Європейці мають знати, що російські війська можуть бути на кордонах Польщі - Боррель
Про це під час виступу у Оксфордському університеті щодо ситуації з безпеки у світі заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні Путін є екзистенційною загрозою для всіх нас. Якщо Путін досягне успіху в Україні, він там не зупиниться. Перспектива, за якої в Києві буде утворено маріонетковий уряд, як це відбулося в Білорусі, коли російські війська будуть на кордонах Польщі, а Росія контролюватиме 44 відсотки світового зернового ринку, - є чимось таким, про що європейці мають знати», - зауважив керівник дипломатичної служби ЄС.
Він наголосив, що європейці хотіли створити навколо себе коло друзів, натомість вони отримали вогняне коло, яке тягнеться від країн Сахель до Близького Сходу, від Кавказу до нинішнього поля бою в Україні. За його словами, міжнародна система, яка склалася після «холодної війни», більше не існує. Америка втратила свій статус гегемона, і багатосторонній порядок, що склався після 1945 року, втрачає свої основи. В цих умовах, за словами Борреля, є реальною загроза, що сама Європа, якою її знають сьогодні, може померти, що вимагає негайних дій від європейців.
«Насамперед ми маємо зробити чітку оцінку щодо небезпеки з боку Росії, саме Росія вважається найбільшою екзистенційною загрозою для Європи. Можливо, не всі в Європейській раді з цим погоджуються, але більшість підтримують цю ідею. Росія є екзистенційною загрозою для нас, і ми зобов’язані мати відкриті очі в оцінках цього ризику», - сказав високий представник ЄС.
Він зауважив, що під керівництвом Путіна Росія повернулася до імперіалістичного розуміння світу. На його думку, імперська Росія царських часів та часів радянської імперії були реабілітовані Путіним, який марив її колишніми розмірами та впливами.
«Це була Грузія 2008 року. Це був Крим у 2014 році. Ми не бачили або не хотіли бачити еволюцію Росії під наглядом Путіна. Навіть попри те, що Путін сам попередив нас на Мюнхенській безпековій конференції у 2007 році. Важливо перечитати, що Путін сказав у 2007 році під час безпекової конференції в Мюнхені, - те, що, я боюся, ніхто не хотів чути або розуміти», - сказав Боррель.
Він зазначив, що Європа розробила модель взаємовідносин на основі співробітництва та взаємної економічної залежності. Всередині ЄС це мало великий успіх та дозволило забезпечити 70 років миру між європейськими країнами. Європейці були переконані, що така взаємна залежність може призвести також до політичних змін у Росії та навіть у Китаї. Але таке переконання було помилковим, і такі зміни не відбулися. У зіткненні з російським авторитаризмом взаємна залежність не принесла миру. Навпаки, вона перетворилася на залежність, зокрема, від викопного пального, і ця залежність була перетворена на зброю.
На переконання високого представника ЄС, дедалі більше європейських лідерів усвідомлюють цю загрозу. Навіть президент Франції Емануель Макрон, який завжди закликав «не принижувати Росію», попереджає про глобальні наслідки, якщо Росії вдасться перемогти в Україні. Такі попередження лунають і від інших країн світу, наприклад, з Японії.
Але в самому Європейському Союзі, зауважив Боррель, не всі поділяють таку оцінку. Деякі з європейських лідерів заявляють, що Росія не є для них екзистенційною загрозою, навпаки, вони вважають Росію «добрим другом».
«Європейський Союз керується більшістю, наша політика стосовно Росії завжди перебуває під загрозою, коли одного голосу достатньо для вето, - як це (прем’єр-міністр Угорщини) Віктор Орбан довів, коли затримав наш нещодавній пакет допомоги для України. Водночас в Сполучених Штатах політична поляризація затримала пакет військової допомоги (для України) на пів року. У розпалі війни пів року – це дуже багато часу. Це може дорівнювати різниці між перемогою та поразкою у війні», - підкреслив Боррель.
Як повідомлялося, від початку повномасштабного російського вторгнення Європейський Союз надає Україні суттєві політичну, економічну, фінансову, військову та гуманітарну допомогу. У грудні 2023 року лідери ЄС не змогли досягти консенсусу у рішення щодо створення Українського фонду в обсязі 50 мільярдів євро на 2024-2027 роки у багаторічному бюджеті ЄС, оскільки Угорщина виступила проти такого рішення. Згаданий фінансовий пакет допомоги для України був затверджений лише 1 лютого 2024 року в ході спеціальної зустрічі Європейської ради.
