Литва почала вихід з конвенції про заборону касетних боєприпасів
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на національного мовника LRT.
Міноборони вважає, що треба денонсувати конвенцію, оскільки після ратифікації її Литвою в 2011 році ситуація з національною безпекою та загрозами для держави принципово змінилася. При цьому більшість сусідніх країн регіону не є учасниками конвенції – з країн, що межують з Росією, наразі до конвенції приєдналися лише Литва та Норвегія.
«Також війна Росії проти України показала, що ефективно замінити використання касетних боєприпасів та їхній оборонний потенціал, щоби протистояти широкомасштабній атаці, вкрай складно», – зазначили у Міноборони.
Законодавчу ініціативу ще мають схвалити парламент і президент Литви. Нещодавно канцелярія президента заявляла, що Гітанас Науседа підтримує вихід Литви з конвенції.
Міністр оборони Лаурінас Кащюнас зазначив, що денонсація відбудеться лише через півроку після того, як Сейм ухвалить остаточне рішення. За його словами, це питання має надійти до литовського парламенту 11 липня.
Касетні боєприпаси розриваються на безліч дрібних вибухівок. Вони зазвичай детонують під час контакту з твердою основою. Однак мокра або м'яка поверхня можуть завадити вибуху. Після того такий боєприпас може здетонувати, якщо його кинути або підняти. З цієї причини даний вид боєприпасів вважається надзвичайно небезпечним для мирного населення.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні минулого року в Пентагоні заявили, що ЗСУ використовують американські касетні боєприпаси відповідально та ефективно. США передали Україні ефективні касетні боєприпаси для ураження піхоти й техніки окупантів, вони мають незначний відсоток відмов та практично не сприяють мінному забрудненню територій – на відміну від російських.
