Макрон у Новій Каледонії заявив, що не піде на поступки, та закликав припинити протести
Як передає Укрінформ, після прибуття до столиці Нумеа Макрон відвідав поліцейську дільницю, щоб подякувати профeсіоналізму поліцейських, повідомляє BFMTV.
"Ніхто не очікував такого рівня організації насильства", - сказав глава держави. Він також заявив про "абсолютно безпрецедентний повстанський рух на острові".
Макрон заявив, що не збирається робити жодного кроку назад щодо конституційної реформи. Саме через неї й почалися заворушення в Новій Каледонії, що вже призвели до смерті 6 людей.
Виступаючи перед місцевими виборними представниками в Нумеа, Макрон закликав до "конструктивного заспокоєння" та пошуку політичного рішення. Водночас, за його словами, влада не збирається відступати від результатів трьох референдумів, які підтвердили, що ця заморська територія залишається частиною Французької Республіки.
«Умиротворення не може означати повернення назад. Тим не менш, ми повинні повернути всі зацікавлені сторони за стіл переговорів. Заспокоєння не можна досягти, не поважаючи народне волевиявлення, яке вже відбулося", - пояснив Макрон.
Окрім обговорення конституційного законопроєкту, який спричинив протести, йдеться також про продовження надзвичайного стану на архіпелазі.
«Я апелюю до відповідальності всіх присутніх тут лідерів. Він (надзвичайний стан - ред.) буде знятий тільки в тому випадку, якщо кожен візьме на себе відповідальність і закличе до зняття блокпостів», - сказав Макрон.
Глава Франції пробуде в Новій Каледонії 12 годин, разом з президентською місією там перебувають також міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманен та міністр збройних сил Себастьян Лекорню.
Як повідомляв Укрінформ, у французькій заморській території, Новій Каледонії, перед приїздом президента Макрона заявили про масштабну кібератаку з російських IP-адрес.
Раніше Франція запровадила режим надзвичайного стану на своїй заморській території.
Минулого вівторка депутати Національної асамблеї проголосували за реформу, яка розморожує виборче право для 25 тисяч громадян, переважно некорінного народу. Канаки - корінне населення острова - є учасниками руху за незалежність. Вони стверджують, що реформа розмиває електорат та призведе до подальшої маргіналізації корінного народу.
Текст реформи ще має бути проголосований на засіданні Конгресу, якщо до цього часу не буде досягнуто згоди щодо тексту між партіями, які виступають за незалежність Нової Каледонії, та партіями-супротивниками незалежності.
Перед цим у Новій Каледонії відбулись три референдуми, на яких перемогли противники незалежності. Втім канаки-незалежники не визнають результатів останнього волевиявлення, проведеного у 2021 році під час епідемії ковіду.
Фото: ЕРА
