Останнім часом питання санкцій G7, спрямованих на недопущення фінансування російської агресії проти України за рахунок російських діамантів, дедалі частіше опиняється в центрі уваги світових ЗМІ. Нещодавно на офіційному інформаційному ресурсі ЄС з’явилася інформація, що Ботсвана спільно із G7 започаткує центр сертифікації діамантів.
Укрінформ попросив посла України у Південно-Африканській Республіці та Мозамбіку, члена делегації України в Кімберлійському процесі Любов Абравітову пояснити значення цього факту для нашої країни та його вплив на Росію, адже від початку повномасштабної війни обсяг її торгівлі через санкції і низький попит у світі вже скоротився більш як на третину.
Однак дипломат застерегла від надмірних сподівань і завищених очікувань. Чому? Про це Любов Абравітова розповіла в інтерв’ю Укрінформу.
РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ СПОНУКАЛА НАС ДО ЩЕ БІЛЬШОЇ АКТИВНОСТІ У КІМБЕРЛІЙСЬКОМУ ПРОЦЕСІ
- Пані посол, поясніть, будь ласка, передісторію процесу, який привів Ботсвану до рішення створити центр сертифікації діамантів спільно із G7.
- Я б хотіла, щоб ми з вами не наївно, а дуже реалістично підходили до сьогоднішньої економічної ситуації на світовому ринку, зокрема, в контексті алмазів. Для цього завжди треба дивитися на статистику.
На Росію за статистикою торгівлі алмазами припадає 30% світового ринку. Основними споживачами є країни Західної Європи та Америки. А до «Групи двадцяти» входять країни, які і виробляють, і споживають діаманти.
Коли учасники Кімберлійського процесу (колегіальний міждержавний орган, який діє відповідно до резолюцій ООН, спрямованих на запобігання торгівлі так званими "конфліктними", або "кривавими" алмазами, об’єднує 86 країн світу, – авт.) зіткнулися з необхідністю формування методів контролю над алмазами, щоб дохід від них не можна було використовувати для спонсорування конфліктів і тероризму, то насамперед звертали увагу на певні окремі конфлікти в Африці, зокрема, у Центральноафриканській Республіці. У 2013 році Кімберлійський процес запровадив ембарго на експорт діамантів з ЦАР.
Це був один з прецедентів, коли консенсусним рішенням Кімберлійський процес контролював, щоб військові угруповання, які виступили проти урядових структур, не могли спонсорувати свою діяльність за рахунок видобутку алмазів.
Але коли у 2022 році почалась відкрита неспровокована агресія Росії проти України, Кімберлійському процесу довелося реагувати вже не лише на терористичні дії окремих організацій, а й на те, що одна країна, яка видобуває алмази, є агресором і порушує не лише Статут ООН, а й базові засади цієї організації.
Тоді вона опинилися в ситуації, коли в консенсусних рішеннях фактично не могла навіть включити у порядок денний пленарних сесій обговорення російської агресії проти України – Росія і її проксі Білорусь це блокували.
Цей контекст важливо розуміти, оскільки це відбувається одночасно з тим, що Кімберлійський процес поставив собі за мету провести реформу і привести у відповідність визначення «конфліктного» діаманта під виклики сьогодення.
Тобто фактично ситуацію можна описати англійським виразом elephant in the room – всі бачать, що у цій «посудній лавці» є слон, але ніхто його не називає. А називається він російський діамант.
А як можна реформувати поняття «конфліктного» діаманту і загалом Кімберлійський процес, якщо Росія блокує будь-який конструктивний підхід до незалежного обговорення цієї тематики? З цього все й почалося.
- Чи була Україна серед ініціаторів цієї реформи?
- Україна бере активну участь у Кімберлійському процесі від його заснування, з початку 2003 року. Але, звісно, російська агресія спонукала нас до ще більшої активності. І у цьому ми не залишилися на самоті - на захист алмазної галузі стали різні організації і країни.
До того ж, World Diamond Council та громадські активісти дуже прискіпливо стежать за роботою Кімберлійського процесу і за тим, щоб суспільства країн, які залежать від видобутку алмазів, мали рівний розподіл прибутку від торгівлі ними.
Отже, є країни, які споживають алмази і водночас є партнерами України, які надають нам гуманітарну, фінансову і військову допомогу.
І є низка країн, таких, зокрема, як Ботсвана і Ангола, економіка яких залежить від цього природного ресурсу. Але для зазначених країн не стоїть питання щодо збільшення реалізації своїх діамантів за рахунок усунення російських як конкурентних. Це було б доволі складно з огляду на, скажемо дипломатично, зовнішньополітичні процеси.
Водночас є міжнародні корпорації, такі, як De Beers, які забезпечують продаж як алмазної сировини, так і ювелірних виробів і подальший розподіл на ринку видобутих в інших країнах алмазів.
На саміті Групи семи два роки тому країни-учасники обговорили, яким чином вони могли б забезпечити прозорість торгівлі алмазами, і зійшлися на думці, що треба вдосконалити сертифікаційну схему.
МОЖЛИВІСТЬ ВІДСЛІДКУВАТИ РУХ КОЖНОГО АЛМАЗА СТАНОВИТЬ ДЛЯ РОСІЇ ПРЯМУ ЗАГРОЗУ
- А в чому полягала її недосконалість?
- Річ у тім, що будь-які партії необроблених алмазів, відповідно до правил Кімберлійського процесу, мають супроводжуватись на ринку спеціальним документом – сертифікатом Кімберлійського процесу
У цьому документі зазначаються країни походження алмазів, їхня вага та вартість. Але у змішаних партіях країни походження, на жаль, не зазначаються.
Такі партії формуються при змішуванні алмазної сировини з різних країн. Градації алмазів та їхній розмір не відіграють ролі у змішуванні, але великі алмази, вочевидь, більш коштовні, їх легше відслідкувати, тож країни G7 вирішили започаткували ініціативу з них.
Завдання вузлів перевірки алмазів (Антверпен у Бельгії і у найближчому майбутньому, у 2025 році, Ботсвана) – спонукати трейдерів надавати докази, що посилки не містять російських алмазів.
Ботсвана три роки тому запропонувала створити у себе Секретаріат Кімберлійського процесу. За цю посаду з нею змагалися Китай і Європейський Союз.
Зрештою ЄС, а згодом і Китай, прорахувавши підтримку з боку інших гравців, підтримали Ботсвану у створенні Секретаріату Кімберлійського процесу як органу, який матиме постійний штат для забезпечення роботи цієї структури в країні.
Ботсвана є одним з лідерів на ринку діамантів, але водночас країною, економіка якої поки що критично залежить від цього ресурсу.
Для Ботсвани рішення приєднатися до прозорої схеми та сформувати на своїй території вузол перевірки алмазів, коли діамант матиме, умовно кажучи, «прапор» Ботсвани та гарантію «неросійського походження», – це свідомий вибір з метою уникнення додаткових витрат на перевірку її ж діамантів у третіх країнах.
Звісно, такий розвиток подій не є оптимальним для Російської Федерації.
- Ви якось дуже м'яко сформулювали. ЗМІ пишуть різкіше – про витискання Росії з ринку діамантів.
- Не можна різкіше, я, навпаки, закликаю не обманюватися і заздалегідь не святкувати «чергову перемогу».
Це процес, коли нам треба ще активніше працювати з усіма партнерами, пояснюючи, чому російські алмази дійсно є «кривавими» і чим це загрожує не лише світовому порядку, а й самій організації. Адже вона має відповідати своєму призначенню, а сьогоднішня Росія дискредитує Кімберлійський процес тим, що цей «слон у посудній лавці» намагається залишитися непоміченим.
Тобто точніше буде сказати, що розвиток подій на алмазному ринку не відповідає інтересам Росії.
Але тут треба дивитися ще ширше, тому що у підсумковому комюніке жовтневого саміту БРІКС у Казані вже фігурує питання створення «…неофіційної платформи співробітництва БРІКС за участі африканських країн, що видобувають алмази, для забезпечення вільної торгівлі необробленими алмазами…».
Тобто БРІКС уже фактично говорить про якусь власну альтернативу Кімберлійському процесу.
- На пленарному засіданні Кімберлійського процесу наприкінці листопада з ЦАР зняли ембарго на експорт необроблених алмазів. Як ви можете прокоментувати такий розвиток подій?
- З метою зняття ембарго було також запроваджено наглядові механізми та здійснено декілька робочих поїздок, під час яких, зокрема, перевірялося, чи відповідають умови видобутку алмазів певним правилам і регуляціям, щоб зняти ембарго.
І коли на заклик багатьох африканських країн було ухвалене відповідне рішення, його під час пленарного засідання Кімберлійського процесу вітали оваціями.
Адже ЦАР, як відомо, не є країною, яка динамічно розвивається, а неспроможність торгувати своїм ключовим ресурсом не дає їй цього робити і підтримувати своє населення.
РОЛЬ УКРАЇНИ У КІМБЕРЛІЙСЬКОМУ ПРОЦЕСІ НАРАЗІ ДУЖЕ ВАЖЛИВА, БО МИ НЕ ДАЄМО РОСІЇ РОБИТИ BUSINESS AS USUAL
- Отже, процес наведення ладу на алмазному ринку іде в правильному напрямку?
- Дії України і партнерів у Кімберлійському процесі й у тому, що зараз відбувається із обмежувальними заходами, спрямовані на те, щоб зробити ринок алмазів прозорим і чесним.
Слоган G20, який оголосила Південно-Африканська Республіка на початку свого головування 3 грудня, – це стабільність, рівність і прозорість. Він цілком може бути застосований і до діамантової галузі.
- Поясніть, будь ласка, роль України на алмазному ринку, адже ми їх не видобуваємо і не шліфуємо.
- Україна була присутня у місті Інтерлакен, Швейцарія, у 2002 році, коли було сформовано рішення приєднатися до Кімберлійського процесу з 2003 року, тобто є повноцінним членом цієї організації. Відповідно до рішення уряду, нашу країну в цієї організації представляє Державний гемологічний центр України міністерства фінансів у співпраці з міністерством закордонних справ.
Але вийшло так, що ми стали об’єктом агресії країни, яка є одним з лідерів видобутку алмазів на світовому ринку.
Тому наша роль у Кімберлійському процесі наразі дуже важлива, оскільки світ має шанс крізь призму агресії Росії проти України розширити визначення «конфліктного», або «кривавого» алмаза і вивести його за межі локальних внутрішніх конфліктів.
Світ раніше не бачив такого масштабу конфліктів, зокрема, за участю країни, яка видобуває алмази. Тому реформування організації і більш глобальне обговорення питання «конфліктного» алмаза стало ще актуальнішим.
Я дуже хочу, щоб ви розуміли: ми не можемо зараз сказати нашим людям, що все супер, ми перемогли. Бо як можна перемогти у консенсусній організації? Тільки шляхом послідовної та наполегливої роботи із кожним окремим членом організації і активної участі в її роботі!
Але те, що ми не даємо росіянам робити business as usual, що ми говоримо про наслідки з іншими виробниками алмазів, теж дуже важливо.
Надія Юрченко, Київ
Фото: Neil McCartney / The Citizen, facebook/Liubov Abravitova