– Сергію Олеговичу, багато лунає заяв і коментарів – як тут, у Нью-Йорку, так і в Україні – щодо моральних, правових і політичних аспектів рішення генерального секретаря ООН здійснити поїздку до Росії на запрошення воєнного злочинця Путіна для участі в саміті БРІКС. Чи існують взагалі в ООН правила, які б регулювали це питання?
– Так, це питання постає не вперше.
Понад 20 років тому ООН уклала угоду про відносини з Міжнародним кримінальним судом, 13 вересня 2004 року Генеральна Асамблея її затвердила.
Відповідно до загальних зобов’язань, зазначених у цій угоді, у 2013 році Генеральний секретар ООН видав керівні вказівки, що регулюють будь-яку потенційну зустріч між представником секретаріату ООН та особою, щодо якої видано ордер на арешт МКС.
Ці керівні вказівки були поширені спільним листом генсека на адресу голови Генеральної Асамблеї та Голови Ради Безпеки ООН від 3 квітня 2013 року.
У цьому документі зазначається: «Може статися так, що особи, щодо яких МКС видав ордер на арешт, цілеспрямовано добиватимуться зустрічі з офіційними особами ООН для того, щоб продемонструвати свою зневагу до МКС та спробувати підірвати його авторитет. Незважаючи на те, що ООН та Міжнародний кримінальний суд є окремими організаціями, які мають свій власний мандат, ці дві організації мають спільну мету, яка полягає в тому, щоб покласти край безкарності за найбільш тяжкі злочини, які викликають стурбованість міжнародного співтовариства. Крім того, відповідно до угоди про відносини між ООН та МКС, від ООН вимагається утримуватися від будь-яких дій, які можуть перешкоджати діяльності Суду та його різних органів, включаючи прокурора, або підірвати авторитет його рішень».
Як бачимо, саме так повівся Путін, коли надіслав запрошення генеральному секретарю ООН здійснити візит до Росії для участі в саміті БРІКС.
Загальне правило таке: не повинно бути жодних зустрічей між посадовцями ООН та особами, щодо яких МКС видав ордер на арешт.
Не має проводитися жодних урочистих зустрічей з такими особами, слід уникати звичайних візитів ввічливості до них. Те саме стосується прийомів, фотосесій, участі в урочистостях з нагоди національних свят тощо.
Відповідно до керівних вказівок, генсек та його заступники можуть час від часу вступати в прямий контакт з такою особою лише «з метою вирішення фундаментальних питань», що впливають на здатність ООН та її різних підрозділів, програм і фондів здійснювати свій мандат у відповідній країні, у тому числі з життєво важливих питань безпеки.
Для виконання важливих заходів відповідно до мандату ООН взаємодіяти безпосередньо з особою, щодо якої МКС видав ордер на арешт, можна лише в необхідному обсязі.
– Але ж генсек ООН може зустрічатися з керівниками міжнародних організації, як-от ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова) чи ШОС (Шанхайська організація співробітництва)?
– Про співробітництво ООН з ГУАМ, ШОС та іншими регіональними організаціями Генеральна Асамблея ООН ухвалила відповідні резолюції.
Але мені не відомо про існування такого документа про співробітництво між ООН та БРІКС.
Наприклад, коли йдеться про ШОС, то в резолюції від 1 вересня 2023 року зазначається: Генеральна Асамблея «наголосила на важливості зміцнення діалогу, співробітництва та координації між системою ООН та ШОС і запропонувала генеральному секретарю ООН продовжувати проводити з цією метою регулярні консультації з генеральним секретарем ШОС, використовуючи наявні міжустановчі форуми й формати».
Що стосується ГУАМ, то відповідно до резолюції від 21 листопада 2022 року Генасамблея «запропонувала генеральному секретарю ООН проводити регулярні консультації з генеральним секретарем ГУАМ, використовуючи для цієї мети відповідні міжорганізаційні форуми та формати, у тому числі щорічні консультації між генеральним секретарем ООН та керівниками регіональних організацій».
Ні Рада Безпеки, ні Генеральна Асамблея ООН не давали доручень генеральному секретареві ООН взаємодіяти з БРІКС, а тим більше приймати запрошення від особи, щодо якої МКС видав ордер на арешт.
У Керівних вказівках чітко зазначено, що навіть якби були виняткові обставини, тобто коли контакти з такою особою є абсолютно необхідними, слід спробувати по можливості вступити в контакт з представниками тієї групи чи сторони, які не є суб'єктами виданого МКС ордера на арешт.
– Чи обґрунтовував офіс генсека якусь необхідність зустрічі з воєнним злочинцем?
– Ми чекаємо від ООН чіткої інформації про те, які «фундаментальні питання» необхідно було вирішити на саміті БРІКС з особою, стосовно якої МКС видав ордер на арешт. Повторю ще раз: ідеться про питання, що «впливають на здатність ООН та її різних підрозділів, програм і фондів здійснювати свої мандати у відповідній країні, у тому числі з життєво важливих питань безпеки», як про це зазначено у керівник вказівках.
З того, що до сьогодні озвучував заступник речника генсека, я не почув відповіді на це питання. На запитання журналістів він відповів, що генеральний секретар бере участь у саміті БРІКС для проведення низки двосторонніх зустрічей з лідерами, які відвідують цей саміт, зокрема з метою просування питань, пов’язаних з відновленням безпечного судноплавства в Чорному морі. Як відомо, Чорноморська зернова ініціатива уже понад рік не функціонує.
А із чотирьох двосторонніх зустрічей генсека, про які сказав заступник речника, дві були з диктаторами – Путіним і Лукашенком.
– А якщо генсек хоче зустрітися з особою, яка має ордер МКС на арешт, чи є якийсь порядок інформування самого суду? (До речі, у день, коли ми розмовляли з постпредом, 25 жовтня, Україна передала на зберігання генеральному секретарю ООН свою ратифікаційну грамоту щодо Римського статуту МКС).
– Так, у посібнику зі співробітництва з Міжнародним кримінальним судом від 2016 року викладено порядок інформування МКС про важливі контакти. Відповідно до встановленої процедури, офіс правових питань ООН мав заздалегідь поінформувати листом прокурора МКС і голову Асамблеї держав-учасниць Римського статуту про намір зустрічі з особою, щодо якої видано ордер на арешт, і роз’яснити причини, чому вважається, що така зустріч необхідна. Буде цікаво побачити цей лист.
Володимир Ільченко, Нью-Йорк