарний», – додав вона.
Науковиця зазначила, що півтора градуса, про які говорять фахівці, політики та експерти, – це «умовна цифра».
«Температура впевнено зростає, і якщо з’ясується, що ми перетнули цю межу, то це не означатиме, що все пропало геть зовсім, – зауважила вона. – Це просто означає, що нам справді треба інтенсифікувати наші дії, якщо ми хочемо мати умови, придатні для проживання людини».
Вона також прокоментувала прогнози про зміну циркуляції океанічних течій, зокрема можливість зупинення Гольфстріму, протягом уже найближчих десяти-двадцяти років.
Згідно з дослідженням, опублікованим минулого місяця в журналі Science Advances, це може статися внаслідок танення льодовиків та зміни сольового балансу. Через це в деяких частинах Європи температура може впасти на 30 градусів протягом століття.
Але вже протягом одного-двох десятиліть клімат може дуже змінитися.
«Похолодання в одній частині планети може бути свідченням глобального потепління – і це не є суперечністю, – зауважила експертка. – Різкі зміни температури, перепади, зміни циркуляції океанічних течій призводять до підвищення екстремальних погодних явищ, що ми й бачили торік».
Відповідаючи на запитання, що нас чекає цього року, Краковська сказала: «Кліматичну систему загалом починає трохи ковбасити… Не лише підвищується температура, також спостерігається безпрецедентне танення льодовиків. Усе одне за одне чіпляється і взаємопосилюється. Ель-Ніньйо ще триває, і за інерцією справлятиме вплив. Затяжне літо перетече в осінь, а зими в традиційному розумінні не буде».
На її переконання, людству слід встигати адаптуватися до нових кліматичних умов. «Потрібно повністю відмовитися, без будь-яких винятків, від викопного палива й переходити на відновлювані, або «вічні», джерела енергії», – підсумувала Краковська.
Як відомо, в екваторіальній зоні Тихого океану спостерігаються періодичні явища Ель-Ніньйо та Ла-Нінья, які характеризуються протилежними екстремальними значеннями температури води й атмосферного тиску.
Феномен Ель-Ніньйо полягає в різкому підвищенні температури поверхневого шару води в тій зоні (на площі близько 10 млн кв. км) на 5–9 градусів. Ла-Нінья – навпаки, дає зниження температури води нижче від кліматичної норми. Проте попередній епізод Ла-Нінья з 2020 не завадив зростанню глобальної температури, лише трохи сповільнив темп прискорення потепління.
Згідно з доповіддю, торік кожен місяць з червня по грудень був рекордно теплим. А січень 2023-го виявився найтеплішим за всю історію спостережень, перевищивши на 1,7°C січневі показники 1850–1900 років.
Попередні рекорди були такі: у 2016 році температура перевищувала базові показники на 1,29 градуса, у 2020-му – на 1,27°C.
Ще один рекорд 2023 року – підвищення середнього рівня Світового океану, що стало наслідком постійного перегріву та розширення океану й танення льодовиків і крижаних покривів. Наприклад, крижаний щит Гренландії втрачає в середньому 30 млн тонн льоду за одну годину!
Рівень вуглекислого газу нині на 50 відсотків вищий, ніж у доіндустріальну епоху.
Екстремальні погодні та кліматичні явища справляють серйозний соціально-економічний вплив на всі континенти. Вони є причинами великих повеней, тропічних циклонів, екстремальної спеки та посухи й лісових пожеж.
Раніше Укрінформ розповідав про передвісників кліматичної катастрофи, що можуть потрясти світ.
Фото ілюстративне
