Якою буде лівоцентристська коаліція у Литві та чого очікувати від неї Україні
Другий тур литовських парламентських виборів, який відбувся у неділю, визначив, хто засідатиме в литовському Сеймі 14-го скликання. Ці показники не можна вважати остаточними, оскільки щонайменше в одному одномандатному окрузі, де різниця між переможцем і другим місцем становила лише кілька десятків голосів, результати будуть ретельно перераховані до кінця тижня. Тож офіційне оприлюднення результатів виборів очікується у неділю, 3 листопада.
Але підбивати підсумки та дивитися на контури майбутньої коаліції вже можна.
ЛІВІ ПРИ ВЛАДІ?.. НЕ ХВИЛЮЄМОСЬ – У ЛИТВІ ЦЕ НОРМАЛЬНО
Передовсім варто зазначити, що другий тур став продовженням вектору на перемогу соціал-демократів і навіть посилив її. І це добре, оскільки спрощується робота зі створення правлячої лівоцентристської коаліції.
При цьому треба застерегти співвітчизників від надто нашорошеного ставлення до лівих партій. У нас у новітній історії України вони зазвичай бували помітно промосковської орієнтації. В Литві ситуація інша, близька до класичного розподілу на ліві та праві партії, які змінюють одна одну біля керма. При цьому ліві бували при владі навіть частіше. Хороший позитивний приклад – глава МЗС у 2012-2020 роках Лінас Лінкявічюс, який завжди дуже принципово та жорстко тримав сторону України, теж виходець із ЛСДП.
І зараз, після упевненої перемоги, соцдеми підкреслюють, що не треба закріплювати підтримку України за консерваторами, які йдуть від влади. Це консенсусна позиція, котру вони підтримуватимуть настільки ж чітко.
Отже, підсумкова кількість отриманих політичними силами мандатів: Соціал-демократична партія – 52; Союз Вітчизни - Литовські християнські демократи (консерватори) – 28; Партія «Світанок Немунасу» – 20; Демократичний союз «В ім’я Литви» – 14; Рух лібералів – 12; Союз селян і зелених – 8; Виборча Акція поляків Литви - Спілка християнських родин – 3; Партія «Свобода і справедливість» – 1; Національне об'єднання – 1; самовисуванці – 2. Загалом – 141 депутатський мандат.
ЩО «ПІДКОСИЛО» КОНСЕРВАТОРІВ У ДРУГОМУ ТУРІ ВИБОРІВ
Як бачимо, у другому турі надупевнену перемогу здобули соцдеми. А от консерватори, які до того йшли майже нарівні з ними, в одномандатних округах змогли взяти втричі менше.
У тому числі Габріелюс Ландсбергіс програв у своєму окрузі в Каунасі. Хоча суперник, правду кажучи, у нього був сильний, партнер по правлячій коаліції міністр культури Сімонас Кайріс з Руху лібералів. Тепер за підсумками виборів Ландсбергіс йде у відставку з посади голови партійного об’єднання СВ–ЛХД. Більше того, він сказав, що відмовиться від депутатського мандату в Сеймі, здобутого за партійним списком. Це правильне і відповідальне рішення. По-перше, Ландсбергіс як лідер бере на себе відповідальність за поразку партії на виборах. По-друге, він не хоче, аби його антирейтинг заважав партії у поточному електоральному циклі. Отже, Габріелюс бере на якийсь час «політичну відпустку».
І тут просяться кілька слів з української сторони. У нас до Ландсбергіса-молодшого ставляться з великою симпатією (втім, як і до старшого). Заслужено – через його гострі, точні, дотепні проукраїнські заяви на зовнішньополітичній арені. Проте політвідпустка Габріелюса, можна сказати, «заслужена». У нього за останні роки було кілька помітних комунікаційних помилок, що спрацювало на антирейтинг, тим більше в умовах, коли він, глава МЗС, вступив у жорстке політичне протистояння з чинним президентом Гітанасом Науседою… Ще про негатив: партнер по коаліції та суперник по виборах в Каунасі Кайріс відзначив, що переміг Ландсбергіса тому, що той надто мало уваги приділяв роботі у своєму виборчому окрузі.
Отже, подякуємо Габріелюсу за все зроблене для нас і побажаємо з часом, з урахуванням здобутого досвіду, успішно зайти на друге політичне коло.
Та не в одному Ландсбергісі справа. Шанси консерваторів у другому турі підкосила інша історія. А саме – продовження скандалу з платіжною системою Foxpay, якою користувалися державні органи і проти якої було заведено кримінальну справу. Скандал з Foxpay розгорівся у червні цього року. Тоді ж, 12 червня, несучи відповідальність за нього, пішла у відставку міністерка соціального захисту та праці Литви (висунута консерваторами) Моніка Навіцкене. Тобто реакція на негативну подію була своєчасна та відповідальна. Але напередодні другого туру виборів конкуренти СВ–ЛХД змогли оживити тему Foxpay та вдало розіграти цю карту. Через що поразка консерваторів стала більш важкою.
НЕСПОДІВАНА ІНТРИГА – А ХТО Ж БУДЕ ПРЕМ’ЄРОМ?
Своєю чергою соціал-демократи діяли майже безпомилково, завдяки чому перемогли так упевнено – 52 мандати (у консерваторів чотири року тому було 50). Отже, тепер нема жодних сумнівів, хто має формувати коаліцію. Це лідерка ЛСДП Вілія Блінкявічюте, сильна й авторитетна політикиня, ексміністерка, депутатка Європарламенту з 2009 року.
І сама Блінкявічюте вже почала займатися цієї роботою. Але, як дещо несподівано виявилося, справа в іншому. Якщо раніше за умовчанням вважалося, що вона ж очолить уряд, то тепер такої впевненості немає. І сама політикиня ухиляється від прямої відповіді: мовляв, коаліцію формуватиму, але чи стану прем’єр-міністеркою, поки що не скажу. При цьому якихось додаткових пояснень на цю тему немає. Хіба що туманні натяки, ніби Блінкявічюте може відмовитися від посади з посиланням на стан здоров’я. А інші тут же кажуть, що це було б лише відмовкою.
Отже, можна сказати, на пустому місці з’явилася інтрига щодо кандидатури на посаду голови уряду. Імена називають різні, найчастіше – попереднього лідера ЛСДП (у 2017-2021 роках) Гінтаутаса Палуцкаса. Що невипадково, адже на післявиборчу зустріч до президента Науседи (який із нетерпінням чекає нової коаліції та нового прем’єра) Блінкявічюте ходила з Палуцкасом. Це пройшло по всіх фоторепортажах і не могло не бути поміченим.
Але цілком можливо, що це все «інтрига заради інтриги». Принаймні головний партнер по ймовірній коаліції глава Демсоюзу «В ім’я Литви» Саулюс Скверняліс твердо сказав, що наразі орієнтується саме на постать Блінкявічюте як майбутнього прем’єра Литви.
ТРИ НАЙБІЛЬШ ІМОВІРНІ ВАРІАНТИ ПРАВЛЯЧОЇ КОАЛІЦІЇ
Ще після першого туру лідерка ЛСДП називала найбільш імовірними партнерами Демсоюз та Союз селян і зелених. Такому варіанту могла завадити мала кількість зібраних мандатів, що потребувало би четвертого партнера. Що ж, тепер, коли ми маємо повну картину, можемо рахувати.
ЛСДП, «В ім’я Литви» та ССЗ – це 52+14+8=74. Не надто надійна та вагома, але все ж таки більшість. (Цікаво зазначити, що у попередньої коаліції, очолюваної консерваторами, також було 74 мандати).
Що ще може перешкодити цьому варіанту? Те, що творець Демсоюзу Скверняліс колись був прем’єром від ССЗ, але потім сильно посварився з цією політсилою та її кормчим Рамунасом Карбаускісом. Раніше навіть доводилося чути, що ССЗ може бути в одній коаліції з Демсоюзом тільки в тому випадку, якщо Скверняліс не входитиме в уряд.
Зрозуміло, що для експрем’єра подібні заяви образливі та неприпустимі. Тим паче коли за остаточними результатами ДС переміг ССЗ доволі впевнено, з рахунком 14:8. Тому сам Скверняліс казав, що більш дієздатною конструкцією йому здається інший варіант: Соціал-демократи, ДС «В ім’я Литви» та Рух лібералів. За цифровими показниками така коаліція виглядатиме навіть більш упевнено: 52+14+12=78. І лідерка РЛ, нинішня спікерка Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен уже сказала, що розмови на цю тему з нею вже проводились. Але й тут існує обмежуючий фактор. Ліберали на те і є лібералами, що виступають за малі податки. А соціал-демократи на те і є лівими, що хочуть підвищити податки задля забезпечення своїх соціальних програм. Тому в разі такого варіанту коаліційні переговори простими не будуть. Суперечки точитимуться за кожен відсоток у той чи інший бік.
Третій варіант коаліції: Соцдеми, Демсоюз і партії, як зібрали 1-3 мандати плюс, можливо, самовисуванці. 52+14+від 5 до 7=від 71 до 73. Клаптикова, не надто надійна за чисельними показниками та керованістю більшість. (Тим паче, що навряд чи вдасться посадити за один стіл трьох депутатів з Виборчої Акції поляків і лідера Національного об’єднання Вітаутаса Синіцу; та й із взаємовідносинами інших парламентських одиниць можуть бути проблеми).
Поки що експерти не відкидають і можливість четвертого варіанту, найменш бажаного та очевидно токсичного. Це союз ЛСДП з третім призером перегонів – «Світанком Немунасу». Разом вони вже матимуть більшість 52+20=72. Крім того, можна буде взяти в коаліцію ще когось, хто не побоїться токсичності «Світанку».
НАЙПРОБЛЕМНІШИЙ ВАРІАНТ І РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА
Тут проблема в очільнику цієї лідерської партії Ремігіюсі Жемайтайтісі. Стартовим майданчиком для його нинішнього злету були неоднозначні висловлювання, у тому числі в стінах сейму, які можна вважати антисемітськими. Як кажуть, Жемайтайтіса навряд чи можна вважати системним антисемітом. Він просто цинічно використав вибухову тему «на грані», завдяки якій можна прогриміти та потім виставити себе несправедливо ображеним за «свободу слова».
Експерти, які кажуть про можливість входження «Світанку Немунасу» до коаліції, додають, що Жемайтайтіс перед тим має «виправитися», тобто показати себе (принаймні в заявах) більш серйозним і відповідальним політиком.
Але ж сморід від попередніх заяв усе одно залишиться. І хто гарантуватиме, що він не утне чогось подібного у майбутньому?.. Тим більше, що за литовською традицією другий за чисельністю партнер коаліції отримує посаду спікера Сейму. Жемайтайтіс чи хтось із його наближених на чолі парламенту Литви? Це був би удар по репутації балтійської країни…
Наостанок варто навести, що пише російська пропаганда про вибори у Литві:
«Зміна правоцентристів на лівоцентристів у литовському уряді не обіцяє змін у політиці Вільнюса щодо Росії. Єдиний політик, який виступав за налагодження співпраці з Москвою, екскандидат у президенти Едуардас Вайткус (набрав 7,3%, - ред.) на парламентських виборах очолив Литовську народну партію, проте вона не подолала п'ятивідсоткового бар'єру і не пройшла до сейму.
Нова ліва популістська партія "Світанок Немунасу" на чолі зі скандальним ексдепутатом Рімігіюсом Жемайтайтісом (набрав на президентських виборах 9,3%, - ред.), позбавленим мандату за антисемітські висловлювання, набрала в сумі 20 місць за підсумками обох турів».
Дивіться, роспроп не став прямо вихваляти Жемайтайтіса поруч зі словами про антисемітизм. Але сказав про нього одразу після своєї головної надії – Вайткуса та його Народної партії. Зрозуміло, що на «Світанок Немунасу» Москвою покладаються неабиякі надії в плані дезорганізації політичного життя Литви. (Тим більше, якщо згадати, що 2014 року Жемайтайтіс дозволяв собі інші скандальні заяви, медові для Кремля, – про «право кримчан на референдум»).
А ми, своєю чергою, покладатимемо надії на те, що спрацює якийсь із перших трьох варіантів…
Отже, як бачимо, кампанія з формування правлячої коаліції в Литві, попри те, що спочатку вона задавалася доволі простою, обіцяє одразу кілька інтриг, за якими варто слідкувати.
Олег Кудрін, Рига
Перше фото: LRT
