Російська ІПСО «Мирні переговори 2022»

16 квітня у відомому американському журналі "Foreign Affairs" з'явилася стаття з красномовною назвою "Переговори, які могли закінчити війну в Україні". Підзаголовок також був знаковим: "Прихована історія дипломатії, яка виявилася короткою, але дає уроки для майбутніх перемовин".

26 квітня у відомому німецькому виданні "Die Welt" з'явилася стаття з не менш показовою назвою "Таємний документ, який міг закінчити війну".

В обох статтях ішлося про мирні переговори між Росією та Україною навесні 2022 року. А "таємний документ", який є головним і сенсаційним джерелом інформації для обох публікацій, – проєкт мирного договору від 15 квітня 2022 року. І якщо в статті у «Foreign Affairs» хоча б делікатно згадується, що мова йде про російський проєкт мирного договору, то «Die Welt» називає цей "документ" ледь не узгодженим договором, який зірвали супротивники миру типу Бориса Джонсона.

Обидві публікації викликали немалий резонанс, а стаття в «Die Welt» – у тому числі й в Україні.

Навряд чи поява обох статей на одну й ту ж тему, з одним і тим самим "таємним документом" у якості головного джерела інформації є збігом. Що стосується "секретного документа", то це російський проєкт мирного договору, який Путін показував на телекамери минулого літа під час зустрічі з африканськими лідерами. Вже тоді прискіпливі журналісти виявили по кадрах відеозйомки, що "документ", який Путін демонстрував як нібито парафований договір, має помітку "проєкт" і дату 15 квітня. Те, що це російський проєкт мирного договору, зрозуміло зі змісту публікацій і прямо визнається у статті в «Foreign Affairs». Однак у статті в «Die Welt» його називають майже узгодженим договором. Яка ж узгодженість, якщо в обох публікаціях визнається, що українська сторона відкинула цілий ряд пунктів цього "договору".

Оскільки це російський проєкт договору, то передати його авторам публікацій у " Foreign Affairs " і "Die Welt" могла лише російська сторона. В цьому зв’язку виникає логічне питання: а з якою метою це було зроблено? І чому саме зараз?

Мета цього "витоку" "таємного документа" стає зрозумілою з тональності та змісту згаданих статей. Два головних значення цих публікацій: 1) війну можна було закінчити ще два роки тому, якби був підписаний "майже узгоджений" мирний договір; 2) перемовини 2022 року та майбутній мирний договір, який готувався, – це корисний урок, добрий приклад для майбутніх мирних переговорів.

А головний прихований сенс обох публікацій – це прийнятність миру на російських умовах. А це означає відмову України від членства в НАТО, і, головне, такі обмеження чисельності та озброєння української армії, які не дозволять нашій країні захищати себе в разі нового російського нападу. Але авторів статей у «Foreign Affairs» та «Die Welt» це не хвилює. Вони вірять у договороздатність Путіна і натякають (особливо у статті «Die Welt») на договоронездатність української сторони. При цьому взагалі не згадується той факт, що Росія після договірних ігор весни 2022 року анексувала всі території, які вона окупувала у 2022 році. І всі передбачувані домовленості про статус окупованих Росією територій втратили будь-який сенс. Нагадаю, що тоді українська сторона наполягала на виведенні російських військ на рубежі до 24 лютого 2022 року і на перемовинах про статус Криму та окупованих територій Донбасу. Але, схоже, авторів статей у "Foreign Affairs " та "Die Welt" українська позиція абсолютно не хвилює. І на негативні уроки переговорів 2022 вони просто закривають очі. Якщо узагальнити всі ці обставини, то стає зрозумілим, що "витік" "секретного документа", здійснений через публікації в " Foreign Affairs " та "Die Welt", – це інформаційно-психологічна спецоперація (ІПСО) Кремля, спрямована на просування російських умов закінчення війни Росії проти України, і, відповідно, на підрив української позиції, "Формули миру Президента Зеленського". І це пояснює, чому згадані публікації з'явилися саме зараз. Формальний привід – друга річниця російського проєкту мирного договору. Це дуже помітно за датами. Але авторам обох публікацій, напевно, було соромно робити на цьому акцент, бо це показало б, що вони працюють в російських інтересах. А можливо їх використали "втемну", зігравши на їх бажанні опублікувати сенсаційний матеріал. Насправді, головний інтерес Кремля не в тому, щоб нагадати про свій проєкт мирного договору, а в тому, щоб підірвати Глобальний саміт миру в Швейцарії, який буде присвячений обговоренню Формули миру Президента Зеленського. Кремль прагне нав'язати свою логіку закінчення війни в Україні й свої умови миру.

У перспективі мирні переговори цілком можливі. Але не на російських умовах. Мир по-путінськи – це прелюдія до нової війни. Ми вже в цьому переконались на власному гіркому досвіді. І прихильникам мирних переговорів на Заході не варто зваблюватися з приводу мирної риторики, яка періодично звучить із Кремля. Про мир Путін починає говорити тоді, коли йому не вдається досягти своїх цілей військовим шляхом. Але при цьому Путін намагається досягти миру на власних умовах і з допомогою військового шантажу.

Для того щоб досягти реального миру і рівноправних мирних переговорів, путінську «стратегію миру» треба звернути проти нього самого. Путіна треба примушувати до миру силовим, військовим шляхом. Кремлівський правитель розуміє лише мову сили. І перш ніж починати мирні переговори, російську армію треба зупинити. І Кремль повинен переконатися, що він не зможе перемогти Україну ні зараз, ні в майбутньому. А для цього обороноздатність України і підтримка України нашими міжнародними партнерами мають бути максимальними, і зараз, і в післявоєнний період. Тільки це забезпечить можливість реальних мирних переговорів, а в післявоєнний період буде стримувати Росію від нової війни проти України.

Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»

FB