Агресивна війна Росії проти України несе екзистенційну загрозу для Європи - Боррель
Як повідомляє Укрінформ, про це у блозі на сторінці Європейської служби зовнішніх дій, з приводу виходу у світ нової книги «Європа між двома війнами», написав автор цієї доробки, високий представник ЄС Жозеп Боррель.
«Мірою того, як Росія продовжує вести агресивну війну проти України, ми бачимо повернення суперництва за території та насильницьке використання військової сили в Європі, які ми раніше вже ментально заперечували. В той час, як американське залучення у Європу стає дедалі менш певним, ця війна вчиняє екзистенційну загрозу для ЄС», - заявив високий представник ЄС.
«Якщо Путіну вдасться знищити незалежність України, він там не зупиниться. Якщо він переможе, - попри очевидну підтримку України від європейців та від громадськості США, - це надішле небезпечний сигнал щодо нашої спроможності відстоювати те, у чому ми переконані», - додав Жозеп Боррель.
Він зауважив, що ЄС постав перед необхідністю зміни всієї парадигми Європейської оборони. Спільний ринок і торгівля дозволили встановити міцний мир між державами, що входять до ЄС, але цих інструментів вже недостатньо, щоб гарантувати зовнішню безпеку. Надто довго європейці делегували піклування про власну безпеку до США, та принаймні минулі 30 років, після падіння Берлінської стіни, припустилися «мовчазного роззброєння».
«Ми повинні прийняти свою стратегічну відповідальність, та набути спроможності обороняти Європу самотужки, збудувавши потужну європейську опору в межах НАТО. І нам необхідно зробити цей стрибок вперед у дуже короткий проміжок часу. Не тому, що ми збираємося вступити у війну. Навпаки: ми хочемо запобігти їй, отримавши засоби для того, щоб надійно стримувати будь-якого агресора», - підкреслив Високий представник ЄС.
Він окремо наголосив, - такі зусилля не означають прагнення створити якогось роду європейську армію. Оборона є і залишатиметься на досяжне майбутнє виключною компетенцією країн-членів ЄС. Але така зміна парадигми передбачає підвищення оборонних витрат на національному рівні для кожної з країн Євросоюзу. Середній обсяг таких витрат по усьому ЄС у 2023 році зареєстрований на рівні 1,7 відсотка від ВВП. Для досягнення мети цей показник має бути збільшений принаймні до 2-х відсотків від ВВП.
Водночас європейські країни мають навчитися витрачати ці гроші більш ефективно, витрачати їх разом, уникати дублювання та підвищувати взаємосумісність європейських збройних сил. За словами Борреля, на сьогодні лише 18 відсотків військового обладнання, що закупається для збройних сил європейських країн, є результатом спільної закупівлі. Хоча країни ЄС ще у 2007 році визначали мету для такої колективної закупівлі, принаймні, у 35 відсотків.
«Нам також необхідно зробити негайний стрибок вперед в оборонній промисловості. З початку війни (росії) проти України, європейські армії закупили 78 відсотків нового військового обладнання за межами ЄС… Один з головних уроків російської війни проти України полягає в тому, що технологічна перевага є ключовою. Особливо коли доводиться поставати перед противником, для якого життя (людини) є дешевим. Тож повинні отримати внутрішню розвинуту оборонну промисловість, яка відповідатиме нашим потребам», - сказав Високий представник ЄС.
Як передавав Укрінформ, кілька днів тому під час виступу на Nueva Economia Forum, Жозеп Боррель висловив переконання, що після подій в Україні ЄС увійшов у третій етап власного формування, що полягає у створенні власної системи оборони й безпеки, із посиленням ролі ЄС в колективній безпеці під егідою НАТО.
Фото: CLAUDIO ÁLVAREZ
