У перший рік повномасштабної війни Естонія долучилася до відбудови Житомирської області. Завдяки її підтримці в Овручі побудували модульний дитсадок, а в Малині – відновили пошкоджений під час обстрілів міст.
В інтерв’ю Укрінформу Надзвичайний та Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні Аннелі Кольк розповіла про проєкти, які нині реалізуються на Житомирщині, українців, котрі виїхали в Естонію під час повномасштабної війни, ключові напрямки співпраці з нашою державою та прокоментувала результати виборів до Європейського парламенту.
ЕСТОНІЯ ПЛАНУЄ РЕАЛІЗУВАТИ НА ЖИТОМИРЩИНІ ПОНАД 10 НОВИХ ПРОЄКТІВ
- Минулого тижня в Житомирі та Овручі працювали естонські делегації, тож хочу розпочати розмову зі співпраці Естонії з нашою областю. Розкажіть, будь ласка, скільки наразі проєктів реалізовано на Житомирщині за участю естонського уряду і про який обсяг фінансування йдеться?
- Естонія була однією з перших країн, яка долучилася до відбудови України в розпал війни два роки тому. У 2022 році ми спрямували на це 4 млн євро, у 2023-му – 8 млн євро, а на 2024-2027 роки передбачено 56 млн євро. Усі люди, які працюють в уряді Естонії, вболівають за відбудову вашої країни, а особливо – Житомирської області.
Ми – маленька країна з 1,3 млн населення. Зважаючи на можливості нашого бюджету, ми обрали для допомоги Житомирську область, де вже реалізували багато проєктів. Зокрема, побудували дитячий садок в Овручі, разом із Житомирською ОВА відновили міст у Малині. Кілька тижнів тому міністр закордонних справ Естонії був у Житомирі, де разом із Фундацією Олени Зеленської відкрив дитячий будинок сімейного типу для сім’ї, яка через війну вимушено виїхала з Донецької області. Ми запросили цю сім’ю в літній табір до Естонії.
Хочу наголосити, що коли Естонія займається відбудовою Житомирської області, то йдеться не лише про будівельні матеріали. Побудований в Овручі дитсадок ми забезпечили меблями, комп’ютерною технікою, навчали його вихователів. Тобто своїм проєктам ми даємо розвиток. У грудні минулого року ми привезли солодощі для вихованців того дитсадка, адже нам важливо бачити їхню радість і звертати увагу, чи можемо ще щось покращити.
Окрім того, ми заклали капсули під будівництво трьох дитячих будинків сімейного типу в Житомирській громаді. Одну з сімей, яка була присутня на цій події, також запросили влітку в Естонію. Ми пообіцяли, що будівництво завершимо до Різдва.
Ми побачили, що начальник обласної військової адміністрації та мери міст віддані своїй справі, а таким людям легше допомагати.
- Які проєкти за підтримки Естонії будуть реалізовані на Житомирщині найближчим часом?
- В області ми плануємо втілити в життя понад 10 нових проєктів. Зокрема, відновити школу мистецтв у Малині. Будуємо укриття для семи дитячих будинків. Окрім того, в Овручі реконструюємо будівлю під житло для внутрішньо переміщених осіб. Проводимо також тренінги для представників влади Житомирської області та продовжуємо надавати гуманітарну допомогу.
Хочу зауважити, що Естонія була однією з перших країн, яка заявила, що буде займатися відновленням у довгостроковій перспективі.
Декілька разів у мене запитували, чому Естонія це робить, чи не боїмося ми, що побудований дитсадок знову зруйнують. Я завжди кажу, що ми маємо дати людям надію. Ті, хто живуть в Овручі та Малині, не повинні дивитися на руїни щодня. Ми хочемо, аби люди, які виїхали з України через війну, повернулися додому. Якщо країна-терорист Росія скине бомбу на дитсадок, ми побудуємо новий.
НЕ ЧУЛА ДИСКУСІЙ НА ТЕМУ, ЧОМУ ЕСТОНЦІ СПЛАЧУЮТЬ ЧАСТИНУ ПОДАТКІВ НА ДОПОМОГУ УКРАЇНІ
- Чи готова Естонія й надалі підтримувати Житомирську область з огляду на те, що дата завершення війни невідома?
- Безперечно. Ми пообіцяли, що підтримуватимемо Україну в усіх битвах до перемоги. Велика допомога потрібна буде й після війни, а особливо – на відбудову. Прем’єр-міністр Естонії перебувала у Берліні, де проходила конференція з відбудови. Після війни Україна не залишиться сам-на-сам зі своїми проблемами. Ми хочемо, щоб ваша країна стала членом Європейського Союзу та НАТО, і будемо допомагати на цьому шляху.
- Як естонські громадяни ставляться до того, що частина їхніх податків іде на допомогу Україні?
- Це дуже хороше і просте запитання. Відколи Росія окупувала Крим та інші регіони, естонське суспільство дуже схвильоване ситуацією в Україні. Політики завжди слідують волі народу, тому ми бачимо таку велику підтримку України з боку уряду та парламенту. У мене на очах з’являються сльози, коли бачу, як багато людей в Естонії допомагають вашій державі. Вони, зокрема, забезпечують автомобілями українських військовослужбовців на передовій. На початку повномасштабної війни половина Естонії плела маскувальні сітки. Ми розуміємо, що все це – гроші, але вони то є, то немає, а свобода залишається.
Українці – надзвичайно сміливі, витривалі та стійкі, нас це дуже надихає. Я ніколи не чула дискусій на тему, чому естонці сплачують частину податків на допомогу Україні.
УКРАЇНЦЯМ НЕВАЖКО ІНТЕГРУВАТИСЯ В ЖИТТЯ ЕСТОНІЇ
- Скільки українців, які виїхали під час повномасштабної війни, проживає нині в Естонії? Як вони інтегруються в соціальне та економічне життя?
- Наскільки мені відомо, йдеться про близько 50 тис. українців. Із першого дня ми намагалися зробити перебування ваших співвітчизників якнайкращим. Наші волонтери зустрічали українців на кордонах, радили, де отримати допомогу. Забезпечували тимчасовим житлом і соціальним пакетом. Спеціально для українських школярів створили школу, яку назвали «Школа свободи». Окрім того, одна з естонських шкіл відкрила філію для юних українців. Діти навчаються за естонською програмою і, водночас, продовжують вивчати українську мову та культуру.
Естонці дійсно піклуються про українців, допомагають знайти роботу. Загалом інтегруватися легко. У нас є багато кафе, власники яких – українці, там готують українські страви.
- Чи використовує Естонія потенціал українців, які були хорошими фахівцями в себе вдома?
- Так. До речі, у цих двох школах, про які я згадала, працюють українські вчителі. Агенція із соціального захисту також намагається знайти роботу для українців відповідно до їхнього фаху. Хочу наголосити, що українці добре знають англійську мову, тому не мають великих труднощів у пошуках роботи.
У ПРІОРИТЕТІ – ВІЙСЬКОВА ДОПОМОГА УКРАЇНІ
- Естонія запустила програму з безкоштовного протезування для українців. Чи діє вона зараз? Які ще є спільні проєкти з реабілітації військових та ветеранів?
- Так, цей проєкт стартував минулого року, тоді 23 українські військовослужбовці отримали протези. Знаю, що міністерство соціального захисту Естонії шукає шляхи, аби продовжити програму.
Ми навчаємо протезуванню українських фахівців. Натомість естонські лікарі вивчають ваш досвід, адже раніше в нас не бачили поранень, які отримують в Україні. Також забезпечуємо реабілітацію для українських військовослужбовців із боку міністерства оборони. Її вже змогли пройти понад 240 воїнів.
- Розкажіть, які напрямки зараз пріоритетні в співпраці Естонії та України.
- Передовсім – допомогти Україні перемогти, а це означає, що першочергово ми надаватимемо військову допомогу.
Окрім того, це такі напрямки, як відбудова, реконструкція, реформи, співпраця в ІТ-галузі, медицині, гуманітарна підтримка тощо.
З огляду на кризу в українській енергетиці, ми надали генератори, а нещодавно спрямували 400 тис. євро до Фонду підтримки енергетики України. Зараз готуємо передачу Україні 3000 тонн обладнання, зокрема й генераторів.
Як посол Естонії скажу, що для нас важливі всі напрямки, де ми можемо допомогти Україні. Хоча ми – маленька країна, але дуже гнучкі в реакціях та розподілі ресурсів.
- За даним перепису населення 2021 року, майже чверть населення Естонії – росіяни. Чи змінилася їхня поведінка з 24 лютого 2022 року? Чи становлять вони загрозу національній безпеці Естонії?
- Перед тим, як приїхати в Україну, я чотири роки була послом у Туреччині. Коли розпочалася повномасштабна війна, наскільки мені відомо, їхня поведінка в Естонії не стала агресивною. Вони більше стурбовані своїми проблемами та правами. Більшість із них проживає у східній частині нашої країни, а також у столиці. У них не визначене громадянство, бо вони не прийняли громадянства Естонії і не позбулися російського, так само як і не залишили нашу країну й не повернулися в свою. Впевнена, що росіяни, які проживають в Естонії, мають більше прав за тих, хто живе в Росії.
Упродовж останніх 30 років ми реалізували проєкти, аби інтегрувати росіян в естонське суспільство. Звичайно, ми теж засвоїли уроки в цьому процесі. Не вважаємо, що вони становлять загрозу Естонії. Звісно, ми моніторимо ситуацію.
Я працюю у галузі міжнародних відносин більше 25 років і починала з посади, що відповідає за права меншин та інтеграцію в Європейський Союз. Упродовж цього часу я помітила, що представники російської меншини другого і третього покоління прийняли громадянство Естонії та були інтегровані.
ГОЛОС ЕСТОНІЇ В ЄС ТА НАТО ДУЖЕ ГУЧНИЙ
- Нещодавно завершилися вибори до Європейського парламенту. За вашими оцінками, чи вплине нова розстановка політичних сил на підтримку України в Європарламенті?
- Ми дуже уважно спостерігали за цими виборами. Хочу запевнити, що з боку Естонії змін не буде. Ми продовжуватимемо боротися за перемогу України.
Щодо інших країн, то спостерігатимемо. Під час виборчих кампаній політики дуже багато обіцяють, але як тільки їх обирають, вони змінюються. Сподіваюся, що зміни в Європейському парламенті не дуже сильно вплинуть на підтримку України. Звісно, інколи з приводу цього виникатимуть дискусії, але Європарламент буде однією з ключових інституцій Європейського Союзу, яка підтримує Україну.
- Українці зараз переживають дуже важкі часи: щоденні обстріли, смерті та руйнування. Додаються й проблеми в енергетиці. Що б ви побажали українцям?
- Після того, як я приїхала в Україну, багато чому навчилася у ваших громадян. Зі свого вікна я бачила дрони та ракети. Разом із волонтерами їздила до лінії фронту, де провела три дні. Хочу сказати, що ваша сміливість, стійкість та витривалість – вражаючі.
Хочу побажати і далі зберігати силу свого духу та не втрачати надії. Естонія та весь демократичний світ допомагають вам. Щодо Естонії, ми не бачимо жодного іншого виходу, окрім перемоги України. Ми є членами НАТО та Європейського Союзу, де всі рішення приймаються шляхом консенсусу. Ми маємо там голос і він дуже гучний. Ми віримо у перемогу України.
Ірина Чириця, Житомир
Фото Геннадія Мінченка