Загибель Раїсі: дипломатична «політкоректність» і найближчі прогнози

Не повторюючи сказане за останні дві доби, наголосимо лише на двох фактах: Першого віцепрезидента Мохаммада Мохбера затверджено на посаді тимчасового президента країни. Нові президентські вибори відповідно до закону мали пройти протягом наступних 50 днів, але їх уже призначено раніше – на 28 червня.

Для початку зазначимо: В Ірані і у світі Ебрагіма Раїсі називали «тегеранським м’ясником», адже за його підписом у 1988 році (Раїсі був тоді прокурором) було страчено близько 30 тисяч осіб, підлітків вішали десятками на стрілі підйомного крана. Ставши президентом Раїсі, доклав надзусиль для розбудови терористичної мережі в Сирії, Лівані, Ємені, секторі Газа. Він благословив передачу іранських «Шахедів» Росії, якими ворог ледве не щоночі тероризує мирні міста України, це за його президентства Іран став невід’ємною ланкою всесвітньої «осі зла»… Ми тут про таке нагадали (це далеко не все!), щоб створити правильне тло для того, про що йтиметься далі – як хто зреагував у світі, в тому числі в тому, який називають цивілізованим, що хто сказав про Ебрагіма Раїсі в ці дні. На жаль, це все дуже точно характеризує сучасний нещирий та аморальний світ – деяких його лідерів і ключові міжнародні організації…

Тож як на загибель президента Ірану зреагував світ, що пишуть ЗМІ та які міркування в експертів, зокрема щодо того, чи зміниться щось у відносинах Тегерана і Москви та наскільки вплине на війну, передусім, в Україні – в огляді Укрінформу.

РЕАКЦІЯ СВІТОВИХ ЛІДЕРІВ

• Близький Схід

Прем’єр-міністр Іраку Мохаммед Шіа аль-Судані (ще 30 років тому Іран з Іраком між собою жорстоко воювали. – Ред.) висловив «щирі співчуття» Верховному лідеру Ірану аятолі Алі Хаменеї та його уряду, наголосивши на «солідарності з братнім іранським народом та офіційними особами в Ісламській Республіці в цей болісний час».

У схожій тональності висловилися й інші лідери регіону, яких аж ніяк не зарахуєш до друзів Ірану – президент Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммад бін Заїд Аль-Нагаян та емір Катару шейх Тамім бін Хамад Аль-Тані.

Тим часом сирійський диктатор Башар аль-Асад, який де-факто віддав свою країну Ірану як військову базу, заявив, що Раїсі «подарував для збагачення відносин усе, що приносить користь сирійському та іранському народам».

• Хто ще?

Свої співчуття висловили також Венесуела, Туреччина, Азербайджан, Вірменія. Щодо останньої, то очільник МЗС Арарат Мірзоян написав: «Дізнавшись про жахливі новини з Ірану, в тому числі про трагічну загибель мого дорогого колеги та друга Хосейна Аміра-Абдоллахіана, я надсилаю свої найглибші співчуття уряду, колегам та дружньому народу Ірану. Поділяючи скорботу, ми бажаємо сили в цей темний час».

Кілька слів надійшло від прем'єр-міністрів Індії та Пакистану - Нарендра Моді та Шехбаза Шаріфа.

Моді: «Глибоко засмучений і шокований… Внесок Ібрагіма Раїсі у зміцнення двосторонніх відносин між Нью-Делі та Тегераном буде завжди пам'ятний. Індія стоїть поруч з Іраном у цей час скорботи».

Шаріф: «21 травня в країні буде оголошено день жалоби. Прапор буде приспущений на знак поваги до президента Раїсі і його соратників і солідарності з братнім Іраном».

• Бойовики ХАМАС, хусити і Хезболла, а також Путін і Лукашенко

Президент уряду Ємену на чолі з хуситами надіслали послання співчуття Ірану і додали, що іранський народ й надалі матиме лідерів, вірних своєму народу. А в ХАМАС наголосили, що Ісламська Республіка Іран зможе подолати наслідки цієї втрати з допомогою Аллаха. Водночас ліванська Хезболла порівняла Раїсі зі «старшим братом», висловивши глибокі співчуття і підтримку іранському народу та керівництву.

Також співчуття у зв'язку із загибеллю президента Ірану Ібрагіма Раїсі висловив Путін: «Ібрагім Раїсі був видатним політиком, все життя якого було присвячене служінню Батьківщині. Він по праву користувався високою повагою співвітчизників і значним авторитетом за кордоном. Як справжній друг Росії він зробив неоціненний особистий внесок у розвиток добросусідських відносин між нашими країнами, докладав великих зусиль для їх виведення на рівень стратегічного партнерства».

Відреагував і Лукашенко: «Пішли з життя видатні сини іранського народу, всесвітньо відомі політичні та громадські діячі, активна праця та рішучі кроки яких забезпечували належні позиції Ісламської Республіки Іран у світі, сприяли зміцненню та зростанню високого статусу держави на міжнародній арені».

• ЄС та США

Серед європейців також знайшлися ті, хто висловили співчуття Ірану у зв’язку із загибеллю Раїсі. Їх, правда, небагато, але тим не менш…

Президент Європейської ради Шарль Мішель: «ЄС висловлює щирі співчуття у зв'язку із загибеллю президента Раїсі та міністра закордонних справ Абдоллахіана, а також інших членів їхньої делегації та екіпажу в аварії вертольота. Наші думки з родинами загиблих».

Глава дипломатії Європейського Союзу Жозеп Боррель: «ЄС висловлює свої співчуття у зв’язку зі смертю президента Ісламської Республіки Іран Ібрагіма Раїсі, міністра закордонних справ Хусейна Аміра Абдоллахіана та інших іранських офіційних осіб, причетних до трагічної катастрофи гелікоптера в неділю».

Президент Польщі Анджей Дуда: «Глибоко вражений звісткою про трагічну загибель президента Ірану Раїсі разом з урядовою делегацією в авіакатастрофі. Він відзначив, що небагато народів мають подібні трагічні сторінки у своїй історії, але для поляків подібні втрати стали особливо болісними через події, що сталися у 2010 році у Смоленську, коли сталася авіакатастрофа з політичною елітою країни. Тому з особливим розумінням ми приєднуємося до близьких загиблих та іранського народу в молитві та скорботі».

Подібні меседжі надійшли також від міністерства закордонних справ Румунії.

Водночас Литва публічно заявила, що смерть іранського президента – не привід для скорботи. Зокрема, очільник МЗС Габріелюс Ландсбергіс зауважив: «Не годиться надсилати співчуття Ірану в той час, як Іран надсилає безпілотники, що використовують проти цивільного населення в Україні».

Щодо США, то там у співчуттях через загибель керівництва Ірану розмежували владу та іранський народ: «США висловлюють офіційні співчуття у зв'язку із загибеллю президента Ірану Ебрагіма Раїсі… Тоді як Іран обиратиме нового президента, ми підтверджуємо нашу підтримку іранському народу і його боротьбі за права людини та основні свободи».

Ще один чудовий приклад здорової логіки – коментар Майка Пенса, колишнього віцепрезидента США: «Президент Ірану Раїсі вмер, і світ від цього став безпечнішим. Раїсі несе відповідальність за вбивство тисяч іранських політичних в'язнів, яких він наказав стратити в 1988 році, за 1500 іранців, вбитих під час протестів 2019 року, а також за роки терористичного насильства, яке Іран поширював регіоном, забираючи також життя американців. Сподіваюся і молюся, що смерть Раїсі дасть іранському народу шанс відстояти своє природжене право на свободу і покласти край тривалому правлінню терору в Ірані».

ЩО ПРО ЦЕ ПИШУТЬ ЗМІ

Financial Times, цитуючи у своїй статті колишнього віцепрезидента Мохаммада-Алі Абтахі, зазначає, що смерть Раїсі може посилити політичне суперництво у консервативних політично-релігійних колах країни: «Прихильники жорсткої лінії, ймовірно, шукатимуть кандидата, здатного врівноважити їхню фракцію на тлі нещодавньої політичної напруженості. Жодних значних криз не очікується до президентських виборів, які, як очікується, пройдуть за форматом, подібним до попередніх».

Інший співрозмовник FT – політичний аналітик Саїд Лейлаз – вважає, що майбутній президент може походити з кіл, близьких до Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), домінування якої в державних справах посилилося після обрання Раїсі президентом у 2021 році: «Ми не повинні дивуватися, якщо наступний президент буде військовим або матиме військове минуле. Смерть Раїсі може стати поворотним моментом у політиці Ірану та підштовхнути країну до нової фази, коли політика стане жорсткішою».

Sky News пише, що Раїсі був одним з найстійкіших прихильників жорсткої лінії в Ірані, який фанатично та абсолютно вірив в іранську революцію та її місію. Його загибель знаменує важливий момент для країни і регіону, зокрема усуне з Близького Сходу одного з найжорсткіших і безкомпромісних гравців. Без Раїсі іранці можуть наважитися мріяти про менш репресивні часи після смертей, ув’язнень і тортур великої кількості людей.

«Але там, звідки він прийшов, є ще багато інших країн, і верховний лідер, найімовірніше, знайде іншого прихильника жорсткої лінії, який замінить його», – йдеться в матеріалі Sky News.

The Times of Israel повідомляє, що смерть Раїсі не матиме суттєвого впливу ні на ситуацію на Близькому Сході, ні на війну в Україні, адже в Ірані президент – лише глава уряду: «Хоча загибель двох високопоставлених іранських чиновників стала б драматичною подією в період, коли в регіоні вирують численні конфлікти, вона, найімовірніше, не матиме суттєвого впливу на перебіг цих протистоянь, оскільки рішення щодо зовнішньої політики та війни перебувають у віданні верховного лідера Алі Хаменеї. Президент Ісламської Республіки є виконавцем, а не особою, яка ухвалює рішення... Тому політика Ірану, її засади залишаться незмінними».

Водночас The Times of Israel додає, що раптова втрата президента Ірану створить вакуум влади, яким почнуть користуватися високопоставлені фігури.

У New York Times вважають, що загибель Раїсі сталася в дуже делікатний момент для міжнародних відносин. І звертають увагу на те, що лише кілька днів тому високопоставлені американські та іранські офіційні особи провели переговори через посередників, щоб спробувати знизити загрозу більш широкого конфлікту на Близькому Сході. Все для того, щоб уникнути прямої війни з Ізраїлем: «Останніми днями американські та іранські офіційні особи взяли участь у непрямих переговорах в Омані – перших таких розмовах після масштабної атаки Ірану на Ізраїль минулого місяця».

The Economist наголошує, що мало хто з іранців буде Раїсі оплакувати: «Вони пам’ятатимуть його як «суддю, що вішає», прокурора в Тегерані, який допоміг відправити на шибеницю тисячі політичних в’язнів у 1988 році. І вони пам’ятатимуть його безглузде управління економікою – президента, який укомплектував свій кабінет військовими та кліриками, які спостерігали, як ріал втратив 55% своєї вартості менш ніж за три роки».

Крім того, видання пише, що втрата Раїсі також впливає на майбутнє верховного лідера Ірану Алі Хаменеї, якому наразі 85 років. Тепер серед головних кандидатів на його посаду залишився лише його син, Моджтаба Хаменеї.

«Раніше жоден із фаворитів на заміщення Алі Хаменеї не мав очевидної переваги, адже Раїсі був непопулярним, а Моджтаба представляв би спадкову передачу влади в режимі, який прийшов до влади, поваливши спадкову монархію. Зі смертю Раїсі, Моджтаба має прямий шлях до найвищої посади. Він буде покладатися на підтримку КВІР, щоб пережити будь-яку критику, що може посилити роль корпусу в іранському режимі. Іран може еволюціонувати від гібридного військово-клерикального режиму до більш військового, що може призвести до меншого релігійного консерватизму всередині країни, але ще більшої агресії на міжнародній арені», - прогнозує The Economist.

Bloomberg аналізує внесок Раїсі в політику Ірану. Він переміг (у 2021 році, - ред.) завдяки рекордно низькій явці та пообіцяв припинити спроби побудувати торговельні зв'язки із Заходом і натомість зосередитися на розвитку співробітництва з Китаєм і Росією. Наразі Іран посідає третє місце за обсягом виробництва нафти серед членів ОПЕК і продає її переважно Пекіну. З Росією, як зазначає агентство, Тегеран веде військове співробітництво, зокрема у сфері розробки дронів.

Ну, і ще кілька видань.

Die Welt: «Раїсі не був харизматиком. Але він відігравав особливу роль у заплутаній мережі режиму в Тегерані».

Frankfurter Allgemeine: «У будь-якому разі смерть Раїсі поки що мало що змінить в основному напрямку внутрішньої, зовнішньої та ядерної політики. Курс Ірану визначають верховний лідер і Революційна гвардія».

ПОГЛЯД З КИЄВА: ЯКІ ОЧІКУВАННЯ ТА ЯК ЦЕ ВПЛИНЕ НА ВІЙНУ В УКРАЇНІ

Директор Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вважає, що смертю Раїсі скористається родина аятоли Хаменеї – брат Алі та син Моджтаба.

«На заваді тому, аби повністю взяти владу у свої руки, родині Хаменеї заважали такі фактори: по-перше, військові (КВІР) – їхніх командирів «трішки» ліквідували Ізраїльтяни, а ще раніше США; по-друге, Росія, адже саме до Раїсі літав Патрушев домовлятись про зброю. Патрушев не при справах тепер, от і президент Ірану втратив «покровителя», – вважає експерт.

Хаменеї займуть більше прозахідну позицію і будуть намагатися домовитись із США про скасування санкцій в обмін на торговельні преференції для нафти і не тільки.

«Вони відчули, що якщо не зайнятись економікою, то іранці їх просто «знесуть». Там багато вже було хвиль протестів, які ширились країною. Парадоксально, але через 46 років після початку ісламської революції в Ірані, саме ті, хто блокував Посольство США, будуть пробувати домовитися із Вашингтоном. Якщо так, то це може стати серйозним успіхом США і розірве співпрацю між Іраном та Росією», - прогнозує пан Мусієнко.

Подібну думку висловив політолог Віктор Таран, який вважає, що зі смертю Раїсі країни терористичної вісі зазнали суттєвої втрати: «Путінський режим, ХАМАС, Хезболла, єменські хусити та інші терористичні іранські проксі втратили ключового партнера. Для декого, як наприклад, ХАМАС чи хусити, це буде фатальна втрата. Для Росії – стратегічна, але не ключова. З ними, на жаль, лишається гібридна допомога від Китаю».

Експерт прогнозує, що після перевиборів президента Ірану агресивна політика, яку проводить Ісламська республіка останні 10 років, може послабнути, якщо не зникнути. А отже Іран та Світ може очікувати епоха перезавантаження відносин.

«Умовно – зняття санкцій за відхід від терористичної політики, яку Іран проводив останні роки. Якщо це станеться, то на Близькому Сході та у світі почнеться нова доба. Тож спостерігаймо, хто буде кандидатом у президенти. Кого Хаменеї «благословить» на балотування. Це неймовірно важливо, бо цей кандидат з високою ймовірністю замінить з часом 85-річного духовного лідера Ірану. Від цього залежить не лише майбутнє Ірану, але певною мірою, майбутнє України», – вважає пан Таран.

На думку керівника Центру громадської аналітики «Вежа» Валерія Клочка, Раїсі міг бути головною перепоною потепління відносин Ірану з Заходом, враховуючи те, що він активно підтримував Росію.

«Безумовно, ця подія дуже важлива в усіх сенсах. Не можна її скидати з важелів, мовляв, це нічого не означає. Це дійсно відкриває нові можливості говорити сьогодні, що політика Ірану може змінитися. Але зараз суттєвих підстав для того, щоб Хаменеї змінив свою позицію щодо війни Росії проти України, я поки що не бачу», – оцінив експерт.

Він звернув увагу на те, як швидко і активно росіяни відпрацьовують загибель Раїсі у своєму інформаційному просторі: «Росіяни стурбовані тим, що буде далі, бо співпраця з Іраном для них дуже важлива».

У контексті впливу загибелі Раїсі на відносини Тегерана з Москвою заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов звернув увагу на майбутні вибори президента Ірану, після яких може багато що змінитися: «Тому що ця смерть може запустити внутрішню конкуренцію – елітний розкол. Він там у певному вигляді присутній. Треба сказати, що далеко не всі в іранському істеблішменті підтримують проросійський курс і зближення з Росією, який проводив Раїсі разом з верховним лідером. Достатньо голосів, особливо на рівні кабінету міністрів, які шукали швидше способу взаємодії з Заходом і нормалізації відносин. Тому вибори важливі, персони важливі».

Водночас експерт звернув увагу, що в Ірані існує спеціальний орган, який вирішує, кого допускати до виборів, а кого – ні. Тож існує чимала ймовірність, що вигідні для України та усього демократичного світу кандидати балотуватися у президенти не зможуть.

Нарешті аналітик «Українського інституту майбутнього» Ілія Куса, відомий спеціаліст з Близькосхідного регіону, дає оцінки дуже обережні. Зокрема, він не вірить, що зміна президента Ірану призведе до якихось змін у відносинах між Тегераном і Москвою – а для України це одне з найголовніших питань у всій цій історії.

Куса: «Загалом я не чекаю жодних серйозних потрясінь для іранської політичної системи. Вона досить стійка до подібних речей. Президент Ірану, формально будучи другою людиною у країні, не мав такого впливу, аби своєю смертю загрожувати життєздатності держави. Він був головою виконавчої влади, досить непопулярним і менш амбітним, ніж його попередники. Я б не став говорити, що було втрачено мало не майбутнього главу Ірану, без якого тепер системі кінець. Кандидатів на посаду верховного лідера кілька, і процес не буде паралізований через загибель одного».

Пан Куса також не чекає на масові протести опозиційно налаштованих іранців. Незважаючи на всю фрустрацію, емоційне тло не те.

Зрештою, навряд чи щось зміниться у відносинах РФ та Ірану: «Ситуативне партнерство РФ та Ірану підв'язане не стільки до однієї особи, скільки до міжнародної обстановки, поганих відносин із Заходом та тісних зв'язків на різних рівнях. Тому смерть президента Ірану навряд чи на нас якось позначиться».

Іншу думку висловив політичний аналітик, публіцист Віталій Портников, який каже, що Ібрагім Раїсі був лідером клану, що орієнтувався на особливі відносини з РФ, був прихильником розвитку саме ірано-російського співробітництва в той час, як багато хто з інших представників теократичного керівництва Ірану наполягав на балансі між Росією, Заходом та іншими.

«Саме Ібрагім Раїсі був тим президентом, який переконував верховного лідера в необхідності постачання зброї до Росії, щоб використати Україну як полігон для Ірану. Таким чином, коли ми бачимо іранські «Шахеди» над власними головами чи їхні аналоги, ми маємо пам'ятати внесок Ібрагіма Раїсі в постачання цього озброєння режиму Путіна. Також варто сказати, що сам Путін прекрасно усвідомлював значення Раїсі для співробітництва між двома тоталітарними державами. В ніч, коли всі чекали інформації про те, що відбувається з гелікоптером іранського президента, Путін зібрав у Кремлі спеціальну нараду за участю міністра оборони Андрія Бєлоусова, секретаря Ради безпеки РФ Сергія Шойгу, представників російських спецслужб і відповідних відомств і запросив на цю зустріч… посла Ірану в Москві. Настільки російський президент був занепокоєний втратою лобіста власних інтересів у Тегерані», – зазначив пан Портников.

Тож експерт підкреслив, що загибель Раїсі – це удар по позиціях Путіна.

Огляд Мирослава Лісковича, Київ