Найбільша демократія світу пішла на вибори: що варто знати про парламентські перегони в Індії
В Індії 19 квітня розпочались найбільші у світі вибори, на яких майже 1 мільярд людей мають право проголосувати.
Цьогорічні вибори є знаковими для країни і прем’єр-міністра Нарендри Моді, адже він прагне стати другим в історії країни прем’єром, який очолюватиме уряд втретє поспіль.
Індія декларує нейтралітет щодо війни в Україні, але останнім часом відбуваються зрушення в позиції Нью-Делі на нашу користь. Тож пропонуємо ближче поглянути на те, що відбувається в цій країні та як це може вплинути на прогрес в українсько-індійських відносинах.
КОГО ОБИРАЮТЬ
Громадяни Індії обирають 543-х депутатів нижньої палати національного парламенту (Лок-Сабха), який призначатиме уряд і прем’єр-міністра. Термін повноважень депутатів і, відповідно, уряду становить п’ять років.
Аби сформувати уряд, політичній силі чи коаліції достатньо мати просту більшість із 272 місць.
На більшості дільниць голосування відбувається не вкиданням бюлетенів, а натисканням відповідної кнопки на електронній машині для голосування. Вперше такий спосіб в Індії використали у 1982 році, а з початку 2000-х його почали впроваджувати ширше.
Волевиявлення проходитиме в кілька етапів почергово у різних штатах і територіях Індії впродовж шести тижнів у певні дні. Окрім 19 квітня, це ще 26 квітня, 7 травня, 13 травня, 20 травня, 25 травня та 1 червня. Перший етап є найбільшим і охопить 166 мільйонів виборців у 21 штаті з 29-ти, від Гімалайських гір до тропічних Андаманських островів.
Вибори організовані таким чином у першу чергу з безпекових міркувань та необхідності забезпечити достатній рівень безпеки на виборчих дільницях по всій величезній країні. В окремих регіонах Індії до цього часу діють різного роду досить потужні екстремістські угруповання, з якими місцеві сили безпеки і правоохоронці вступають у справжні жорсткі бої, як наприклад сталося нещодавно в центральному штаті Чхаттісгарх, де в ході перестрілки поліція ліквідувала щонайменше 29 бойовиків-маоїстів.
Протягом трьох днів після завершення голосування мають бути підбиті остаточні підсумки, і 4 червня будуть оголошені результати.
Цього року в країні всього зареєстровано 968 мільйонів виборців, а це понад 10% населення планети, із яких 497 мільйонів чоловіків та 471 мільйон жінок. На попередніх виборах у 2019 році явка жінок-виборців була вперше вищою, ніж чоловіків, і те ж саме очікують цього разу.
Політичне життя в Індії переповнене партіями й політсилами різного спектру і впливу. В країні зареєстровано понад 2500 політичних партій, але 86% усіх місць у Лок-Сабха займають лише 10 із них.
Партія прем’єр-міністра Моді «Бхаратія Джаната» (Bharatiya Janata, БДП), яка має 180 мільйонів членів, є сьогодні найчисельнішою не лише в Індії, а й у всьому світі. Для порівняння, правляча в сусідньому Китаї Компартія налічує «лише» близько 100 мільйонів осіб.
Головною опозиційною політсилою є Індійський національний конгрес, найстаріша партія Індії, яка керувала країною з моменту здобуття нею незалежності в 1947 році. Проте в 2014-му Конгрес програв БДП й відтоді не може оговтатись і самостійно скласти серйозну конкуренцію владі, тому вимушений об’єднуватися з іншими опозиційними політсилами.
Цього року боротьба за місця в парламенті розгорнулась між провладною БДП Моді та широким опозиційним альянсом INDIA із понад 20 партій на чолі з Індійським національним конгресом і потужними регіональними політсилами. Причому опозиція не має свого єдиного «обличчя», бо до виборів відмовилась визначати кандидата на пост глави уряду, пообіцявши зробити це у разі перемоги.
Проте Моді, попри десятиліття при владі, не втратив підтримки і користується величезною популярністю серед жителів країни. Як свідчать останні соціологічні опитування, більшість виборців хочуть і надалі бачити його на чолі уряду, тому перемога БДП є, фактично, справою вирішеною. Питання лише в кількості місць, які партія отримає у парламенті.
Зараз БДП має 303 крісла, що дозволяє уряду Моді впевнено реалізовувати свої ініціативи і програми, не остерігаючись опозиції. Однак зараз амбіції партії влади значно вищі.
Політсила прем’єра традиційно домінує у північних і центральних частинах Індії, а тепер намагається закріпитися на сході та півдні. У БДП сподіваються цього разу отримати в парламенті щонайменше 400 місць, понад дві третини, та сформувати конституційну більшість. І як свідчать деякі соцопитування, такі шанси досить високі.
ЗНАКОВІСТЬ ВИБОРІВ
Цьогорічне волевиявлення небезпідставно називають знаковим для Індії та, в першу чергу, особисто для Моді. Амбіції 73-річного лідера країни полягають у тому, щоб стати другим в історії політиком, який утретє поспіль очолить уряд. Таке вдалося лише першому після проголошення незалежності Індії прем’єру Джавахарлалу Неру.
Моді відносять до політиків-популістів, які аби здобути народну любов, апелюють до простих народних мас, їхніх надій і страхів та дають дрібні «подачки», мало зважаючи на довгострокові перспективи розвитку країни. Головним козирем його уряду є популярні серед населення програми соціального забезпечення, які, як стверджує сама влада, покращили доступ жителів країни до чистих туалетів, медичного обслуговування та газу для приготування їжі.
Справді, минулого року економіка Індії зросла приблизно на 8%, що є найвищим показником серед великих країн, а за останнє десятиліття підскочила на п’ять сходинок і зараз перебуває на почесному п’ятому місці у світі. Більше того, у разі перемоги на виборах Моді «гарантував» до 2047 року, коли країна відзначатиме 100-річчя незалежності, підняти її на третю позицію і наздогнати «вічного» конкурента Китай.
Однією з визначних пам’яток «епохи Моді» називають нові дороги та мости по всій країні, у тому числі в Нью-Делі та Мумбаї, двох великих містах, і навколо них. Та хоч економіка Індії є однією з найшвидше зростаючих у світі, плоди економічного піднесення більше відчуваються в містах, аніж у переважаючій в країні сільській місцевості, а сотні мільйонів її жителів стикаються з дедалі більшими економічними труднощами.
Найбільшими з них є шалене безробіття, особливо серед молоді, та швидко зростаючі ціни. За останніми даними уряду, минулого року майже 16% міської молоді у віці 15-29 років залишалися безробітними через низькі навички та брак якісних робочих місць, а інфляція прискорилася до 6,7% з 5,5% у 2022-му. Незалежні аналітики стверджують, що реальні показники безробіття й інфляції вищі.
Аби задобрити людей, уряд Моді вдається до так званої «політики добробуту». Зокрема, з часів пандемії COVID-19 безкоштовно надає продовольчі пайки 814 мільйонам, майже 60% жителів країни, що, за твердженням критиків, є ознакою надзвичайно нерівномірного економічного зростання. Проте такий підхід приносить негайні дивіденди у вигляді високої підтримки виборців і забезпечує впевнені перемоги під час голосування.
Ще одним чинником на власну користь, який влада сформувала за десять років, є посилення націоналістичних настроїв у суспільстві. БДП, як і Моді, сповідує націоналістичний індуїзм і позиціонує себе виразником інтересів індусів, найбільшої релігійної групи в Індії, до якої належить майже 80% населення країни.
При цьому ігноруються інтереси інших етнічних і релігійних груп, зокрема й другої за чисельністю мусульманської громади. Зокрема, уряд Моді припинив федеральну підтримку мусульманських шкіл, або медресе, а в деяких штатах із владою БДП більшість із них або закрили, або вони знаходяться на межі цього, попри спротив мусульманських лідерів.
Моді також запровадив закон про громадянство, який критикують за дискримінаційний підхід до мусульман, бо він надає громадянство індуїстам, парсам, сикхам, буддистам, джайністам і християнам, які до 31 грудня 2014 року втекли до Індії через релігійні переслідування з мусульманських Афганістану, Бангладеш і Пакистану.
Натомість прем’єр регулярно відвідує індуїстські храми, про що широко транслюють місцеві канали, формуючи образ Моді як поборника індуїстської більшості країни, що й формує основу підтримки БДП.
Опозиція також закидає уряду Моді використання правоохоронців для тиску на опозиційних політиків під приводом звинувачень у корупції. За її даними, впродовж останнього десятиліття урядове агентство, яке розслідує підозри у відмиванні грошей, викликало, допитало, обшукало чи заарештувало майже 150 опозиційних політиків, тоді як із правлячої партії – у десять разів менше.
Моді і партія влади відкидають усі звинувачення у відступі від демократичних позицій, корупції, релігійній дискримінації та використанні держустанов для досягнення політичних цілей. А індуїстський націоналізм, поряд із «політикою добробуту», став ключовою темою виборів.
Тож БДП, вочевидь, виграє третю виборчу кампанію, і Моді отримає рекордний третій термін на чолі уряду і країни.
УКРАЇНА В ПОЛІТИЦІ МОДІ
Нью-Делі, як відомо, має багаторічні тісні зв’язки з Москвою, не засудив російське вторгнення в Україну, подібно більшості країн Глобального Півдня не підтримав санкції і декларує нейтралітет щодо війни. Моді та його уряд уникають заяв стосовно російсько-української війни, але Індія отримує неабияку вигоду, купуючи російську нафту й інші природні ресурси зі значними знижками.
Зокрема, минулого року Росія стала провідним постачальником нафти в Індію, скоротивши ринкову частку країн Близького Сходу та країн ОПЕК до історичного мінімуму. За даними галузевих аналітиків, минулого року Індія імпортувала 1,64 мільйона барелів російської нафти на день, що на 57% більше попереднього 2022-го, на яку припало близько 35% її загального імпорту сирої нафти, порівняно із приблизно 22% рік тому.
У перший рік війни індійський лідер уникав контактів із українським візаві, подібно більшості його колег із країн Глобального Півдня. Крига скресла у травні минулого року після зустрічі Моді з президентом Володимиром Зеленським у японському місті Хіросіма на полях саміту країн «Групи семи» (G7). Тоді Президент подякував Індії за підтримку територіальної цілісності й суверенітету нашої держави на майданчиках міжнародних організацій та надану Україні гуманітарну допомогу. Він також детально поінформував Моді про Українську формулу миру й запросив Індію приєднатися до реалізації цієї ініціативи.
Проте до кінця року високої активності комунікацій, принаймні публічної, між Києвом і Нью-Делі не спостерігалося, а от від початку нинішнього почалися істотні зрушення. Місяцем українсько-індійських відносин сміливо можна назвати березень, коли відбулись контакти між керівниками офісів глав двох держав, телефонна розмова Зеленського з Моді й наприкінці місяця – перший за сім років візит глави української дипломатії до Індії.
Після тієї поїздки Дмитро Кулеба сказав, що Індія усвідомлює велике майбутнє відносин із Україною і багато в чому розуміє українців, зокрема у питанні недоторканності кордонів.
«Зміни є (у ставленні Індії до війни Росії проти України, - ред.), і нещодавня розмова Президента України і прем’єр-міністра Моді та моя присутність сьогодні в Індії – наочні свідчення цих змін. Можливо, нам в Україні хотілося б, щоб ці зміни були швидшими, яскравішими, але в Індії своя зовнішня політика, свої інтереси. Утім, якщо порівняти стан наших відносин у перший рік повномасштабної війни і зараз, то відбулися позитивні зрушення», – зазначив Кулеба.
Крім низки візитів на високому рівні, серед інших ознак потепління відносин із Україною оглядачі вказали на те, що Індія запропонувала гуманітарний грантовий механізм, який дозволить її уряду виділити півтора мільйона доларів на розвиток громад в Україні, наприклад, на відбудову шкіл чи лікарень. Подібні гранти Індія надає лише сусіднім із нею країнам, і Україна стане першою, яка отримає таку допомогу.
Ключовим чинником зміни позиції Індії є наполегливість партнерів України, в першу чергу Сполучених Штатів і Євросоюзу, в переконанні індійських лідерів у необхідності дистанціювання від порушниці міжнародних правил і агресорки Росії та зближення з цивілізованим країнами. Така зміна курсу, окрім поглиблення торгово-економічних зв’язків із розвиненими державами світу, чого прагне Моді, передбачає і підтримку України, що й відбувається останнім часом.
Тож очікувана перемога БДП на виборах і третій термін Моді на чолі уряду може стати хорошою новиною для України.
Як сказала в коментарі «Голосу Америки» викладачка Києво-Могилянської академії, уродженка Індії, Мрідула Гош, «індійський слон реагує повільно, але послідовно. На початку повномасштабної війни Індія не хотіла робити дуже рішучі заяви щодо своєї позиції, але зараз вона переглядає багато речей. Відбувається відмежування від Росії».
Володимир Сидоренко, Пекін
Перше фото: David Talukdar/NurPhoto
