Міністр юстиції ФРН - про обмін в’язнями: Мене хвилювало, щоб Росія їх не отруїла перед вильотом
Про це політик заявив у інтерв’ю журналу Stern, передає Укрінформ.
«Я наполегливо раджу всім не їхати в країну, де ніхто не є в безпеці, якщо це не є абсолютно необхідним», - попередив Бушманн.
Він нагадав, що за час правління Володимира Путіна було вбито майже 40 журналістів і незліченна кількість людей безпідставно затримані.
Водночас глава Мін'юсту не вважає, що нещодавній великий обмін збільшив ризик для німців, адже ще до нього в Росії давно вже було небезпечно.
Коментуючи власне обмін, Бушманн зізнався, що до останнього мав сумніви щодо того, чи буде російська сторона дотримуватися угоди.
«Ми не могли бути впевнені навіть тоді, коли літак зі звільненими в'язнями приземлився в Кельні/Бонні», - сказав він, пояснивши це тим, що російська спецслужба ФСБ регулярно використовує отруту для прямого чи опосередкованого знищення життя чи здоров’я людей у найпідступніший спосіб.
«Особисто мене це дуже хвилювало, що Росія їх отруїла перед вильотом. Але виходячи з того, що ми знаємо на цей час, слава богу, це не так», – сказав політик, зазначивши, що всі звільнені пройшли медичний огляд, коли опинилися на території ФРН.
Бушманн визнав, що рішення віддати Росії засудженого на довічне вбивцю Вадима Красікова було дуже складним і важким компромісом. Він водночас не погодився, що це створило прецедент.
Міністр відкинув критику щодо того, що, звільнивши вбивцю, Німеччина припускає можливість подібних ситуацій у майбутньому, до того ж робить Берлін уразливим для шантажу з боку РФ.
«У цій конкретній ситуації ми вважали, що користь переважує вагомі контраргументи. Це не призведе до можливості шантажу», - заявив міністр юстиції.
Як повідомлялось, минулого тижня відбувся найбільший обмін між Росією і Заходом з часів «холодної війни». В його рамках Росія звільнила 15 полонених, у тому числі 4 з німецькими паспортами; одного німця, засудженого до страти, видала Білорусь. Натомість Росія отримала 8 своїх убивць, кіберзлочинців, шпигунів і двох їхніх дітей. Німеччина, як погоджуються усі, «заплатила» при цьому найбільшу ціну, віддавши засудженого вбивцю (а також агента ГРУ і ФСБ). Не всі в уряді ФРН були згодні з таким рішенням, але зрештою саме міністр юстиції Марко Бушманн доручив федеральному генпрокурору звільнити Красікова.
