У Сербії внесли до парламенту законопроєкт про «іноагентів»
Про це повідомляє Радіо Свобода, передає Укрінформ.
Згідно із законопроєктом, організації та політики, які отримують фінансування із зарубіжних джерел, муситимуть зареєструватися як «іноагенти» і зазначати цей статус у всіх своїх публікаціях. Порушників автори ініціативи пропонують карати забороною на певні види діяльності, кримінальною відповідальністю або штрафами в розмірі від п'яти тисяч динарів (€42) до двох мільйонів динарів (€17 тисяч).
Передбачається, що керувати реєстром «іноагентів» буде Міністерство юстиції. Воно ж має повноваження пропонувати заборони для незареєстрованих організацій, які порушують закон.
Вулін заявив, що законопроєкт про «іноагентів» розроблений на зразок відповідного закону США, «який забороняє фінансування некомерційних організацій з-за кордону». Однак сербська опозиція зазначає, що він більше схожий на російський чи грузинський закони, водночас американський регулює інші питання.
Александара Вуліна називають найбільш проросійським керівником у складі уряду Сербії. Він неодноразово здійснював поїздки до Росії. У 2023 році він потрапив під американські санкції за «сприяння діяльності Росії на Балканах».
Як повідомляв Укрінформ, законодавство про «іноагентів» у Росії з'явилося у 2012 році. Закон дозволив Мін'юсту визнавати «іноземними агентами» некомерційні організації, якщо вони отримують фінансування з-за кордону та займаються політичною діяльністю.
Згодом з'явилася можливість визнавати «іноагентами» ЗМІ та фізичних осіб, у тому числі тих, хто не отримує закордонного фінансування, але «перебуває під іноземним впливом». Що саме слід вважати іноземним впливом, російське законодавство не уточнює.
З 1 серпня у Грузії запрацював реєстр для реєстрації профінансованих з-за кордону неурядових організацій (НУО) та ЗМІ, створений на основі суперечливого закону про "іноагентів". Через цей закон у Грузії проходили масові акції протесту. Президент Саломе Зурабішвілі наклала вето на документ, наголосивши, що він "повністю повторює дух російського закону", а його зміст є неконституційним. Однак парламент подолав президентське вето, остаточно затвердивши закон.
Фото: RFE/RL
