Європейський зелений курс: вплив на політику та законодавство України у сферах енергетики, клімату та довкілля
Переговорний процес щодо вступу України до Європейського Союзу вимагає серйозної роботи з реформування усіх секторів та включає імплементацію усього масиву acquis ЄС, включно з політиками у сферах енергетики, довкілля, зміни клімату. Прагнення України стати частиною амбітної програми ЄС з досягнення кліматичної нейтральності та декарбонізації, а також конкретні кроки у цьому напрямку, починаються з кінця 2019 року, коли Європейська Комісія проголосила Європейський зелений курс (ЄЗК). Здобутий досвід України у реалізації «зелених» політик ЄС допоможе краще виконати свої зобов’язання для набуття членства в ЄС у сферах, що тісно пов’язані з імплементацією ЄЗК.
В даній аналітичній записці експерти спробували проаналізувати, які основні досягнення ЄС у реалізації ЄЗК, як ЄЗК вплинув на Україну, зокрема у сферах енергетики, зміни клімату, охорони довкілля та циркулярної економіки. Мета дослідження – зробити висновки щодо того, які основні уроки Україна має винести в контексті існуючих викликів та загроз, включно з повоєнним відновленням і розвитком.
За п’ять років імплементації ЄЗК ЄС вдалось створити практичні механізми для масштабного зеленого переходу, дати поштовх розвитку новим галузям та виконати значну частину завдань, особливо у секторах енергетики, зміни клімату, декарбонізації транспорту. Очікуємо, що у майбутньому стратегічні напрямки ЄЗК і далі будуть підтримуватись, а вже прийняті рішення матимуть практичні результати.
Через включення до ЄЗК зовнішнього виміру реалізації цілей та завдань у різних сферах, ЄС позиціонує себе як глобального лідера, що готовий просувати та підтримувати амбітний порядок денний світу в сферах охорони довкілля, зміни клімату та енергетичної політики. Країни поза ЄС, особливо ті, для яких важлива торгівля з цим блоком, були часто стурбовані потенційним негативним впливом політик ЄЗК, у першу чергу з точки зору доступу їх товарів до ринку ЄС. В Україні особливу дискусію викликало питання можливого впливу механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) на низку галузей економіки.
Початок повномасштабного вторгнення росії в Україну зашкодив серйозним планам України щодо синхронізації з ЄЗК. Проте розуміння принципів і процесів ЄЗК дало можливість у процесі планування відбудови розглядати важливість зеленої відбудови з акцентом на енергоефективності та декарбонізації економіки, а також допомогло у підготовці України до переговорного процесу за розділами так званого «зеленого кластеру» (повна назва – «Зелений порядок денний та стале з’єднання»).
З метою синхронізації з цілями ЄЗК, в Україні активізувалась робота над розробкою та імплементацією кліматичної політики і законодавства: була прийнята кліматична стратегія, розроблено та вже прийнято у першому читанні проєкт Закону про засади державної кліматичної політики, розроблено та прийнято Національний план з енергетики і клімату (НПЕК). Завдяки дискурсу з питань ЄЗК у політичних та законодавчих документах з’явились такі поняття як «архітектура кліматичного врядування», «кліматична нейтральність», «декарбонізація».
Вплив ЄЗК на політику України у сфері охорони довкілля був дуже обмежений. Це у першу чергу пов’язано із незначними досягненнями ЄЗК у цій сфері в самому ЄС, повільним розвитком природоохоронної політики в Україні та впливом війни. Натомість, ЄЗК мав значний вплив на публічний та науковий дискурс в Україні з екологічних питань.
Впровадження ЄЗК вплинуло на стратегічні рішення України і в енергетичному секторі. Відбулася інтеграція принципів ЄЗК у національну енергетичну політику, зокрема вищої пріоритетності набули підвищення енергоефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), особливо після повномасштабного вторгнення рф. Такий вплив знайшов відображення в Енергетичній стратегії України до 2050 року та НПЕК, інших стратегічних документах. Водночас, для їх втілення потрібен значний обсяг роботи, у т.ч. оскільки ключові акти енергетичних acquis в рамках ЄЗК були прийняті лише в 2024 році.
З огляду на такі проміжні підсумки, автори сформували такі висновки:
● Стратегічні цілі та досягнуті результати в рамках ЄЗК визначатимуть розвиток ЄС у середньо- та довгостроковій перспективі. Україна також повинна враховувати ці тенденції у своєму плануванні повоєнної відбудови та розвитку, а також в процесі інтеграції в ЄС. Таке планування має включати створення нових індустрій, ланцюгів доданої вартості (виробництв), а тому має набути стратегічного характеру.
● Слід враховувати, що реалізація ЄЗК має ширші наслідки та цілі, які виходять далеко за межі конкретних секторів, а саме безпекові. Вторгнення рф в Україну та розв’язання повномасштабної війни лише підтвердили актуальність пріоритетів ЄС, посилили пріоритетність енергетичної автономності, а також посилили безпекову складову зеленого переходу в ЄС. Російська агресія проти України повністю змінила геополітичну ситуацію на континенті, чим Україна може скористатись для забезпечення економічної, продовольчої, екологічної та кліматичної безпеки в майбутньому.
● ЄЗК мав беззаперечний вплив на енергетичну, кліматичну та довкіллєву політику та право ЄС, змінивши та оновивши acquis ЄС у відповідних сферах. Питання наближення законодавства до acquis, яке значно оновлене завдяки ЄЗК, стоятиме перед Україною у рамках переговорів про вступ до ЄС. З цієї точки зору, вплив ЄЗК на Україну продовжуватиметься у майбутньому у формі більш складних завдань з імплементації acquis у сферах енергетики, зміни клімату, функціонуванні внутрішнього ринку, промислового забруднення, охорони природи тощо.
● Пов’язані з цим процесом реформи, які впроваджуватимуться Україною, повинні мати вимірювальний і прагматичний характер. Уряд та інші структури влади мають показати готовністьпротидіяти популізму та маніпуляціям настроями громадян та їх очікуваннями, страхами, незадоволеннями, щоб запобігти супротиву реформам.
● ЄЗК, його інструменти та механізми також можуть і мають бути інтегровані у відбудову України, особливо з огляду на визнані Україною та ЄС принципи «відбудувати краще, ніж було» та «не завдавати значної шкоди». Стратегічні пріоритети розвитку економіки України повинні обиратись з урахуванням зеленого переходу в ЄС, щоб забезпечити цілком практичний вимір інтеграції в нові промислові ланцюги ЄС та доступ до його ринків.
Аналітика підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу у межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу» та Центру Ліберальної Сучасності (Zentrum Liberale Moderne) у рамках проєкту «Україна в Європі – німецько-український парламентський діалог, посилення компетенції по Україні в Німеччині та просування європейської інтеграції України». Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “ДІКСІ ГРУП” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”.
Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО “Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» і за жодних обставин зміст не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу та/або Центру Ліберальної Сучасності (Zentrum Liberale Moderne).
реклама