Адаптація як порятунок від змін клімату

Весь цивілізований світ нині говорить про «адаптацію» як про єдиний спосіб існування людства в нових кліматичних реаліях. Україна вже має власні унікальні розробки та підрахунки, які нещодавно були представлені громадськості.

Серпень 2024 року приніс Україні нові кліматичні рекорди спеки й посушливості. У вересні на додачу до воєнного лиха життя нам псували дим від пожеж на торфовищах і очікування повеней, які могли поширитися з сусідніх західних країн. А в жовтні весь світ спостерігав за ураганами у Флориді та інших американських штатах. Ми опинилися в новій реальності, сповненій кліматичних сюрпризів – як хороших, так і кепських, руйнівна сила яких уже не вкладається в традиційні шкали. Науковці попереджають: зволікати з підготовкою до екстремальної погоди не можна.

ПАРАСОЛЬКА АДАПТАЦІЇ

Нам не подобаються бетонні джунглі. Ми хочемо більше парків, озер, річок, струмків – усього того, що несе прохолоду, очищує повітря й робить життя комфортним. Замість вугільних ТЕЦ – зелені джерела енергії, замість цементних будівель – сучасні енергоощадні помешкання, замість застарілих маршруток – екологічний транспорт. Насправді, це і є елементи адаптації до зміни клімату. І відбудовувати Україну треба не так «як було», а так, як має бути, щоб усе було кращим і більш пристосованим для життя у нових погодних умовах.

«Адаптація – це захист від згубного впливу, умовна парасолька від палючого сонця. Хоча, оскільки ми говоримо про потепління, то не така вже й умовна», – каже завідувачка лабораторією прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Світлана Краковська – науковиця, яка увійшла до переліку десяти осіб, що формували науку в 2022 році, за версією британського журналу Nature. 

Вона вказує на тривожні сигнали – останні кліматичні звіти (за даними системи відкритих даних Copernicus) свідчать, що з липня 2023 року до червня 2024 року впродовж року глобальна температура вперше перевищувала середню на півтора градуса. А в липні 2024-го двічі були побиті рекорди найвищої за добу середньої температури планети. Отже, зусилля людства в стримуванні глобального потепління виявилися недостатніми. Але втримати підвищення середньої температури по планеті в межах 2 градусів, або ще краще – повернутися до показника 1,5 градуса за Цельсієм порівняно з доіндустріальним періодом усе ще можливо, хоча і дуже непросто.

Не допустити зростання глобальних температур вище за 1,5–2 градуси – саме такою була мета Паризької кліматичної угоди, у якій десять років тому держави-підписанти задекларували свої наміри протидіяти глобальному потеплінню.

Тепер настав час для людства переходити до «плану Б», де, окрім скорочення викидів та відмови від викопного палива, на перші позиції виходить питання адаптації.

Загалом адаптація завжди була частиною еволюції всіх живих організмів. Саме завдяки їй вижили наші далекі пращури в умовах мінливого клімату.

Тепер же ці зміни спричинили значною мірою самі люди – використовуючи викопне паливо і переміщаючи велетенські обсяги вуглецю з надр планети в атмосферу, що порушило баланс кліматичної системи. 

БЕЗ СТРАТЕГІЇ БИТВУ НЕ ВИГРАТИ

Нині, ясна річ, в Україні всі ресурси йдуть на те, аби вистояти. Фахівці рахують мільярдні збитки для економіки, людей, довкілля, фіксують злочини Росії, вивчають вплив війни на клімат.

Водночас цього літа український уряд схвалив державну стратегію у сфері зміни клімату до 2035 року. А в жовтні в другому читанні було ухвалено рамковий кліматичний закон. Обидва документи є частиною нашого «домашнього завдання» для отримання Україною 50 млрд євро від ЄС у рамках програми Ukraine Facility. І в обох документах уперше прописана адаптація на рівних з протидією зміні клімату. 

«У звіті Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC) за 2023 рік ідеться про те, що вікно можливостей для кліматично стійкого розвитку швидко зачиняється, – розповідає Світлана Краковська. – Тож часу в нас не так багато. Наука вже має кліматичні моделі того світу, у якому доведеться жити наступним поколінням людей на Європейському континенті і, зокрема, українцям. Нам треба готувати всі сфери нашого життя до нових погодних умов. Але спочатку – створити бачення, стратегію цієї адаптації». 

Останні кілька років разом із групою інших фахівців науковиця працювала над розробкою перших в Україні стратегій адаптації до зміни клімату для трьох областей – Івано-Франківської, Львівської та Миколаївської. Заходи, які містяться в цих стратегіях, покликані зробити життя українців у наступні 20, 50, 100 років не просто стерпним, а й комфортним. 

Для їх розробки консалтингова фірма Enviroplan та французька інжинірингова компанія Egis зібрали команду з українських та іноземних експертів. Робота велася в рамках проєкту європейської технічної допомоги APENA 3, одним із бенефіціарів якого є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Результати роботи цієї команди керуючий директор Egis в Україні, Кавказі та Центральній Азії Алекс Гіттельсон називає інноваційними не лише для України, а й для Європи. За його словами, розробка пілотних кліматичних стратегій для трьох областей тривала близько трьох років з деякими паузами, спричиненими спочатку пандемією, а потім війною.

«Команда, яку ми зібрали для розробки стратегій, стала першопроходцями, до них ніхто не робив такого масштабного дослідження, – розповів Алекс Гіттельсон. – Спочатку наші фахівці вдосконалили й оновили європейську методологію, а потім, згідно з цією методологією, розробили стратегії адаптації з конкретними заходами для кожної області і, враховуючи досвід ЄС, провели підрахунки вартості цих заходів. Коли ми у вересні презентували в Києві наші напрацювання в присутності українських урядовців та мерів міст, усі відзначали необхідність розробки таких стратегій і для решти регіонів України».

Він запевнив, що його команда готова долучитися до розробки нових стратегій та планів їх упровадження.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ, «ЗЕЛЕНІ» МІСТА ТА ГЕННИЙ БАНК РОСЛИН

Під час роботи над стратегіями адаптації експерти спочатку створили кліматичні моделі для кожної області до кінця століття. Таких сценаріїв для кожного з трьох регіонів було кілька – від оптимістичного до найгіршого. Після цього проаналізували вплив понад 30 кліматичних чинників для кожної з трьох областей. Вони стосувалися спеки / холоду, зволоження / посушливості, вітру, снігового покриву тощо. Потім дослідили вплив цих чинників на різні сфери життя людей й визначили найсуттєвіші з них. 

Скажімо, Західна Україна найбільше потерпатиме від паводків, а Південна – від спеки. Якщо взяти за приклад галузь рослинництва, то найбільші ризики для неї на Львівщині становитимуть сильні опади, а на Миколаївщині – спека та пожежонебезпечна погода. Для різних галузей кожної з трьох областей фахівці розробили великий перелік заходів адаптації.

Так, для будівельного сектору порятунком стане збільшення зелених насаджень у великих містах, використання «зелених» матеріалів при будівництві та реконструкції, створення вертикальних садів, зелених дахів, заходи щодо збереження та повторного використання води. 

У сфері туризму фахівці пропонують використання наявної гірськолижної інфраструктури для розвитку й просування альтернативних форм, наприклад, екотуризму. Це дасть можливість курортам приймати туристів в усі сезони, незалежно від наявності чи відсутності снігу взимку.

Для рослинництва рекомендується вивчення та підбір відповідних сільськогосподарських культур і розвиток сучасних засобів зрошення. І навіть створення генних банків на обласному рівні для збереження аборигенних видів рослин. Такі банки є, наприклад, у США та Європі. 

АДАПТУВАТИСЯ – ДОРОГО, НЕ АДАПТУВАТИСЯ – ЩЕ ДОРОЖЧЕ

Скільки ж потрібно грошей, щоб адаптуватися до зміни клімату?

Вартість упровадження заходів адаптації для Львівщини оцінюється у 273,7 млн євро. Для Миколаївщини – 155,7 млн, а для Івано-Франківщини – 152,65 млн. Ця вартість визначена фахівцями на семирічний період, кошти передбачено на навчання й підготовку фахівців, дослідження, моніторинг, системи оповіщення, обладнання, комунікацію. На перший погляд, цифри дуже великі. Однак, за прогнозами, витрати на адаптацію повністю окупляться за 3–10 років. А бездіяльність призведе до значно більших втрат. 

Наприклад, вересневі повені в Польщі та Чехії завдали збитків на 10 млрд євро, а ураган Мілтон у Флориді – на 50 млрд доларів.

«Ліпша адаптація до сюрпризів стихії могла б істотно зменшити збитки цих країн», – запевняє Світлана Краковська. Вона каже, що подібні катаклізми можуть статися і в нас.

«Україні пощастило, що циклон, який спричинив повені в Центральній Європі, наштовхнувся на антициклон, який був тоді над нашою територією, і тому не проник до Карпат», – зауважила науковиця. 

Де ж брати гроші на адаптацію? Відповідь на це питання міститься у планах упровадження заходів адаптації, які також розроблено для кожної з трьох областей. У планах міститься список потенційних джерел фінансування. Крім місцевих бюджетів, кошти можна отримати від великих іноземних спонсорів – за умови оцінки ризиків і вразливості секторів та територій регіону. А обирати, які саме заходи адаптації до зміни клімату застосувати в першу чергу, та до кого з рекомендованих донорів звертатися – це вже справа обласних адміністрацій.

Леся Москаленко

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства