Вибори в Молдові: уроки для України
Поки світ і великі гравці геополітики уважно стежать за виборами в США, для України не менш вагомими є результати голосування в Молдові. Ми не часто звертаємо свою прискіпливу увагу на країну-партнерку, а дарма – на неї звернена увага ключових світових гравців. «Ми стоїмо у вас за спиною», – пояснює вагомість процесів Владислав Кульмінський, молдовський політолог, виконавчий директор Інституту стратегічних ініціатив (Кишинів), у минулому – член уряду Маї Санду (віцепрем’єр з питань євроінтеграції). Чи є у нас шанси на надійний тил?
Днями перемогу в другому турі на президентських виборах у цій країні вдруге здобула чинна президентка – проєвропейська Мая Санду. Детальніше про хід голосування та політичний пасьянс читайте у матеріалі Укрінформу. Здавалося, що в Україні мали б зітхнути з полегшенням, – спільно рухаємося далі у простір Європи. Насправді ж, боротьба за місце та роль Молдови на геополітичній мапі Європи триває, куди пристане народ цієї країни поки що остаточно сказати складно, хоча шальки терезів на проєвропейському боці, але гирі підкупу та маніпуляцій російських політтехнологій все ще важкі та дієві.
Саме про потенційні ризики та уроки, які маємо засвоїти й ми, і молдавани – далі. Сергій Гайдай, політтехнолог, нагадує, що на території Придністров’я і досі стоїть російська військова база: «Якщо прийде проросійська влада, є небезпека перекидання туди російських військ. А для нас Молдова це важливий тил».
Маленька за територією, з невеликим ВВП, Молдова стає вагомим важелем у протистоянні Росія-ЄС. І тут саме Росія застосовує всі можливі засоби, аби повернути країну у свою орбіту. То які ж уроки виборів у Молдові повинні зробити в Україні?
Росія-Молдова, рахунок 1:1, але перемагає ЄС
Попереду (влітку наступного року) парламентські вибори, а оскільки Молдова парламентська республіка, то й повноваження представницьких зборів значно важливіші, більші ризики та зростають ставки. Вплив Росії на президентські вибори в Молдові був і залишається вагомим.
Молдовські експерти говорили про одну з найбільших загроз у Молдові – дестабілізацію Росією ситуації під час виборів. Однак, замість «розхитування» ситуації РФ застосувала іншу тактику, малопомітну для молдавської влади.
Росії досить просто працювати у полі підкупу небагатого молдовського населення. Перший тур, за очікуваннями, мав пройти зі значною перевагою влади, що діє нині, а результати референдуму були позитивними. Однак під час голосування щось пішло «не так». Російський вплив ледь не став фатальним – ситуацію вдалося стабілізувати на мінімальному розриві.
Виборці в Молдові під час нещодавніх виборів стали мішенню значної кампанії з підкупу, яку фінансувала Росія. За даними молдовської поліції, за допомогою місцевих активістів та розподілу коштів через Telegram, близько 130000 осіб (5% населення) отримали грошові виплати від російських сил для голосування проти проєвропейського курсу. Як пишуть медіа, в цілому на такі операції було виділено понад 15 мільйонів євро, а загальний бюджет впливу Росії на ці вибори досягав близько 100 мільйонів євро.
Дані про точну суму виплат для окремого виборця не були оприлюднені, але кампанія включала також дезінформаційні стратегії та заклики утриматися від голосування, що було спрямовано на зменшення явки.
Владислав Кульмінський: «Я такого ще не бачив, мабуть, в історії виборів, щоб хтось намагався купити 10-15% голосів. Це було, мабуть, таким першим зразком в історії виборів на всьому пострадянському просторі. Ми отримали величезний шок від того, що були практично близькими до програшу референдуму (йдеться про перший тур виборів, який збігся із референдумом за вступ до ЄС), ну, мабуть, інститути влади не дуже серйозно ставилися до існування цієї мережі.
І для України дуже важливо перейняти частину досвіду, який отримала Молдова. Тобто, як працює ця мережа, як вона будувалась і як її деструктуризувати. Бо ми до першого туру практично нічого не робили. Владні інститути попрацювали дуже потужно між першим і другим туром виборів і багато чого зробили для того, щоб деструктуризувати цю мережу».
Сергій Гайдай погоджується, що справа в масштабах, але не в нових ідеях: «Це не нові технології. Росія використовує базові речі. Перше – це фінансування проросійських кандидатів. Візьмемо для прикладу Грузію, – там Росія почала фінансову підтримку чинної влади ще під час приходу її, коли були антисаакашвілівські протести. Одна із таких технологій – це компромат на опонентів, їх розкол. Коли лідери таких рухів маркуються як вороги культури, традиційних національних цінностей».
До речі, українські виборці чудово знають цю технологію, яку застосовували проросійські політтехнологи у 2004 році, «ділячи» українців на три сорти, сіючи розкол. А на виборах 2004 року, основним «об’єктом» атаки для роспропаганди знову став Ющенко, образ якого вдалось не те щоб демонізувати, а навпаки – знецінити. Як коментує Гайдай: «У російських політтехнологів є тяга до компромату, до порушення закону, до брутальних дій, ми бачили це все, коли вони консультували наших проросійських політиків».
І друга, базова технологія проросійських впливів, за словами політтехнолога, – це медійний вплив. У Молдові, до речі, донедавна ще вільно транслювались російські медіа – телебачення, радіо та інтернет-ресурси, активно використовуються соціальні медіа. Російська мова тут відіграє ключову роль. Румунська (віднедавна вже не існує такого поняття, як «молдавська мова») мова дуже відрізняється від російської, вони з різних мовних груп, тому для багатьох жителів Молдови, які зазнали русифікації не меншої, аніж в Україні за часів СРСР, виникає мовний бар’єр. Особливо актуальним постає питання у Придністров’ї та Гагаузії, де російська є панівною мовою і мовою, якою вони отримують інформацію, навіть для української діаспори, на жаль. Європа говорить із молдаванами румунською, Росія – російською. І говорять про різні речі.
Діаспора – сила
За кордоном проживає близько третини всього населення Молдови – нараховують до одного мільйона людей (у Молдові перепис показав 2,9 мільйона населення країни). З цієї кількості значна частка перебуває в Європейському Союзі (в Італії, Іспанії, Німеччині, Франції та Румунії, де загалом працює від 400 до 500 тисяч молдаван) та Росії (де працює 300–350 тисяч громадян Молдови).
Ця численна й розділена діаспора має великий вплив на політику і суспільство Молдови, зокрема, через перекази коштів та участь у виборах. Діаспора, що проживає в ЄС, традиційно підтримує проєвропейські сили, тоді як ті, хто залишаються в Росії, часто орієнтуються на проросійські партії через свій соціальний контекст і вплив російських ЗМІ.
На останніх виборах влада РФ навіть забезпечувала транспорт (зокрема й літаки) для голосування молдаван у Москві та організовувала фінансові стимули, щоб мобілізувати їх проти проєвропейських кандидатів.
Сергій Гайдай погоджується, чинник діаспори вагомий і для України. «За часів Януковича були численні фальсифікації, спроба відкрити в Росії тисячі дільниць для голосування. Причому готувалися там під 2 мільйони голосів, які були вирішальними. Росіяни давно «працюють» з діаспорами й це давній їхній досвід».
Російський вплив значний, але не нескінченний
Владислав Кульмінський: «Росія не відмовиться від спроб повернути Молдову до себе. Але це буде складніше, бо зараз вже ніхто не сумніватиметься в тому, що вибір країни – це Європейський Союз. Мені здається, що буде й відповідне ставлення з боку ЄС, вони побачили наш вибір. У цих виборах використали гроші, використали фейки, використали дезінформацію. Все, що тільки можливо. І це не спрацювало».
Росія й справді використала низку схем для впливу на молдовську політику, серед яких фінансування проросійських кандидатів, підтримка олігархічних блоків на кшталт «Пабєди» Ілана Шора, а також масову дезінформацію, спрямовану на дискредитацію проєвропейських політиків.
У контексті цих виборів Москва намагалася мобілізувати проросійські групи, особливо в регіоні Гагаузії, де існує значна підтримка антиєвропейських ідей. І вони там живуть завдяки заходам, на зразок «соціальної допомоги», що роздається від імені ексолігарха Шора. Так Росія намагається впливати на електорат і створювати ілюзію проросійської підтримки в країні.
І саме тому нам варто розуміти, що для України стабільність і проєвропейська орієнтація Молдови є надзвичайно важливими. Якщо Молдова зможе, попри сильний тиск, втримати курс на євроінтеграцію, це створить у регіоні своєрідний «пояс» союзників, який протистоятиме російському впливу.
Водночас будь-який проросійський зсув у Молдові створює реальні загрози для України, оскільки Кремль може використовувати країну як плацдарм для подальших агресивних дій у регіоні.
Отже, підсумуємо: вибори в Молдові – це кілька важливих уроків для України.
- Необхідність зміцнення виборчих процесів і кібербезпеки. Молдова зіткнулася з масштабними спробами втручання через дезінформацію, підкуп виборців і вплив на діаспору. В Україні такі прояви теж не нові. І вміти їм протистояти – надважливо.
- Робота з діаспорою та біженцями за кордоном. Як показали вибори в Молдові, проєвропейська діаспора є вагомим політичним чинником, адже бачить європейські реалії, а не російські страшилки.
- Протидія проросійським партіям і олігархам – це ціна виживання для країни з низькими економічними показниками. Росія підтримує проросійських олігархів і політиків, які створюють загрозу для проєвропейського курсу чи то Грузії, чи Молдови, чи України. І посилення економічної стійкості – один із чинників протидії.
Чи можливі подібні технології в майбутньому України? Так. Більше ніж. «Побороти це можна, – підсумовує Сергій Гайдай, – якщо у вас є чітка політична воля й закон, який діє під контролем, коли він стосується всіх і є покарання за порушення закону».
Врахування цих аспектів дозволить Україні мінімізувати ризики зовнішнього втручання з боку Росії. А те, що наш ворог буде тиснути ми не сумніваємось. І Молдова, і Україна, здається, розуміють виклики. І вчаться на них реагувати. Краще пізніше, аніж ніколи.
Ярина Скуратівська, Київ
Фото з відкритих джерел
