Подякуємо Богові, що куля влучила Трампові у вухо, а не туди, куди цілив стрілець…

Подякуємо Богові, що куля влучила Трампові у вухо, а не туди, куди цілив стрілець…

Укрінформ
Ці сантиметри визначали долю людства. Бо критична дестабілізація країни-лідера західного світу обійшлася б дорого. Передусім, Україні

Дональд Трамп уже з'явився на публіці після замаху – на з'їзді Республіканської партії  у Мілуокі, штат Вісконсин, де його офіційно висунули кандидатом у президенти США. Трамп прибув на захід з перебинтованим вухом та піднятою рукою зі стиснутим кулаком.

Перед цим він оголосив свого кандидата на посаду віцепрезидента – сенатора від штату Огайо Джей Ді Венса, який належить до тієї групи республіканців у Конгресі, яка на пів року загальмувала американську допомогу Україні. Венс не підтримує російське вторгнення, але не вірить у реальність перемоги Києва, і вважає, що США мають насамперед зміцнювати південний кордон та боротися з нелегальною імміграцією, а також протистояти Китаю. До речі, хоча Ді Венса сьогодні й називають затятим трампістом та одним з найактивніших агітаторів руху за «повернення Америці величі», втім, так було не завжди. Коли Трамп уперше балотувався на пост президента вісім років тому, Венс написав у своєму Twitter (тепер Х): «Трамп змушує людей, які мені не байдужі, боятися. Іммігранти, мусульмани тощо. Через це я вважаю його непорядним. Бог хоче від нас кращого».

«Джей Ді Венс політично нестійкий – його хитало і в лівий спектр, і Трампа він називав «американським Гітлером». Але зараз він еталонний трампіст. По Україні у нього не може бути власної позиції, він просто не займався достатньо міжнародними справами. Він чітко слідує «політиці партії». Такий собі харизматичний «солдат Трампа». Це означає, що з ним можна і треба працювати. Не записувати відразу до ворогів України і не обзивати, щоб російські пропагандисти розганяли по всіх мережах. А наполегливо комунікувати і доносити свої аргументи. Можна і парламентський, і неурядовий, і релігійний треки включити. Апелювати до його військового бекграунду і так далі», – справедливо наголосив директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.

Дональд Трамп і Джей Ді Венс
Дональд Трамп і Джей Ді Венс

Тобто не все так погано, як видається на перший погляд. Особливо, якщо порівнювати з тим, як могло бути. Лише уявіть собі, що було б, якби 13 липня «та сама куля» влучила Трампові у череп, а не у вухо, якби стрілець вистрілив на 4 см правіше й убив його?

Пам’ятаєте, як у 2020 році, після загибелі від рук поліцейського афроамериканця Джорджа Флойда, Америкою прокотилася небачена хвиля протестів під гаслом Black Lives Matter, які супроводжувалися масовими сутичками, заворушеннями, стріляниною тощо? А що було б з Америкою після вбивства Трампа? Чи могла країна звалитися в громадянську війну? Не факт. Втім, опинитися у переддень такої війни, пережити штурм Капітолію 2.0 – цілком можливо, враховуючи те, наскільки наелектризованим є нині американське суспільство.

Врешті-решт, як би позначилася ймовірне вбивство Трампа на вже згаданий з’їзд Республіканської партії? Чи висунули б республіканці начебто проукраїнську Ніккі Гейлі як кандидата у президенти США? Тут, за таких обставин, без шансів. А от кандидатів більш небезпечніших і відвертіших за Трампа у своєму ставленні до України точно не бракувало б – ми спостерігали за цим під час праймеріз.

…Хаос з гарантовано важкими наслідками – таким, схоже, було б найближче майбутнє США. Якби «та сама куля» влучила Трампові в череп, а не у вухо, то американцям остаточно б стало байдуже і до України, і до ЄС, і до НАТО. Але, на щастя, все обійшлося. По суті, оці «4 сантиметри правіше» визначили долю людства на найближчі роки. 

ЙМОВІРНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ У США НЕГАТИВНО ВПЛИНУЛА Б НА ЗЛАГОДЖЕНІСТЬ ГЛОБАЛЬНОЇ АНТИПУТІНСЬКОЇ КОАЛІЦІЇ ТА ХІД ВІЙНИ З РФ

У коментарі Укрінформу політолог-міжнародник Олександр Юсупов розповів, що успішний замах на Дональда Трампа, безумовно, спричинив би масштабні політичні та соціальні наслідки для Сполучених Штатів.

«Вбивство настільки впливової політичної фігури викликало б хвилю національного шоку та масових заворушень серед його відданих прихильників. Згадайте лише атаку на будівлю Конгресу США у 2020 році. Можна тільки уявити, які заворушення могли б статися, якби Трамп, людина-символ для багатьох, був убитий», – каже він.

Республіканська партія одразу ж опинилася б у глибокій кризі.

За словами пана Юсупова, історія підтверджує, що вбивства політичних лідерів мають глибокі наслідки.

«Вбивство Авраама Лінкольна в 1865 році спричинило масштабні зміни в реконструкції США після Громадянської війни, а смерть Джона Ф. Кеннеді в 1963 році змінила хід історії США, відкривши шлях для прийняття Закону про громадянські права. Для України та усієї Європи такий сценарій став би дуже поганою новиною, адже вкрай імовірна нестабільність у США негативно вплинула б на злагодженість глобальної антипутінської коаліції та хід війни з РФ», – переконує експерт-міжнародник.

Політолог Олег Постернак також згадав про політичні вбивства.

«Вони дійсно вважаються певною традицією американського життя минулого. Однак смерть Трампа викликала б тайфун ненависті та привела б до руху величезні маси прихильників, викликала б деструкцію, яка заглибила б країну в кризу. Ми всі були свідками в січні 2021 р., на що здатні трампісти, коли Трамп не визнавав перемоги Байдена. Виборець Трампа заряджений тільки на його перемогу і тому будь-яка подія, яка скасує цю їхню виборчу мрію, може стати детонатором для агресивної хвилі, що здатна розхитати всю політичну систему США».

Тим не менш, Трамп вийшов із цієї історії живим і сильним, а це є потужним сигналом виборцям, який буде схильний сприйняти цей факт, як провидіння вищих сил і знак для перемоги їхнього кумира на виборах.

Протести активістів руху Black Lives Matter у США, 2020 рік
Протести активістів руху Black Lives Matter у США, 2020 рік

А це – політолог Ігор Рейтерович: «Якщо ми моделюємо такий гіпотетичний сценарій, то, звісно, хвиля заворушень по США прокотилася б. Але тут багато чого залежало б від того, до яких саме заяв вдавалися/не вдавалися представники Республіканської партії. Щонайперше йдеться про тих, кого прийнято називати «трампістами». Якщо б вони почали звинувачувати адміністрацію Байдена, то у деяких штатах, особливо там, де найбільше підтримують Трампа, протести б відбулося».

Чи були б ці протести масовими? Політолог сумнівається: «Попри те, що американське суспільство на сьогодні надзвичайно поляризоване, та все ж таки елемент здорового глузду у них присутній. Навіть серед тих же республіканців є багато таких, які розуміють, що змагаючись за першість на виборах, головне не втратити країну».

Пан Рейтерович сумнівається і в тому, що на тлі ймовірних протестів американцям стало б остаточно байдуже і до України, і до ЄС, і до НАТО.

«Звісно, багато чого залежало б від того, якими ці протести були б за масштабами. Якщо б їх швидко взяли під контроль, то я не думаю, що це сильно вдарило б по позиціям Сполучених Штатів, по їх ролі на міжнародній арені. Можливо, вони б на деяких час відволіклися. Але я думаю, що американська раціональність домінувала би на тлі навіть такої трагедії, як смерть кандидата у президенти», – переконує політолог.

Свій з’їзд республіканці перенесли б на кілька днів/тижнів, обравши іншого кандидата.

«І цей кандидат із високою ймовірністю переміг би на виборах. Хто міг стати цим кандидатом? Чи обрали б когось більш небезпечнішого й відвертішого за Трампа у своєму ставленні до України? Ви праві, таких там справді достатньо. Та, швидше за все, взялися б за основу останні результати, де були два кандидати – Трамп і Гейлі. І саме Гейлі б номінували. Чому я так вважаю? А тому, що всі ті «навіжені» не мають всередині партії серйозної підтримки. І спонсори їх у такому форматі не підтримали б», – вважає Ігор Рейтерович.

ЩО ТЕПЕР БУДЕ?

Замах відкриває дорогу Трампу для нового образу – більш привабливого, конструктивного і виваженого. Так вважає Олег Постернак: «Трамп вже на дебатах почав себе так позиціонувати, не піддаючись на дошкульні докори з боку Байдена. Не дарма Трамп вийшов із гаслом «Об'єднаємо Америку», що дозволяє йому розраховувати на повернення когось із тих виборців, які сприймають його зі страхом та обережністю».

Головна мета Трампа зараз, на думку політолога, показати себе максимально діловим, респектабельним, системним політиком, вийти із сприйняття ексцентричної та слабко прогнозованої «зірки».

«А далі виборці зроблять своє діло, повіривши навіть у те, що Трамп вижив саме задля президентського служіння країні», – переконує пан Постернак.

Дональд Трамп і Джо Байден
Дональд Трамп і Джо Байден

За словами Олександра Юсупова, замах на Трампа, вочевидь, підвищить його популярність, створюючи образ стійкого лідера, який пережив атаку: «Кампанія колишнього президента зможе ефективно використати цей випадок для підкреслення теми безстрашного лідерства Трампа у порівняні з поганим станом здоров’я Байдена, що домінуватиме в медіапросторі певний час».

Втім, історичні прецеденти показують, що такі події можуть мати довготривалі наслідки. Наприклад, після вбивства в 1968 році Роберта Кеннеді, кандидата в президенти і брата убитого п’ятьма роками раніше президента Джона Кеннеді, політичний клімат США кардинально змінився, спричинивши глибокий вплив на хід виборів того року.

«Подібним чином, замах на Рональда Рейгана в 1981 році підвищив його популярність і зміцнив його політичні позиції» для другої перемоги поспіль, – звертає увагу Олександр Юсупов.

Ігор Рейтерович каже, що куля відрекошетила від вуха Трампа у Байдена: «Зрозуміло, що у Трампа після цього зростуть рейтинги. Хоча є один момент. Видання Axios написало, що то могла не куля йому влучити у вухо, а уламки скляного суфлера, який стояв перед ним. Тобто, можливо, постріл не був спрямований у Трампа, а просто в натовп».

Ну, є й така версія. Наскільки вона буде підтверджена – подивимося.

«Але якщо це справді виявляться уламки скла… Слухайте, тоді ця історія взагалі заграє іншими фарбами», – додав політолог.

Зрештою, до виборів ще 3,5 місяці…

«Якби замах стався за кілька тижнів до виборів – Трампа точно обрали б президентом. А за 3,5 місяці може відбутися ще багато чого. 3,5 місяці можуть внести певні корективи. І, як це не дивно, одним з невеликих, але все ж шансів для Байдена є якраз те, що Трамп тепер надмірно захопиться цією історією «з Божим промислом». Це може піти йому в мінус. Бо ті, хто все ще не визначився, побачать, що людина, яка прийде до влади на такій хвилі, може «пуститися берегів», як у нас кажуть, і це матиме негативні наслідки для США», – коментує експерт.

Якщо Трамп піде по такому формату, то не ще гарантовано, що він переможе.

«Але якщо республіканці, без агресивних заяв, без нападок на Байдена просто будуть крутити тему «я не відступлюся», «я хочу врятувати/об’єднати Америку», то з великою ймовірністю Трамп таки виграє ці вибори», – резюмував Ігор Рейтерович.

Від себе додамо: за таких умов в України, ЄС і НАТО з’являться нові шанси. Тож подякуємо Богові, що стрілець промахнувся…

Мирослав Ліскович. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-