Нехай у них усе вийде. І вийде в оновленій Грузії
Пруст би плакав – ось він, Le Temps retrouvé в чистому вигляді: 10 з гаком років ураз змітає геть, як шифоновий шалик, і круг мене знов – та страшна, як прірва, чорна зима-2014, обличчя мені заливає сльозами, і я кричу в екран на озброєного до зубів "космонавта", що валить з цілого дуру з брандспойта по беззбройному хлопцеві перед ним, як кричав польський журналіст тим на Груші: що ж ти коїш, стерво, він же такий самий грузин [тоді було – "українець"], як і ти?!..
(То вже потім, коли москва вивезла януковича, ми побачили в спустілому Маріїнському на місці таборування карателів таблички "Пермь" і "Пенза" – і вкотре пересвідчилися, що вбивати нас прислано було таки північносусідських "спеців", місцевим покидькам москва все ж не йняла віри, – може, не дай Біг, і в Тбілісі теж обслуговують тамтешніх януковичів прислані з Півночі контингенти "інтернаціональної допомоги"?.. Поки не пролилася кров – стукаймо по дереву! – є надія, що влада обходиться "своїми силами", – зрештою, всі свої лялькові режими одночасно багнетами не забезпечиш, і те, що так "на ґвалт" для Кремля рвонуло в Сирії, де пуйлу треба хоч заріжся тримати фейс перед усім "Глобальним Півднем" зразу, на руку не лише нам, а й картвелам: не ослабляйте натиску, браття і сестри, користуйтесь моментом, Бог і історія нині на вашій стороні!..)
Хай у них все вийде. І вийде в оновленій Грузії "Музей покинутих секретів" грузинською (за контрактом – наступного року, але зрозуміло ж, що це на 100% залежатиме від рішенця нинішніх протестів...), і я приїду в Тбілісі на презентацію, і ми будемо з грузинськими друзями сидіти десь на гірській терасі, пити тяжке і мудре сапераві, і вони мені навперебій оповідатимуть, як все було – як щасливо-безкровно дісталась їм перемога...
Хай так буде, Господи. Змилуйся над ними.
Оксана Забужко
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама